Підняття карти і підіймання топооснови: навіщо і як

Перш ніж наносити обстановку, робочу карту готують — і один з етапів цієї підготовки називається «підняття карти». Це виділення кольором та лініями тих елементів місцевості, які важливі для конкретного завдання: річок, доріг, лісів, висот, кордонів. Порядок підняття визначено пунктами 2.2.18–2.2.19 ВКДП 5(3)-00(01).02 «Тимчасовий порядок оформлення оперативних (бойових) документів» (наказ Головнокомандувача ЗСУ № 140 від 11.09.2020).

Розберемо, що саме дозволяє документ, якими кольорами підіймається кожен елемент топооснови і які прийоми для цього передбачені.

Що таке підняття карти і навіщо воно потрібне

Топографічна карта — щільний носій інформації: на ній сотні умовних знаків, і всі вони надруковані однаково «спокійно». Коли командир працює з картою в умовах дефіциту часу, важливі для завдання об'єкти повинні читатися з першого погляду. Саме для цього п. 2.2.18 дозволяє здійснювати підняття карти — з метою зосередження уваги на окремих місцевих предметах, елементах рельєфу місцевості та оперативної обстановки.

Документ розрізняє два види підняття:

• підняття топографічної основи карти — виділення елементів місцевості (про нього нижче детально);
• виділення (підтушовування) окремих елементів замислу (плану) — акцент уже на нанесеній оперативній обстановці.

Ключове слово — «дозволяється». Підняття не є обов'язковим для кожної карти: це інструмент, яким користуються тоді, коли він допомагає вирішенню завдання. Підіймаються не всі елементи підряд, а ті, які визначають структуру і форму місцевості, та місцеві предмети, які мають важливе значення для вирішення оперативних завдань (п. 2.2.19).

Чим і якими прийомами підіймають топооснову

Пункт 2.2.19 називає інструменти прямо: топографічна основа підіймається кольоровими олівцями або фломастерами. Прийомів чотири:

• розфарбовування (підтушовування) — заливання площі або смуги кольором;
• потовщення ліній — лінійні об'єкти (річки, горизонталі) обводяться жирніше;
• збільшення умовного знака — дрібний знак домальовується до помітного розміру;
• підкреслення або збільшення підпису назви — для написів.

Який прийом застосувати до якого об'єкта — визначено далі в тексті пункту, разом із кольором. Зверніть увагу: кольори підняття топооснови — це окрема система, вона не збігається з шістьма кольорами нанесення обстановки, де синій — свої війська, а червоний — противник.

Кольори підняття: що і чим виділяти

Блакитний — гідрографія та болота

Річки, канали, озера підіймаються потовщенням ліній і підтушовуванням синього кольору. Мости, переправи, броди тощо підіймаються інакше — збільшенням умовного знака лініями чорного кольору. Ці елементи місцевості та інші позамасштабні умовні знаки (орієнтири) окреслюються колом чорного кольору — так дрібний, але важливий об'єкт неможливо загубити на карті. Болота заштриховуються горизонтальними паралельними лініями синього кольору.

Світло-зелений — рослинність

Ліси, сади та суцільні чагарники підіймаються обведенням узлісся зеленою лінією та розфарбовуванням зеленим кольором. Узлісся — це межа, яка в бою працює як рубіж і орієнтир, тому саме контур обводиться в першу чергу.

Світло-коричневий — рельєф місцевості

Гори, їх вершини, кургани підіймаються розфарбовуванням, потовщенням деяких горизонталей та підтушовуванням у бік пониження. Підтушовування саме в бік пониження схилу — прийом, який робить рельєф «об'ємним»: напрямок скату видно без читання позначок висот.

Темно-коричневий — дорожня мережа (крім залізниць)

Автомобільні дороги підіймаються проведенням поруч з умовним знаком — знизу і праворуч від нього — потовщеної лінії темно-коричневого кольору. Сам друкований знак дороги не зафарбовується: підняття йде поруч, щоб не закрити оригінальне зображення.

Чорний — залізниці та лінія державного кордону

Залізничні напрямки підіймаються так само, як автодороги: поруч з умовним знаком (знизу і праворуч від нього) проводиться спеціальна лінія, тільки чорна. А лінія державного кордону підіймається поверх умовного знака проведенням чорної штрихпунктирної лінії із вертикальним підсіченням штрихів:

Це єдиний випадок у переліку, коли лінія підняття наноситься поверх друкованого знака, а не поруч із ним.

Назви населених пунктів

Написи підіймаються підкресленням або збільшеним написом великими літерами. Як правильно записувати назви населених пунктів у текстових документах і на карті — окрема тема, розібрана в пості про назви населених пунктів і координати.

Практичні поради й типові помилки

• Не підіймайте все підряд. Сенс підняття — зосередження уваги. Якщо виділено половину карти, не виділено нічого. Документ прямо каже: підіймаються елементи, які мають важливе значення для вирішення оперативних завдань.
• Дотримуйтесь правила «знизу і праворуч». Лінії підняття доріг і залізниць ідуть поруч зі знаком з конкретного боку — знизу і праворуч від нього, а не абияк.
• Не плутайте два коричневих. Світло-коричневий — рельєф, темно-коричневий — автодороги. На готовій карті різниця відтінків має читатися.
• Мости і броди — чорним, а не синім. Хоч вони й належать до гідрографії, підіймаються збільшенням знака чорними лініями та окреслюються чорним колом — як і інші позамасштабні орієнтири.
• Пам'ятайте про заборони сусідніх пунктів. На тій самій сторінці документа зазначено: наносити координатну сітку від руки заборонено. Підняття — це виділення наявного, а не домальовування топооснови.

Підняття — лише один з елементів підготовки робочої карти: разом із ним оформлюються службовий заголовок, підпис і масштаб та інші реквізити лицьової сторони.

Часті питання

Що таке підняття карти?

Це виділення на топографічній карті окремих місцевих предметів, елементів рельєфу та оперативної обстановки, щоб зосередити на них увагу. За п. 2.2.18 ВКДП 5(3)-00(01).02 підняття буває двох видів: підняття топографічної основи карти та виділення (підтушовування) окремих елементів замислу (плану).

Чим підіймають топографічну основу карти?

Кольоровими олівцями або фломастерами. Прийоми — розфарбовування (підтушовування), потовщення ліній, збільшення умовного знака, підкреслення або збільшення підпису назви. Наприклад, річки підіймаються потовщенням ліній синім, а назви населених пунктів — підкресленням.

Якими кольорами підіймаються елементи місцевості?

Блакитним — гідрографія та болота; світло-зеленим — рослинність; світло-коричневим — рельєф; темно-коричневим — автомобільні дороги; чорним — залізниці та лінія державного кордону. Це окрема система кольорів для топооснови — не плутайте з кольорами нанесення обстановки, де синій означає свої війська.

Чи обов'язково підіймати робочу карту командира?

Документ формулює це як дозвіл, а не обов'язок: підняття «дозволяється здійснювати» з метою зосередження уваги. На практиці робочу карту командира зазвичай готують із підняттям тих елементів, які важливі для конкретного завдання — маршрутів, водних перешкод, панівних висот, орієнтирів.

Чим підняття топооснови відрізняється від підтушовування елементів замислу?

Підняття топооснови стосується самої місцевості — річок, лісів, доріг, рельєфу. Підтушовування елементів замислу (плану) — це акцент на нанесеній оперативній обстановці, наприклад підтушовування зон ураження ЗРК за висотами. Пункт 2.2.18 називає обидва види в одному переліку, але це різні операції з різними об'єктами.