Як зібрати знак зразка ОВТ за кроками: від обрамлення до модифікатора

Знак підрозділу і знак окремої одиниці техніки — це дві різні задачі. Якщо на карті треба показати не батальйон, а конкретну гаубицю, танкову групу чи пускову установку, збирається знак зразка озброєння та військової техніки (ОВТ). Розділ 5.6 ВКДП 5(3)-00(01).02 (Наказ ГК ЗСУ №140) задає для цього чіткий алгоритм — Таблицю 14 з чотирма кроками складання.

У цій інструкції проходимо всі чотири кроки: обрамлення → позначка → модифікатор і ампліфікатори → мобільність, а наприкінці розбираємо готовий знак танкової групи з рисунка 17 документа.

  • Знак зразка ОВТ складається з обрамлення, кольору (заливки), модифікаторів та ампліфікаторів (рисунок 12, стор. 86)
  • Складання йде за 4 кроки Таблиці 14: обрамлення → позначка основного сектора → модифікатор сектора 1 + ампліфікатори → мобільність
  • Обрамлення рекомендується лише для монохромних документів — на кольорових достатньо кольору: синій свої, червоний противник, зелений нейтральні, жовтий невстановлені
  • Позначка має вміщатися у визначений восьмикутник і не виходити за межі обрамлення
  • В одному секторі — тільки один модифікатор; модифікатори для сектора 2 наразі не розроблені
  • Клас озброєння показують лінії: одна — легке, дві — середнє, три — важке (Таблиця 16)

З чого складається знак зразка ОВТ

Перш ніж збирати — подивіться на конструкцію. Композиція знака зразка ОВТ Сухопутних військ (рисунок 12, стор. 86) включає: обрамлення, колір (заливку), позначку в основному секторі, модифікатори та ампліфікатори — текстові поруч зі знаком і графічні (наприклад, мобільність знизу).

Рисунок 12. Композиція знака зразка ОВТ Сухопутних військ: обрамлення, позначка, колір, текстовий та графічний ампліфікатори
Рисунок 12. Композиція знака зразка ОВТ Сухопутних військ: обрамлення, позначка, колір, текстовий та графічний ампліфікатори

Більшість позначок займають увесь простір сектора і зазвичай розміщуються в основному секторі. Мобільність засобу відображається за межами знака — окремим ампліфікатором. Загальна логіка та сама, що й в усієї системи знаків за стандартом НАТО — про неї детально в розборі будови умовного знака; тут зосередимося саме на специфіці техніки.

Крок 1. Оберіть обрамлення за стандартною ідентифікацією

Перший крок Таблиці 14 — форма обрамлення відповідно до того, кому належить зразок. Стандартна ідентифікація передбачає сім станів: дружній, ворожий, нейтральний, невідомий, очікувано дружній, підозрілий, невизначений. Форми обрамлень для кожного стану — ті самі, що й для знаків підрозділів (коло/прямокутник — дружній, ромб — ворожий, квадрат — нейтральний, «квітка» — невідомий), докладно вони розібрані в пості про форми обрамлення знаків.

Важливий нюанс саме для техніки: обрамлення рекомендується використовувати лише тоді, коли документ (карта, схема) монохромний або немає можливості виділити належність кольором. На кольорових документах знак ОВТ можна наносити взагалі без обрамлення — самим кольором позначки:

  • синім — свої війська і союзники;
  • червоним — противник і його союзники;
  • зеленим — нейтральні країни;
  • жовтим — якщо належність не встановлена.
Рисунок 13. Використання кольорів при нанесенні знаків зразка ОВТ: пускова установка «поверхня-поверхня» (з обрамленням або без), танк противника, протитанкова гармата нейтральних, БТР невстановленої належності
Рисунок 13. Використання кольорів при нанесенні знаків зразка ОВТ: пускова установка «поверхня-поверхня» (з обрамленням або без), танк противника, протитанкова гармата нейтральних, БТР невстановленої належності

Обрамлення та модифікатор знака завжди накреслюються чорним. На монохромних документах належність можна додатково розрізняти ступенем жирності ліній — жирні, напівжирні, тонкі, висвітлені. Повна логіка кольорів — у пості про кольори умовних знаків НАТО.

Крок 2. Оберіть і доповніть позначку основного сектора

Другий крок — позначка озброєння в основному секторі (поле A). Тут діє жорстке геометричне правило: позначка має розташовуватися всередині визначеного восьмикутника і не може виходити за межі обрамлення (рисунок 14, стор. 88). Що це за восьмикутник і як він пов'язаний з розмірами знака — окремо в пості про розміри умовних знаків.

Сама позначка кодує тип озброєння: гвинтівка, кулемет, гранатомет, ПТРК, танк, гаубиця, РСЗВ, ЗРК тощо. Каталог цих позначок з рисунків 18–21 документа зібраний у сусідньому пості про знаки зразків ОВТ з прикладами — тут не дублюємо.

