Назви населених пунктів і місцевих предметів: великі літери й координати

ЛАНДИРІ чи Ландирі? «У Ромнах» чи «РОМНИ»? У бойових документах це не питання смаку: пункт 2.1.2 ВКДП 5(3)-00(01).02 (Наказ Головнокомандувача ЗСУ №140) чітко визначає, як записувати назви населених пунктів і місцевих предметів — і як прив'язувати їх координатами до карти.

Цей гайд — для всіх, хто готує текстуальні оперативні документи: бойові розпорядження, накази, донесення. Одна сторінка документа (стор. 22) знімає більшість типових помилок штабної практики.

Головне правило: називний відмінок, великі літери

Пункт 2.1.2 формулює вимогу так: назви населених пунктів, у тому числі місцевих предметів, які мають власні імена, друкуються у називному відмінку великими літерами. При перелічуванні вони відокремлюються один від одного комою.

Приклад із документа: ЛАНДИРІ, ліс “ТЕМНИЙ”, РОМНИ.

Зверніть увагу на деталі цього прикладу:

• називний відмінок завжди — не «під РОМНАМИ», не «в напрямку РОМНІВ», а РОМНИ. Назва в документі має збігатися з написом на карті буква в букву, інакше пункт доведеться шукати;
• місцевий предмет із власним іменем (ліс, урочище, висота з назвою) записується так само, але сама власна назва береться в лапки, а родове слово лишається малими літерами: ліс “ТЕМНИЙ”;
• кома між назвами — стандартний роздільник у переліках.

Навіщо така жорсткість? Бойовий документ читають під час бою, часто вголос по засобах зв'язку. Великі літери виділяють топоніми в суцільному тексті, а називний відмінок виключає плутанину з відмінковими формами (Мокре — Мокрого — Мокрому — це один пункт чи різні?).

Координати: географічні, прямокутні і квадрат

У разі потреби документ вимагає зазначати місцезнаходження населених пунктів і місцевих предметів — по карті або відносно великих населених пунктів.

По карті: два види координат

По карті можна зазначати географічні та прямокутні координати. Послідовність показників — широта і довгота. Приклади з документа:

• географічні: ЛАВРИКИ (60°10'04''; 36°31'57'') — градуси, мінути, секунди;
• прямокутні: ТУРИ (5 873 300; 3 300 800) — повні прямокутні координати в метрах.

Координати пишуться в дужках одразу після назви пункту, роздільник між показниками — крапка з комою.

Квадрат кілометрової сітки

У прикладах пункту 2.1.3 видно і третій, найуживаніший у штабній практиці спосіб прив'язки — чотиризначний квадрат кілометрової сітки в дужках після назви: ВЕСЕЛЕ (2323), МЕТА (2248), КРАСНЕ (1864), вис. 160.8 (2418). Перші дві цифри — горизонтальна лінія сітки, другі дві — вертикальна. Такий запис короткий, читається по радіо без помилок і достатньо точний для позначення району чи рубежу.

Відносно великих населених пунктів

Якщо місцезнаходження зазначається відносно великих населених пунктів, документ дозволяє тільки чотири скорочення сторін світу:

• західніше — “зах.”
• східніше — “сх.”
• північніше — “півн.”
• південніше — “півд.”

Довільні варіанти на кшталт «пн.-зах.» чи «на північ від» у цьому переліку відсутні — використовуйте тільки затверджені форми.

Порядок перелічування: свої — проти годинникової, противник — за

Пункт 2.1.3 регулює, з якого флангу починати перелік населених пунктів, які визначають лінію зіткнення, райони, ділянки, смуги, рубежі:

• для своїх військ — з правого флангу і проти руху годинникової стрілки, наприклад: ДУБИ, МОКРЕ, ПІСКИ, ВЕСЕЛЕ;
• для противника — з лівого флангу противника і за рухом годинникової стрілки, наприклад: ВІЛЬНЕ, ЩУЧЕ, БОРЩІВ, ЛІСОВЕ.

