Виправлення помилок у бойовому документі: що можна, а що ні

Помилка в бойовому документі — не привід переписувати аркуш заново. ВКДП 5(3)-00(01).02 (наказ Головнокомандувача ЗСУ № 140 від 11.09.2020) прямо визначає в пункті 3.1.4: помилки, допущені під час розроблення оперативних документів, виправляються за тим самим порядком, що й зміни та доповнення — за пунктом 3.1.3. Тобто жодного окремого «полегшеного» способу для помилок немає: коректор, підчищення лезом чи замальовування — поза правилами.

Цей пост — практична шпаргалка для штабного офіцера: як закреслити, що написати на звороті, чим завірити і коли документ доведеться переробляти повністю.

Що можна: три дозволені способи виправлення

1. Виправлення в текстовому документі

Помилкове слово, словосполучення чи речення закреслюється горизонтальною лінією чорного кольору — так, щоб закреслене лишалося читабельним. Правильні дані пишуться чорним кольором над закресленими. Ніяких інших кольорів, ніяких штрих-коректорів, ніяких «замазати і написати зверху».

Якщо нове формулювання значно перевищує закреслений текст і над рядком воно не поміщається — виправлення пишеться на зворотному боці аркуша, а на полях тексту робиться відмітка, наприклад: «див. на звороті».

2. Виправлення в графічному документі (на карті, схемі)

Помилково нанесений умовний знак закреслюється навхрест лініями чорного кольору, а новий знак наноситься в іншому місці. Стирати, зішкрябувати чи заклеювати знак не можна. Помилки в текстових написах і скороченнях на карті виправляються так само, як у текстових документах — закреслення чорним і новий напис.

3. Засвідчувальний запис на звороті

Кожне виправлення має бути «легалізоване». Для цього:

• виправлення завіряється малою печаткою (ск) спеціального діловодства;
• на зворотному боці графічного планувального документа чорним кольором робиться запис за зразками з документа: «Виправленому: 1/72 омбр на 1/28 омбр — вірити», «Закреслене слово РЯСЬКЕ — не читати», «Дописаному 1/93 омбр — вірити»;
• після останнього запису на звороті додатково зазначається загальна кількість внесених правок і підстава, наприклад: «Внесено шість змін та одне доповнення».

Усі записи на звороті графічного планувального документа візує керівник структурного підрозділу, який розробив документ (у військовій частині — начальник штабу), і завіряє печаткою відповідного органу військового управління (військової частини). У візі зазначаються: назва посади, військове звання, ім'я та прізвище службової особи, дата. Ім'я пишеться з великої літери, прізвище — великими літерами (наприклад: полковник Ігор ГОРБАЧ — саме такий формат використано у зразку документа).

Що не можна

• Коректор, підчищення, заклеювання — документ не передбачає жодного способу «знищити» помилковий запис. Тільки закреслення, за якого видно, що саме було закреслено.
• Виправлення іншим кольором — і закреслення, і новий запис виконуються тільки чорним. Це відрізняє правку від оперативної обстановки, яку наносять шістьма службовими кольорами (про них — у пості про кольори бойової карти).
• Незавірене виправлення — правка без печатки (ск) і запису «вірити» на звороті юридично «не існує»: незрозуміло, хто, коли і на якій підставі її вніс.
• Латання документа понад міру — якщо до основного змісту вноситься понад 40% змін і доповнень, документ підлягає повному переопрацюванню (п. 3.1.5), а не черговому шару закреслень.

Облік виправлень у текстових планувальних документах

Усі зміни та доповнення до текстових оперативних документів відображаються в Аркуші обліку внесених змін (п. 3.1.6). Запис у таблиці містить: порядковий номер, дату внесення, назву документа, підставу і зміст змін, посаду, звання, підпис, ім'я та прізвище особи, що їх внесла. Важливо: аркуш розробляється тільки для текстових планувальних документів — замислу (плану) операції (бойових дій); на звороті кожного виправленого аркуша блок підпису не оформлюється, а загальна кількість правок зазначається один раз — саме в цьому аркуші. Детально з зразком таблиці — в окремому пості про аркуш обліку внесених змін.

Типові помилки виконавців

• Закреслення хвилястою лінією або кількома штрихами — документ вимагає одну горизонтальну лінію (для тексту) чи хрест (для знака).
• Новий умовний знак малюють поверх закресленого — треба в іншому місці.
• Запис «вірити» роблять на лицьовому боці — місце йому на звороті.
• Виправлення завіряють підписом без печатки (ск) — потрібні і віза, і печатка.
• Кількість правок пишуть на звороті кожного аркуша текстового документа — а вона зазначається один раз в Аркуші обліку внесених змін.

Часті питання

Як виправити помилку в бойовому документі?

Закреслити помилкове горизонтальною лінією чорного кольору (умовний знак — навхрест), написати правильне чорним над закресленим або нанести новий знак в іншому місці, завірити виправлення малою печаткою (ск) і зробити на звороті запис на кшталт «Виправленому … — вірити». Порядок визначено пунктами 3.1.3–3.1.4 ВКДП 5(3)-00(01).02.

Чи можна користуватися коректором у військових документах?

В оперативних (бойових) документах — ні. Порядок за Наказом 140 передбачає єдиний спосіб: закреслення чорним кольором із засвідчувальним записом. Закреслений текст має лишатися читабельним — саме тому підчищення і замальовування виключені.

Чим виправлення помилки відрізняється від внесення змін?

Технічно нічим: пункт 3.1.4 прямо відсилає до порядку внесення змін і доповнень (п. 3.1.3). Різниця лише в підставі: зміна вноситься за рішенням чи директивою, а помилка виправляється в ході розроблення. Про способи внесення змін — окремий пост про зміни і доповнення до бойового документа.

Коли документ треба переробляти повністю, а не виправляти?

Коли обсяг змін і доповнень до основного змісту перевищує 40% (п. 3.1.5). У такому разі документ підлягає повному переопрацюванню — нова редакція замість нашарування закреслень.

Хто завіряє виправлення в бойовому документі?

Записи на звороті графічного планувального документа візує керівник структурного підрозділу, який розробив документ (начальник штабу військової частини), із зазначенням посади, звання, імені, прізвища і дати; виправлення завіряються малою печаткою (ск) спеціального діловодства та печаткою органу військового управління (військової частини).