Бойове розпорядження: що це, чим відрізняється від бойового наказу, зразок

Бойове розпорядження — це директивний документ, яким до військ доводяться уточнені завдання, коли повний бойовий наказ чи оперативна директива вже видані, а обстановка змінилася лише частково. Як його правильно оформити, визначає ВКДП 5(3)-00(01).02 «Тимчасовий порядок оформлення оперативних (бойових) документів» — той самий Наказ 140 Головнокомандувача ЗСУ від 11.09.2020. У цьому гайді — офіційний зразок зі сторінки 59 документа, розбір усіх реквізитів і головна відмінність від бойового наказу.

Матеріал стане в пригоді офіцерам штабів, слухачам військових вишів і командирам, які готують директивні документи, — усе нижче взяте безпосередньо з тексту порядку, без переказів «з голови».

Що таке бойове розпорядження

ВКДП 5(3)-00(01).02 формулює призначення документа одним реченням на початку підрозділу зразків (стор. 59): з метою уточнення завдань військам (силам), визначених в оперативних директивах (бойових наказах), до військ (сил) доводяться завдання бойовими розпорядженнями. Варіанти оформлення наведені у зразках — один із них розберемо нижче.

У системі оперативних (бойових) документів бойове розпорядження належить до директивних документів — разом з оперативною директивою, бойовим наказом і попереднім (попереднім бойовим) розпорядженням. Усі вони оформлюються за єдиними правилами розділу 4.3 «Зразки типових форм директивних документів» (стор. 57–64). Про повну класифікацію оперативних документів ми писали в окремому довіднику з оформлення оперативних (бойових) документів.

Чим бойове розпорядження відрізняється від бойового наказу

Різниця — не у формі, а у призначенні та повноті змісту:

• Бойовий наказ (оперативна директива) — первинний документ: він визначає завдання військам у повному обсязі, всі пункти заповнені змістом.
• Бойове розпорядження — документ уточнення: він видається до вже поставленого завдання і змінює лише те, що змінилося. Структура пунктів зберігається та сама, але у пунктах, які не зазнали змін, пишеться просто «Без змін».

Це добре видно, якщо покласти поруч два зразки з документа. Ось лицьовий бік оперативної директиви (стор. 58) — сім пунктів, кожен передбачає повний зміст:

А ось бойове розпорядження (стор. 59) — та сама семипунктна сітка, але більшість пунктів закриті формулюванням «Без змін», і по суті документ доносить лише уточнене бойове завдання:

Такий підхід економить головне на війні — час: штаб не переписує весь наказ, а адресат одразу бачить, що саме змінилося.

Зразок бойового розпорядження: розбір по елементах

Розберемо офіційний зразок зі стор. 59 — бойове розпорядження оперативного командування «Захід» для уточнення бойового завдання 24 омбр.

1. Верхній правий кут: гриф і номер примірника

У правому верхньому куті першого аркуша розміщуються гриф обмеження доступу до документа і номер примірника («Прим. №»). Над ними, за схемою реквізитів, — місце для категорії терміновості. Про самі грифи — «ДСК», «Таємно» тощо — читайте окремий розбір грифів обмеження доступу.

2. Адресат

Адресат пишеться великими літерами від межі лівого поля з відступом: у зразку — «КОМАНДИРУ 24 омбр». Пункт 1.2.21 документа додає важливу деталь: у разі передачі документа технічними засобами зв'язку перед назвою посади зазначається позивний вузла зв'язку через тире, наприклад «ЕТАН – КОМАНДИРУ 72 омбр».

3. Службовий заголовок

Заголовок — ідентифікуюча частина документа. За п. 1.2.22 він складається з шести елементів: назва директивного документа; назва органу військового управління, який його розробив; номер документа; місце розташування пункту управління; час і дата підпису; масштаб і рік видання карти. У зразку все це вміщено у два рядки:

«БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ОК “Захід” № 15т. ОКП – 2 км сх. ПЕТРІВЦІ (2382). 15.00 14.11.2019. Карта 200 000, видання 2005 року.»

Назва документа, пункту управління та населеного пункту — великими літерами. Час підпису проставляє та службова особа, яка підписує документ.

4. Текст: сім пунктів

Текст розпорядження у зразку побудований за тією самою нумерацією, що й директива (бойовий наказ). Змістовно розкриті лише два пункти:

• 1. ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ІЗ ОЦІНЮВАННЯ ПРОТИВНИКА — у зразку: «Без змін»;
• 3. БОЙОВЕ ЗАВДАННЯ 24 омбр — власне те, заради чого видається розпорядження;
• пункти 2, 4, 5, 6, 7 — у зразку або «Без змін», або залишені для відповідного змісту.

Кожна структурна одиниця директивного документа (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка — це пряма примітка до зразків на стор. 58.

5. Підписи та печатка

Документ у зразку підписують дві службові особи: командувач військ оперативного командування (військове звання, ім'я та ПРІЗВИЩЕ великими літерами праворуч) і начальник штабу — заступник командувача. У реквізиті «Підпис документа» зазначається дійсне найменування органу військового управління. Печатка на бойовому розпорядженні, як і на оперативній директиві та бойовому наказі, ставиться у правому нижньому куті кожного аркуша, крім останнього (п. 1.2.24); відбиток гербової печатки — з дійсним найменуванням органу військового управління.