Лінії класу: легке, середнє, важке

Під час розробки знака до позначки можуть додаватися горизонтальні або вертикальні лінії за характеристиками озброєння. Без ліній — загальне позначення. Одна лінія — легке озброєння, дві — середнього класу, три — важке. Межі класів задає Таблиця 16 (стор. 93):

СистемаКритерійЛегкийСереднійВажкий
Ствольна артилеріякалібр, ммдо 120120–160понад 160 (до 210)
Мінометикалібр, ммдо 6060–107понад 107
Напівпричепивантажопідйомність, тдо 1212–40понад 40
Транспортні вертольотивага, т / радіус, кмдо 1,8 / до 3861,8–4,5 / 386–515понад 4,5 / понад 515
Плавзасобивантажопідйомність, тдо 300300–1700понад 1700

Примітка документа: надважкі артилерійські гармати калібру понад 210 мм модифікатора не мають.

Крок 3. Модифікатор у секторі 1 та ампліфікатори

Третій крок — модифікатор у секторі 1 та ампліфікатори для візуалізації. Два правила з Таблиці 14: в одному секторі дозволяється розміщувати тільки один модифікатор, а модифікатори для сектора 2 на цей час не розроблені. Модифікатори деяких типів ОВТ, як виняток, можуть розміщуватись в основному секторі восьмикутника.

Буквено-цифрові пояснення наносяться у визначених полях ампліфікаторів навколо знака (рисунок 14, Таблиця 15, стор. 88–91). Наносяться тільки дійсно необхідні відомості — як правило, тип техніки, підрозділ і частина, до яких вона належить.

Рисунок 14. Поля позначок, модифікаторів та ампліфікаторів для знаків зразка ОВТ Сухопутних військ: позначка A в центрі, текстові поля ліворуч (W, X/Y, V/AD/AF, T, Z) і праворуч (AC, G, H/AE, M, J/K/L/N/P), мобільність R і боєздатність AL знизу
Рисунок 14. Поля позначок, модифікаторів та ампліфікаторів для знаків зразка ОВТ Сухопутних військ: позначка A в центрі, текстові поля ліворуч (W, X/Y, V/AD/AF, T, Z) і праворуч (AC, G, H/AE, M, J/K/L/N/P), мобільність R і боєздатність AL знизу

Найуживаніші поля для техніки:

  • A — позначка (функціональна частина знака);
  • C — наявна кількість;
  • V — тип озброєння (наприклад, БМП-2), AF — загальний ідентифікатор («Гвоздика» для 2С3, «Оплот» для Т-84);
  • M — вище формування (корпус — римськими цифрами);
  • W — група «дата-час» у форматі DDHHMMSSZMONYY або «O/O»;
  • Y — розташування (широта/довгота, координати), X — висота, Z — швидкість;
  • J — рівень оцінки достовірності (джерело A–F + інформація 1–6), K — бойова ефективність (1–4);
  • Q — напрямок руху (стрілка) або місцезнаходження (без стрілки);
  • AB — індикатор хибності (макет для введення в оману), AL — графічний ампліфікатор боєздатності (зелений — повністю боєздатний, жовтий — з незначними вадами, червоний — у бою неефективний, чорний — потребує відновлення).

Повний розбір усіх полів A–AO з форматами — у довіднику ампліфікаторів.

Крок 4. Додайте графічний модифікатор мобільності

Останній крок — позначення мобільності, якщо спосіб пересування не випливає з основної позначки. Знизу до знака (поле R) приєднуються графічні ампліфікатори мобільності (рисунок 15, стор. 92): колісний обмеженої прохідності, колісний позашляховик, гусеничний, комбінований (колісний та гусеничний), на буксирній тязі, залізничний, лижний, санний, в'ючний, понтонний, амфібійний.

Рисунок 15. Позначки ампліфікаторів мобільності: 11 типів шасі/тяги та їх вигляд для невідомого, дружнього, нейтрального і ворожого знака
Рисунок 15. Позначки ампліфікаторів мобільності: 11 типів шасі/тяги та їх вигляд для невідомого, дружнього, нейтрального і ворожого знака

Правила кольору ампліфікатора мобільності:

  • ампліфікатор має той самий колір, що й позначка;
  • якщо основна позначка з обрамленням — ампліфікатор приєднується до обрамлення і має чорний колір;
  • для самохідних зразків, коли шасі є невід'ємною частиною системи (а не просто перевозить її), ампліфікатор приєднується не до обрамлення, а безпосередньо до модифікатора знака знизу (рисунок 16, стор. 93).
Рисунок 16. Приклади знаків самохідних зразків ОВТ: 1 — міномет до 107 мм на шасі автомобіля підвищеної прохідності; 2 — гаубиця понад 120 мм на всюдиході; 3 — протитанкова гармата понад 160 мм на гусеничному шасі; 4 — польова гармата до 120 мм на напівгусеничному шасі; 5 — зенітна гармата понад 120 мм на причепі; 6 — польова гармата великого калібру на залізничній платформі
Рисунок 16. Приклади знаків самохідних зразків ОВТ: 1 — міномет до 107 мм на шасі автомобіля підвищеної прохідності; 2 — гаубиця понад 120 мм на всюдиході; 3 — протитанкова гармата понад 160 мм на гусеничному шасі; 4 — польова гармата до 120 мм на напівгусеничному шасі; 5 — зенітна гармата понад 120 мм на причепі; 6 — польова гармата великого калібру на залізничній платформі

До речі, засоби тяги буксируваних гармат польової артилерії зазвичай окремими знаками не відображаються.

Результат: розбираємо готовий знак

Рисунок 17 (стор. 94) показує, як виглядає повністю зібраний знак — середній танк своїх військ у русі:

Рисунок 17. Приклад нанесення знака зразка ОВТ: танкова група Т-64 другої роти 52 омбр у русі, з датою-часом, координатами, швидкістю та оцінкою достовірності A1
Рисунок 17. Приклад нанесення знака зразка ОВТ: танкова група Т-64 другої роти 52 омбр у русі, з датою-часом, координатами, швидкістю та оцінкою достовірності A1

Читається він так:

  • синій колір + модифікатор — середній танк своїх військ;
  • 2 зверху — кількість танків у групі (поле C);
  • група «дата-час» — танки знаходились у цьому місці 02 лютого о 12:25 за Київським часом (як записувати такі групи — окремий пост про час у бойових документах);
  • група цифр нижче — географічні координати в системі GPS;
  • Т-64 — тип танків у групі (поле V);
  • 2 біля нижнього лівого краю — друга рота; 52 праворуч — 52 омбр (поле M);
  • синя стрілка з нижнього краю — танки в русі, 045 — загальний напрямок руху 45°, тобто на північний схід;
  • A1 — відомості повністю достовірні та підтверджені кількома джерелами (поле J).

Чотири кроки — і на карті не абстрактна «техніка», а конкретна відповідь: що, скільки, чиє, де, куди рухається і наскільки цьому можна вірити. Для порівняння: знак підрозділу збирається за схожою логікою, але з іншими полями — див. як зібрати знак підрозділу за 5 кроків.

Часті питання

Як скласти знак техніки за Наказом 140?

За чотирма кроками Таблиці 14: оберіть обрамлення відповідно до стандартної ідентифікації (дружній, ворожий, нейтральний тощо), доповніть основний сектор позначкою типу озброєння, додайте модифікатор у секторі 1 та необхідні ампліфікатори, і завершіть графічним модифікатором мобільності. В одному секторі — тільки один модифікатор.

Чи обов'язкове обрамлення для знака техніки?

Ні. Обрамлення рекомендується лише для монохромних карт і схем. На кольорових документах належність показують кольором позначки: синій — свої, червоний — противник, зелений — нейтральні, жовтий — належність не встановлена. Обрамлення та модифікатор, коли вони є, завжди чорні.

Що означають лінії на знаку техніки?

Горизонтальні або вертикальні лінії позначають клас озброєння: одна лінія — легке, дві — середнє, три — важке. Межі класів задає Таблиця 16: наприклад, для ствольної артилерії легка — до 120 мм, середня — 120–160 мм, важка — понад 160 мм. Знак без ліній — загальне позначення.

Ампліфікатори — це що таке в знаку ОВТ?

Це текстові й графічні пояснення у визначених полях навколо знака: кількість (C), тип озброєння (V), вище формування (M), дата-час (W), координати (Y), швидкість (Z), достовірність (J), боєздатність (AL) та інші. Наносяться тільки дійсно необхідні відомості — як правило, тип техніки, підрозділ і частина.

Як позначити самохідну техніку?

Ампліфікатором мобільності знизу знака (поле R). Якщо шасі — невід'ємна частина системи (самохідна гаубиця, а не гармата на причепі), ампліфікатор приєднується безпосередньо до модифікатора знака, а не до обрамлення. Колір ампліфікатора — як у позначки; при обрамленні — чорний.

Джерело

ВКДП 5(3)-00(01).02 «Тимчасовий порядок оформлення оперативних (бойових) документів», затверджений наказом Головнокомандувача ЗСУ №140 від 11.09.2020, розділ 5.6, стор. 86–98 (Таблиці 14–16, рисунки 12–17). Документ тимчасовий: редакція 2020 року, апробація до грудня 2021 — перевіряйте актуальність положень у своєму штабі. Для роботи з паперовою картою зручно мати друковане видання Наказу 140 під рукою — воно є в нашому магазині.