Оперативна директива Генштабу: структура і зразок оформлення

Оперативна директива — це директивний документ найвищого рівня управління: нею Генеральний штаб чи Командування об'єднаних сил ЗСУ ставить завдання оперативним командуванням. Як саме вона оформлюється — з точністю до міліметра — визначає ВКДП 5(3)-00(01).02, затверджений наказом Головнокомандувача ЗСУ № 140 від 11.09.2020.

У розділі 4.3.1 документа (стор. 57–59) наведено і схему взаємного розміщення реквізитів на лицьовому боці директивного документа, і повний зразок оформлення оперативної директиви. Розбираємо обидва — з поясненням кожного елемента.

Що таке оперативна директива і де її місце серед бойових документів

Оперативна директива належить до директивних документів — тих, якими орган управління вищого рівня ставить завдання підпорядкованим військам (силам). У зразку з ВКДП директиву видає Командування об'єднаних сил Збройних Сил України, а адресатом виступає командувач військ оперативного командування. Тобто це документ рівня «Генштаб / об'єднані сили → оперативне командування», а не рівня бригади чи батальйону.

Важливо не плутати директиву з документами, які йдуть «поверхом нижче». На стор. 59 ВКДП прямо визначає механізм: з метою уточнення завдань військам (силам), визначених в оперативних директивах (бойових наказах), до військ доводяться завдання бойовими розпорядженнями. Тобто директива ставить завдання, а бойове розпорядження — уточнює його вже в ході дій. Загальну класифікацію оперативних (бойових) документів ми розібрали в окремому довіднику з оформлення.

Схема лицьового боку: вісім реквізитів на своїх місцях

Перше, що дає ВКДП на стор. 57, — схему взаємного розміщення реквізитів на лицьовому боці першого аркуша директивного документа. Це «каркас», однаковий для будь-якої директиви.

На схемі позначено вісім реквізитів (нумерація — за загальним переліком реквізитів бойового документа):

• 21 — категорія терміновості — верхній правий кут, найперший рядок;
• 02 — гриф обмеження доступу до документа — під категорією терміновості;
• 03 — номер примірника — третім рядком у тому ж блоці;
• 22 — адресат — кому адресовано директиву;
• 23 — заголовок до тексту документа;
• 24 — текст документа — основний масив аркуша;
• 19 — підпис документа;
• 25 — місце для печатки — нижній правий кут.

Схема задає і геометрію аркуша: ліве поле 35 мм, праве 10 мм, верхнє та нижнє по 20 мм. Адресат і перший рядок тексту починаються з відступом 15 мм від межі лівого поля, а між блоками реквізитів (адресат — заголовок — текст — підпис) витримується інтервал 15 мм. Місце для печатки прив'язане до нижнього правого кута — 40 мм від краю поля по горизонталі й вертикалі. Що означає кожен із 30 реквізитів — дивіться у повному розборі реквізитів бойового документа, а загальні вимоги до полів і форматів — у пості про технічні вимоги.

Зразок оперативної директиви Генерального штабу

Далі, на стор. 58, ВКДП наводить готовий зразок — як виглядає заповнений лицьовий бік оперативної директиви.

Пройдімося по зразку зверху вниз.

Службові позначки і адресат

У правому верхньому куті — гриф обмеження доступу і номер примірника («Прим. №»). Який саме гриф ставити — залежить від змісту конкретного документа; про варіанти від ДСК до «Особливої важливості» читайте в окремому пості про грифи обмеження доступу. Нижче, з відступом, — адресат великими літерами: «КОМАНДУВАЧУ ВІЙСЬК ОПЕРАТИВНОГО КОМАНДУВАННЯ "ЗАХІД"».

Заголовок: сім елементів в одному рядку

Заголовок директиви у зразку виглядає так: «ОПЕРАТИВНА ДИРЕКТИВА Командування об'єднаних сил Збройних Сил України № 12т. ОКП – 12 км сх. МИЛА (2488). 15.00 12.11.2019. Карта 500 000, видання 2003 року». Розкладемо його на складові:

• назва виду документа — ОПЕРАТИВНА ДИРЕКТИВА, великими літерами;
• хто видає — Командування об'єднаних сил Збройних Сил України;
• номер — № 12т;
• пункт управління, з якого видано документ — ОКП – 12 км сх. МИЛА (2488): тип пункту управління і його положення відносно населеного пункту з координатами у дужках; назва населеного пункту — великими літерами, як того вимагають правила запису назв і координат;
• час і дата підписання — 15.00 12.11.2019;
• карта — масштаб 500 000 і рік видання 2003, щоб адресат працював по тому самому аркушу місцевості.