Правило легко запам'ятати: в обох випадках перелік починається з одного й того самого боку карти, бо лівий фланг противника стоїть навпроти правого флангу своїх військ. Той, хто читає документ, «обводить» район у тому самому напрямку незалежно від того, чий він.

Скільки пунктів потрібно: 4 — 3 — 2

Той самий пункт 2.1.3 задає мінімальну кількість пунктів для різних просторових понять:

• смуги, ділянки, зони — не менш ніж чотирма пунктами. Приклад: смуга оборони ОУВ — вис. 160.8 (2418), вис. 121.2 (1224), вис. 130.2 (1616), КРАСНЕ (1864);
• райони, сектори відповідальності — не менш ніж трьома пунктами. Приклад: сектор відповідальності 72 омбр — ВЕСЕЛЕ (2323), МЕТА (2248), КРАСНЕ (1864);
• рубежі — не менш ніж двома пунктами. Приклад: рубіж введення в бій 72 омбр: № 1 — СТАРКИ, ВІЛЬНЕ (5242); № 2 — ПІСЧАНКА (3249), ДУБНО.

Логіка геометрична: рубіж — це лінія (мінімум дві точки), район — замкнена фігура (мінімум трикутник), смуга — витягнута фігура з чотирма кутами. В останньому прикладі видно ще одну деталь: якщо рубежів кілька, вони нумеруються (№ 1, № 2), а сусідній пункт 2.1.4 уточнює, що рубежі контрударів та контратак нумеруються справа наліво в глибину оперативної побудови своїх військ.

Суміжна тема — розмежувальні лінії (пункт 2.1.5): їх визначають не менш як трьома пунктами, перелічують від тилу до фронту, а пункти, що не входять у смугу, позначають скороченням «вик.». Це окрема механіка з власними граблями — розібрали її детально в пості про розмежувальні лінії.

Чек-лист перед відправкою документа

• Усі топоніми — ВЕЛИКИМИ літерами, у називному відмінку, як на карті
• Місцеві предмети з власними іменами — у лапках: ліс “ТЕМНИЙ”
• Координати в дужках після назви; квадрат — чотири цифри
• Сторони світу — тільки зах. / сх. / півн. / півд.
• Свої райони — з правого флангу проти годинникової стрілки; противник — з його лівого флангу за годинниковою
• Смуга — 4 пункти, район — 3, рубіж — 2 (мінімум)
• Час поруч із топонімами — за форматом пункту 2.1.1 (як записувати час у бойових документах)

Часті питання

Як писати назви населених пунктів у бойових документах?

У називному відмінку великими літерами, при перелічуванні — через кому: ЛАНДИРІ, ліс “ТЕМНИЙ”, РОМНИ. Так вимагає пункт 2.1.2 ВКДП 5(3)-00(01).02 (Наказ №140). Назва в документі має точно збігатися з написом на карті, відмінювати її не можна.

Що означає квадрат у координатах на карті?

Чотиризначне число в дужках після назви пункту — квадрат кілометрової сітки карти, наприклад КРАСНЕ (1864). Це скорочена прив'язка до карти. Коли потрібна більша точність, документ дозволяє повні прямокутні координати — ТУРИ (5 873 300; 3 300 800) — або географічні: ЛАВРИКИ (60°10'04''; 36°31'57'').

У якому порядку перелічувати пункти району на робочій карті командира?

Для своїх військ — починаючи з правого флангу і проти руху годинникової стрілки; для противника — з його лівого флангу і за рухом годинникової стрілки. Мінімальна кількість пунктів: район або сектор відповідальності — три, смуга чи зона — чотири, рубіж — два.

Як скорочувати сторони світу в оперативних документах?

Наказ 140 передбачає чотири скорочення: західніше — “зах.”, східніше — “сх.”, північніше — “півн.”, південніше — “півд.”. Вони використовуються, коли місцезнаходження пункту зазначається відносно великих населених пунктів замість координат.