Заголовок бойового документа: як правильно назвати документ

Заголовок — це реквізит 06 бойового документа: кілька слів, за якими виконавець і адресат одразу розуміють, що перед ними — замисел, план чи наказ і якої операції він стосується. Пункт 1.2.6 ВКДП 5(3)-00(01).02 (Наказ Головнокомандувача ЗСУ № 140 від 11.09.2020) визначає для заголовка чотири прості, але обов'язкові правила: зміст, розташування, формат і заборони. Розберімо їх усі — з прикладом просто з документа.

Що каже пункт 1.2.6

Формулювання в документі лаконічне: заголовок документа відображає його стислий зміст. Тобто із заголовка має бути зрозуміло, який це вид документа і до чого він належить, — без читання тексту. Головний тест правильності: заголовок повинен відповідати на питання «що?». Замисел (чого? — ні, що це за документ) оборонної операції; план; бойовий наказ. Якщо ваша назва відповідає на інше питання — «про що?», «кому?», «для чого?» — вона сформульована не за ВКДП.

Еталонний приклад із самого документа (стор. 9):

ЗАМИСЕЛ
оборонної операції оперативного угруповання військ “Захід”

Перший рядок — вид документа великими літерами («ЗАМИСЕЛ»), далі — уточнення, до якої операції та якого угруповання він належить. Разом — два рядки, у межах дозволених двох-чотирьох.

Де розміщується заголовок

Заголовок друкується посередині текстової частини титульного аркуша, під назвою органу військового управління, яким поставлено завдання з розроблення документа, на відстані 80–85 мм від неї. Сама назва органу (реквізит 1.2.4) пишеться великими літерами без скорочень — наприклад, «МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ».

Одразу під заголовком, на відстані 12 мм, у планах операцій розміщується наступний реквізит — спеціальний код (п. 1.2.7): формалізований запис для ідентифікації плану. Тож заголовок «затиснутий» між двома сусідами, і відстані тут не декоративні — вони задають стандартну компоновку титульного аркуша, однакову для всіх штабів.

Чотири правила формату

1. Два-чотири рядки

Заголовок не може бути одним нескінченним рядком і не може розтягуватися на пів сторінки. Стандарт — два-чотири рядки тексту. На практиці це означає: перший рядок — вид документа, наступні один-три — до якої операції (бойових дій) і якого органу він належить.

2. Перший рядок — великими літерами

Слово або слова першого рядка друкуються великими літерами: ЗАМИСЕЛ, ПЛАН, БОЙОВИЙ НАКАЗ. Решта рядків — звичайним шрифтом.

3. Жодних скорочень

«Слова у заголовку документа скорочувати не дозволяється» — пряма норма зі стор. 9. Тобто не «ОУВ “Захід”», а «оперативного угруповання військ “Захід”»; не «обор. операції», а «оборонної операції». Скорочена назва (абревіатура на кшталт «ПлОООУВ») живе в іншому реквізиті — спеціальному коді, а не в заголовку.

4. Без крапки в кінці

Крапка в кінці заголовка не ставиться. Це найдрібніша, але й найчастіша помилка — рука сама тягнеться завершити речення.

Типові помилки

• Крапка в кінці — заборонена прямо.
• Скорочення й абревіатури у назві операції чи угруповання — заборонені прямо.
• Заголовок в один рядок або на п'ять-шість рядків — порушення формату «два-чотири рядки».
• Малі літери в першому рядку («Замисел» замість «ЗАМИСЕЛ»).
• Назва не відповідає на питання «що?» — наприклад, описова конструкція «Про організацію оборони…» замість виду документа.
• Порушення відстаней: заголовок «прилипає» до назви органу управління замість 80–85 мм.

Заголовок текстового і графічного документа — не одне й те саме

Пункт 1.2.6 описує заголовок текстового (планувального) документа на титульному аркуші. У графічних документів — карт і схем — свої правила підписування, про них ми розповіли окремо в матеріалі про заголовок графічного документа. А повний перелік усіх тридцяти реквізитів з їхніми місцями на аркуші — у довіднику «30 реквізитів бойового документа»: заголовок — лише один із них, і працює він у зв'язці з грифом затвердження, номером примірника та додатками.

Часті питання

Як правильно назвати оперативний документ?

Заголовок має відповідати на питання «що?» і відображати стислий зміст: вид документа плюс операція (бойові дії), якої він стосується. Перший рядок — великими літерами, загалом два-чотири рядки, без скорочень, без крапки в кінці. Приклад із ВКДП: «ЗАМИСЕЛ / оборонної операції оперативного угруповання військ “Захід”».

Чи можна скорочувати слова в заголовку бойового документа?

Ні. Пункт 1.2.6 прямо забороняє скорочувати слова у заголовку. Абревіатури використовуються в іншому реквізиті — спеціальному коді плану (наприклад, «ПлОООУВ»), який друкується під заголовком на відстані 12 мм.

Чи ставиться крапка в кінці заголовка документа?

Ні, крапка в кінці заголовка не ставиться — це пряма норма ВКДП 5(3)-00(01).02. Заголовок — не речення, а реквізит документа.

Бойові документи — це що?

Це документи, які розробляються під час підготовки та ведення операцій (бойових дій): замисли, плани, накази, розпорядження, робочі карти тощо. Їхню класифікацію, вимоги до них і правила оформлення визначає ВКДП 5(3)-00(01).02 — детальний розбір є в нашому довіднику з оперативних (бойових) документів.