Червоний колір: противник, зараження, пожежі

Червоний — колір противника на бойовій карті. Пункт 2.2.4 ВКДП 5(3)-00(01).02 (Наказ Головнокомандувача ЗСУ № 140) відводить йому лише три групи об'єктів, але це найважливіші позначки на карті: все, що робить ворог, що він заразив і що горить. Цей мікропост — поглиблення огляду шести кольорів бойової карти: тут розбираємо тільки червоний, з точним переліком зі стор. 25 документа.

Три групи об'єктів, які наносяться червоним

1. Положення, завдання і дії військ противника

Це основна маса червоного на карті: виявлені позиції, райони зосередження, напрямки ударів, рубежі, вогневі засоби, пункти управління ворога — все, що стосується його положення, завдань і дій. Правило симетричне синьому: свої війська та Сили оборони України наносяться синім (п. 2.2.2, детально — у пості про синій колір), противник — червоним. Одного погляду на карту достатньо, щоб відділити своє від ворожого.

2. Ділянки зараження хімічною зброєю і біологічними засобами

Червоним позначаються ділянки місцевості (райони), заражені противником хімічною зброєю і біологічними засобами. Зверніть увагу на формулювання: йдеться саме про зараження, застосоване противником. При цьому документ додає ще один шар: за п. 2.2.7 знак району, у якому противником було застосовано хімічну зброю, додатково підтушовується жовтим — про це окремий пост про коричневий, зелений і жовтий. Тобто контур і знак — червоні як дії противника, а жовта тушовка сигналізує про хімічну небезпеку.

3. Зони пожеж і напрямки їх розповсюдження

Третя група — зони пожеж і напрямки їх розповсюдження. Пожежа наноситься червоним незалежно від того, хто її спричинив: це позначка небезпеки для військ, а не приналежності. На карті поруч із зоною вказується і напрямок, куди вогонь поширюється.

Червоний на практиці: приклади знаків

У каталозі знаків розділу 6 документа червоний працює саме так, як приписує п. 2.2.4 — ним виконані знаки дій противника і небезпек:

Перший — імовірний напрямок удару повітряного противника (дії ворога), другий — «Підпал, пожежа» з розділу суспільно-політичної обстановки: червоний ромб із написом FIRE.

Головна пастка: підписи про противника — чорні

Найпоширеніша помилка при роботі червоним — підписувати ворожі позначки червоним же. Пункт 2.2.3 прямо каже: усі пояснювальні підписи, формуляри й таблиці, що стосуються противника, наносяться чорним кольором — так само, як і всі реквізити та заголовки за свої війська. Червоним малюють сам знак, положення і дії ворога; текст біля нього завжди чорний. Це розвантажує карту і зберігає читабельність написів.

Червоний і система НАТО-обрамлень

Червоний колір лінії — не єдиний спосіб сказати «противник». У системі умовних знаків за стандартом НАТО, на якій побудований розділ 6 Наказу 140, ворожий об'єкт додатково впізнається за формою обрамлення: для наземного противника це ромб, тоді як дружні сили мають прямокутник. Тож на карті ворожий танковий підрозділ — це червоний ромб, і обидві ознаки (колір + форма) дублюють одна одну. Це страхує від помилки навіть на чорно-білій копії документа.

Часті питання

Що наноситься червоним кольором на бойову карту?

За п. 2.2.4 Наказу 140 червоним наносяться три групи об'єктів: положення, завдання і дії військ (сил) противника; ділянки місцевості (райони), заражені противником хімічною зброєю і біологічними засобами; зони пожеж і напрямки їх розповсюдження. Інших об'єктів у переліку немає.

Як позначають противника на карті ЗСУ?

Знаки положення, завдань і дій противника наносяться червоним кольором, а в системі знаків за стандартом НАТО ворожі об'єкти додатково мають обрамлення у формі ромба. Пояснювальні підписи і таблиці, що стосуються противника, при цьому виконуються чорним (п. 2.2.3).

Яким кольором позначають зони зараження?

Ділянки, заражені противником хімічною зброєю і біологічними засобами, наносяться червоним. Додатково знак району застосування противником хімічної зброї і об'єкти з небезпечними хімічними речовинами підтушовуються жовтим кольором (п. 2.2.7).

Чому підписи біля червоних знаків роблять чорним?

Так вимагає п. 2.2.3: усі пояснювальні підписи, формуляри й таблиці — і за свої війська, і ті, що стосуються противника, — наносяться чорним. Червоний зарезервований за самими знаками противника, зараження та пожеж, а чорний текст залишається читабельним і не зливається з обстановкою.

Скільки всього кольорів використовується на бойовій карті?

Шість основних: червоний, чорний, синій, коричневий, зелений, жовтий (п. 2.2.1). Обстановка наноситься тонкими лініями цих кольорів, не забиваючи топографічної основи карти. Повний розподіл об'єктів за кольорами — в оглядовому пості про кольори бойової карти.