Електростанція, завод, склад, вузлова станція — на бойовій карті цивільна інфраструктура позначається не довільними піктограмами, а знаками зі своєю чіткою логікою побудови. Розділ 5.11 ВКДП 5(3)-00(01).02, затвердженого наказом Головнокомандувача ЗСУ № 140, описує, з чого складається знак об'єкта (установи) інфраструктури, за які кроки він збирається і які текстові та графічні поля можна додати навколо нього. Цей гайд потрібен усім, хто веде робочу карту і має показати на ній енергетику, виробництво, транспортні об'єкти чи склади — свої, противника або нейтральні.
- Знак об'єкта інфраструктури складається з обрамлення, кольору (заливки), позначки, тексту або графічного модифікатора (Рисунок 41).
- Знак збирається за 4 кроки: обрамлення → позначка в основному секторі → модифікатор у секторі 1 → модифікатор у секторі 2 та ампліфікатори (Таблиця 29).
- Обрамлення обирається за стандартною ідентифікацією — 7 станів: дружній, ворожий, нейтральний, невідомий, очікувано дружній, підозрілий, невизначений.
- В одному секторі дозволяється розміщувати тільки один модифікатор.
- Таблиця 30 описує 16 полів навколо знака — від штабного коментаря (G) до індикатора хибності (AB) і боєздатності (AL).
- Дозволено створювати власні знаки, яких немає в наказі, — але не більше ніж 2–3 і з обов'язковим поясненням у легенді.
Що це за знаки і навіщо вони
Знаки об'єктів (установ) інфраструктури — окрема категорія у розділі 5 документа, поряд зі знаками підрозділів, зразків ОВТ, надводних, підводних і космічних об'єктів. Ними наносять стаціонарні цивільні та військово-цивільні об'єкти: енергетику, виробництво, служби, зберігання, комунальні послуги — саме ці компонентні типи установи перелічує поле AI у Таблиці 30.
Принципова відмінність від знака підрозділу: тут немає ешелону і приналежності до роду військ — натомість є поля про специфіку установи: що вона випускає, яка її ємкість, наскільки достовірна інформація про неї. Базова логіка «обрамлення + позначка + модифікатори» при цьому спільна для всієї системи — детально вона розібрана у статті про будову умовного знака НАТО.
Композиція знака: п'ять елементів
За розділом 5.11, знак об'єкта (установи) інфраструктури складається з обрамлення, кольору (заливки), позначки, тексту або графічного модифікатора. Документ ілюструє це на прикладі електростанції:
Читається знак так:
- Обрамлення — рамка, форма якої каже, чий це об'єкт (дружній, ворожий, нейтральний тощо);
- Колір (заливка) — дублює ідентифікацію кольором (докладніше — у статті про кольори умовних знаків НАТО);
- Позначка — функціональна частина всередині знака (на рисунку — лампочка, тобто енергетика);
- Модифікатор — уточнення в секторі знака (на рисунку — текст GEN);
- Текстовий ампліфікатор — напис поза рамкою (на рисунку — унікальне позначення ST10031944).
Чотири кроки складання знака
Таблиця 29 документа задає порядок збирання. Опанувавши методику, користувач може самостійно скласти будь-який знак у логічній послідовності:
- Крок 1. Оберіть обрамлення відповідно до стандартної ідентифікації. Документ наводить сім станів: дружній, ворожий, нейтральний, невідомий, очікувано дружній, підозрілий, невизначений. Форми обрамлення для кожного стану розібрані в окремій статті про форми обрамлення знаків.
- Крок 2. Оберіть та доповніть основний сектор знака позначкою.
- Крок 3. Оберіть та доповніть модифікатор у секторі 1.
- Крок 4. Оберіть та доповніть модифікатор у секторі 2 та ампліфікатори для візуалізації.
Важлива примітка з Таблиці 29: в одному секторі дозволяється розміщувати тільки один модифікатор. Тобто «нагромадити» кілька уточнень в один сектор не можна — обирається найважливіше.
Де розміщуються поля навколо знака
Рисунок 42 документа показує стандартні місця для всіх модифікаторів та ампліфікаторів об'єкта інфраструктури:
Ліворуч від знака йдуть W (дата, час), X/Y (висота, розташування), AI (структура установи), T (унікальне позначення); праворуч — AC (країна), G (штабний коментар), H (додаткова інформація), M (вище формування), J/K (оцінювання і ємкість). Над знаком — трикутник AB (індикатор хибності), під знаком — AL (боєздатність) та Q (індикатор місцезнаходження), а лінія S позначає штаб.