Схема реквізитів: як усе розміщується на аркуші

Розділ 4.3.1 документа дає схему взаємного розміщення реквізитів на лицьовому боці першого аркуша директивного документа — з точними відступами в міліметрах:

Запам'ятати легко за нумерацією реквізитів (вона наскрізна для всього порядку):

• 21 — категорія терміновості, 02 — гриф обмеження доступу, 03 — номер примірника: стовпчиком у правому верхньому куті;
• 22 — адресат: від лівого поля, з відступом 15 мм;
• 23 — заголовок до тексту: під адресатом, на відстані 15 мм;
• 24 — текст документа: під заголовком, на відстані 15 мм;
• 19 — підпис документа; 25 — місце для печатки (40×40 мм від краю).

Поля аркуша: ліве — 35 мм, праве — 10 мм, верхнє та нижнє — по 20 мм. Разом лицьовий бік першого аркуша директивного документа має вісім реквізитів (2, 3, 19, 21, 22, 23, 24, 25 — п. 1.3.9).

Зворотний бік останнього аркуша

Пункт 4.3.2 визначає ще чотири реквізити, які оформлюються на звороті останнього аркуша (стор. 62):

• 26 — розрахунок розсилки: таблиця з адресами органів військового управління, складається у разі п'яти та більше адресатів;
• 27 — ознайомлення з документом: таблиця службових осіб, допущених до інформації (посада; звання, ім'я та прізвище; час і дата ознайомлення; підпис);
• 28 — виготовлення документа: кількість примірників, список адресатів, виконавець — для документів з обмеженим доступом;
• 29 — дані про відправлення.

Категорія терміновості: коли розпорядження летить поза чергою

Оскільки бойове розпорядження найчастіше передається технічними засобами зв'язку, важливий реквізит — категорія терміновості (п. 1.2.20). Директивні та інші оперативні документи поділяються на п'ять категорій: «ГОРИЗОНТ», «ЕФІР», «БУРАН», «ЗЛІТ» та безкатегорійні. «ГОРИЗОНТ» — найвища: документи вищої категорії передаються негайно, з перериванням передачі документів нижчої категорії. Додатково на оперативних документах можуть проставлятися чотири види спеціальних відміток: «ПЕРЕДАВАТИ ЗІ ЗВОРОТНОЮ ПЕРЕВІРКОЮ», «ПІДЛЯГАЄ КОНТРОЛЮ», «ПО НАВЧАННЮ», «ОСОБИСТО».

Технічні вимоги до оформлення

Якщо розпорядження готується на комп'ютері, діють правила п. 1.4.1:

• шрифт Times New Roman, 12–14 друкарських пунктів, звичайне накреслення;
• міжрядковий інтервал — одинарний, вирівнювання по ширині;
• перший рядок кожного абзацу — з відступом 5 знаків (15 мм) від лінії лівого поля;
• кожен аркуш, крім першого, нумерується посередині верхнього поля арабськими цифрами, шрифтом 12-го розміру, без слова «сторінка»;
• час — київський, у форматі «години.хвилини число.місяць.рік», наприклад 00.30 15.05.2020;
• текст викладається стисло, українською мовою, без слів і зворотів без змістового навантаження.

Поруч зі зразком бойового розпорядження у тому ж підрозділі наведені й суміжні форми: наказ про затвердження Замислу оборонної операції (стор. 60) та наказ про затвердження Плану оборонної операції (стор. 61) — вони оформлюються за тією самою схемою реквізитів.

Часті питання

Бойове розпорядження — це що таке?

Це директивний оперативний (бойовий) документ, яким до військ (сил) доводяться завдання з метою уточнення завдань, визначених в оперативних директивах або бойових наказах. Тобто це не новий наказ, а офіційне уточнення до вже чинного — з тими самими реквізитами і структурою, що й директива.

Які пункти має бойове розпорядження?

У зразку з Наказу 140 текст розпорядження має сім нумерованих пунктів — за тією самою сіткою, що й оперативна директива. Змістовно у зразку розкриті пункт 1 «Основні висновки із оцінювання противника» та пункт 3 «Бойове завдання» (для конкретної частини); у пунктах, які не змінилися, пишеться «Без змін».

Де взяти зразок бойового розпорядження ЗСУ?

Офіційний зразок наведено у ВКДП 5(3)-00(01).02 (Наказ ГК ЗСУ № 140 від 11.09.2020), підрозділ 4.3, стор. 59 — саме він показаний у цій статті. Там же — схема розміщення реквізитів (стор. 57) і зразки зворотного боку останнього аркуша (стор. 62–64). Документ не має обмежень розповсюдження.

Що таке попереднє бойове розпорядження?

Попереднє (попереднє бойове) розпорядження — окремий вид директивного документа, який Наказ 140 згадує поряд з оперативною директивою, бойовим наказом і бойовим розпорядженням: на всіх них печатка ставиться у правому нижньому куті кожного аркуша, крім останнього (п. 1.2.24). Оформлюється воно за загальними правилами директивних документів розділу 4.3.

Чи стосується бойове розпорядження виплат і статусу УБД?

ВКДП 5(3)-00(01).02 регулює лише оформлення документа: реквізити, структуру, підписи, печатки. Питання додаткових виплат чи підтвердження участі в бойових діях регулюються іншими нормативно-правовими актами — у самому порядку вони не розглядаються.