Текст: сім пунктів

Текст директиви у зразку структуровано в сім пронумерованих пунктів. Два з них у зразку названо прямо: пункт 1 — «ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ІЗ ОЦІНЮВАННЯ ПРОТИВНИКА», пункт 3 — «ЗАВДАННЯ ОК» (тобто бойове завдання адресату — оперативному командуванню). Решта пунктів у зразку залишена незаповненою — це формалізована заготовка, зміст якої наповнюється відповідно до обстановки.

Окрема вимога до вертикальної будови тексту сформульована у примітці до зразка: кожна структурна одиниця директивного документа, крім абзацу, відокремлюється від попередньої пропуском рядка. Тобто між пунктами — порожній рядок, і документ читається блоками.

Підписи і печатка

Директиву у зразку підписують дві посадові особи. Перший підпис — командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Андрій ПЕТРЕНКО. Другий — начальник об'єднаного штабу – заступник командувача об'єднаних сил, генерал-лейтенант Віктор КУЧЕРЕНКО. Кожен підпис оформлено за стандартною схемою: посада (може займати кілька рядків), військове звання — ліворуч, ім'я та ПРІЗВИЩЕ (прізвище великими літерами) — праворуч. Детально цей реквізит розібрано в пості про підпис бойового документа. У нижньому правому куті — відбиток гербової печатки, саме там, де схема зі стор. 57 відводить місце реквізиту 25.

Що далі: від директиви — до бойового розпорядження

Директива не живе сама по собі. Сторінка 59 ВКДП показує наступну ланку: коли обстановка змінюється і завдання, визначені в оперативних директивах чи бойових наказах, треба уточнити, до військ доводяться бойові розпорядження. У документі наведено зразок бойового розпорядження оперативного командування для уточнення бойового завдання військовій частині.

Зверніть увагу, наскільки бойове розпорядження успадковує структуру директиви: той самий блок «гриф — примірник», той самий тип заголовка (назва документа, номер, пункт управління, час, карта), ті самі сім пунктів і два підписи. Різниця — у змісті: в розпорядженні пункти, які не змінилися відносно директиви, позначаються «Без змін», і заповнюється лише те, що уточнюється (у зразку — пункт 3 «БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ 24 омбр»). Повний розбір цього документа, включно з попереднім бойовим розпорядженням, — у постах про бойове розпорядження та про попереднє бойове розпорядження.

Якщо працюєте з оформленням документів регулярно — зручно мати зразки під рукою на папері: існує друковане видання Наказу 140, де всі схеми й зразки розділу 4 надруковані у повному розмірі.

Часті питання

Що таке оперативна директива Генерального штабу?

Це директивний документ, яким орган управління стратегічного рівня (Генеральний штаб, Командування об'єднаних сил ЗСУ) ставить завдання підпорядкованим оперативним командуванням. Зразок її оформлення наведено у ВКДП 5(3)-00(01).02 на стор. 58: заголовок з номером, пунктом управління, часом і картою, сім пунктів тексту, два підписи і печатка.

Чим оперативна директива відрізняється від бойового розпорядження?

Директива ставить завдання, бойове розпорядження — уточнює його. ВКДП формулює це прямо: для уточнення завдань, визначених в оперативних директивах (бойових наказах), до військ доводяться бойові розпорядження. Форма в обох схожа, але в розпорядженні незмінені пункти позначають «Без змін» і заповнюють лише те, що змінилося.

Скільки пунктів в оперативній директиві?

У зразку з ВКДП текст директиви складається із семи пронумерованих пунктів. Названо у зразку два: пункт 1 — основні висновки з оцінювання противника, пункт 3 — завдання оперативному командуванню. Зміст решти пунктів наповнюється за обстановкою.

Хто підписує оперативну директиву?

У зразку — дві посадові особи: командувач (перший підпис) і начальник штабу — заступник командувача (другий підпис). Підпис оформлюється як посада, звання, ім'я та прізвище великими літерами, а в нижньому правому куті документа ставиться печатка.

Який гриф ставиться на оперативній директиві?

Гриф обмеження доступу — перший реквізит правого верхнього кута документа (позиція 02 на схемі реквізитів), поруч із категорією терміновості та номером примірника. Конкретний гриф (ДСК, «Таємно» тощо) залежить від змісту документа — сам зразок у ВКДП містить лише позначку-заповнювач «Гриф обмеження доступу».