16 полів Таблиці 30: що можна написати біля знака
Таблиця 30 документа описує кожне поле. Наводимо повний перелік:
- A — позначка: функціональна частина знака, текстова або графічна;
- G — штабний коментар: вільний текст для надання командувачу (командиру) необхідної інформації;
- H — додаткова інформація: для установ це поле пояснює специфіку — випуск продукції, процедури або об'єм складу;
- J — рівень оцінювання: достовірність джерела літерою A–F (від «повністю достовірне» до «достовірність неможливо визначити») плюс достовірність інформації цифрою 1–6 (від «підтверджена іншими джерелами» до «достовірність не може бути визначено»);
- K — ємкість установи;
- M — вище формування: номер або назва вищого органу;
- Q — індикатор місцезнаходження: графічно показує точне положення установи;
- S — позначка штабу: визначає знак як орган управління;
- T — унікальне позначення: буквено-цифрова назва конкретної установи;
- W — дата, час у форматі DDHHMMSSZMONYY або «O/O»;
- X — висота (глибина): висота обладнання або будівель у футах;
- Y — розташування: широта/довгота або координати;
- AB — індикатор хибності: графічно показує, що це хибний об'єкт в інтересах введення в оману;
- AC — індикатор країни: трилітерний код належності;
- AI — структура установи: компонентний тип — розвиток, виробництво, служби, зберігання, комунальні послуги;
- AL — боєздатність: графічний ампліфікатор одним кольором — зелений (повністю боєздатний), жовтий (боєздатний з незначними вадами), червоний (у бою неефективний, великі втрати), чорний (потребує відновлення).
Логіка полів A–Z спільна для всієї системи знаків — повний довідник з поясненнями є у статті про ампліфікатори умовного знака.
Приклад: електростанція на військовій карті
Рисунок 41 у документі побудований саме на знаку електростанції: позначка-лампочка в основному секторі, текстовий модифікатор GEN всередині рамки та унікальне позначення поза нею. За тією ж логікою в каталозі знаків документа є, наприклад, готовий знак атомної електростанції (він наведений серед знаків, пов'язаних із радіаційною небезпекою, у розділі знаків РХБ захисту):
Тобто на практиці спершу шукайте готовий знак у каталогах розділу 6, і лише якщо його немає — збирайте власний за методикою розділу 5.11.
Власні знаки: що дозволяє документ
Розділ завершується важливою приміткою: особа, яка наносить тактичні знаки на карту або схему, може, орієнтуючись на описані знаки, за необхідності створювати власні знаки і абревіатури, яких немає у документі. Умови дві: значення створеного знака і абревіатур треба пояснити в легенді карти або схеми, і бажано, щоб таких знаків було не більше ніж 2–3. Це прямий дозвіл — але з запобіжником проти карт, які ніхто, крім автора, не прочитає.
Часті питання
Чим знак об'єкта інфраструктури відрізняється від знака підрозділу?
Складом полів. У знака установи немає ешелону — натомість є специфічні поля: H (специфіка установи — випуск продукції, об'єм складу), K (ємкість установи), AI (тип: розвиток, виробництво, служби, зберігання, комунальні послуги). Базова композиція — обрамлення, колір, позначка, модифікатори — спільна для всієї системи.
Як позначити електростанцію на військовій карті?
Обрамлення за ідентифікацією (дружня/ворожа/нейтральна), всередині — позначка енергетики (лампочка), за потреби текстовий модифікатор на кшталт GEN і текстові ампліфікатори навколо знака: унікальне позначення (T), координати (Y), країна (AC). Саме такий приклад наведений на Рисунку 41 документа. Для атомної електростанції в каталогах є готовий знак.
Як показати, що об'єкт несправжній (хибний)?
Полем AB — індикатором хибності. Це графічний ампліфікатор (трикутник над знаком), який відображає, що це хибний об'єкт в інтересах введення противника в оману.
Чи можна вигадати свій знак, якщо в наказі 140 його немає?
Так. Документ прямо дозволяє створювати власні знаки і абревіатури за необхідності, але їх значення обов'язково пояснюється в легенді карти або схеми, і бажано обмежитися 2–3 такими знаками на документ.
Джерело
ВКДП 5(3)-00(01).02 «Тимчасовий порядок оформлення оперативних (бойових) документів», затверджений наказом Головнокомандувача ЗСУ № 140 від 11.09.2020, розділ 5.11, стор. 115–119 (Рисунки 41–42, Таблиці 29–30). Документ тимчасовий: редакція 2020 року, апробація передбачалася до грудня 2021 року — перевіряйте актуальність положень у своєму штабі. Повний текст порядку зручно мати під рукою у друкованому виданні Наказу 140, яке є в нашому магазині.

