Підтушовування зон ураження ЗРК і зон виявлення РЛС за висотами

Коли на одній карті протиповітряної оборони лежать десятки дуг зон ураження і зон виявлення, розібратися в них «на око» неможливо. Тому ВКДП 5(3)-00(01).02 (наказ ГК ЗСУ № 140) у пункті 2.2.8 дає окреме правило: зони ураження зенітних ракетних комплексів і зони виявлення радіолокаційної розвідки доцільно підтушовувати — заливати кольором за чіткою схемою.

Це коротке, але дуже практичне правило для всіх, хто веде робочу карту у частинах ППО і зенітних ракетних військ. Розберемо його повністю.

Що таке підтушовування і навіщо воно

Підтушовування — це легка кольорова заливка площі всередині контуру знака. Документ використовує цей прийом кілька разів: жовтим підтушовують район застосування хімічної зброї (п. 2.2.7), кольором виділяють положення військ станом на різний час (п. 2.2.14). Пункт 2.2.8 застосовує той самий прийом до протиповітряної оборони.

Логіка проста. Зони ураження різних ЗРК — це концентричні дуги навколо позицій, які на карті масштабу оперативного рівня накладаються одна на одну. Якщо всі вони накреслені однаковими лініями, командир не бачить, де система вогню суцільна, а де «дірка» на малих висотах. Кольорова заливка миттєво показує глибину і ярусність угруповання ППО. Формулювання документа — «для покращення візуалізації… відповідні зони доцільно підтушовувати»: тобто це рекомендований, а не обов'язковий елемент, але на картах частин ЗРВ він фактично стандарт.

Зони ураження ЗРК: два кольори за дальністю

Перша частина пункту 2.2.8 стосується зон ураження зенітних ракетних комплексів за дальністю стрільби:

Тип ЗРК	Колір підтушовування
ЗРК середньої дальності	синій
ЗРК малої дальності	блакитний

Зверніть увагу: обидва кольори — з «синьої» гами своїх військ. Це узгоджується із загальною логікою кольорів бойової карти: свої війська і їхні дії — синім (детально — у розборі шести кольорів бойової карти). Різниця лише у відтінку: насичений синій — далекобійніші комплекси, світлий блакитний — ближній ярус. На карті це одразу читається як ешелонування системи вогню.

Зони виявлення РЛС: три кольори за висотами

Друга частина пункту — про зони виявлення засобів радіолокаційної розвідки військових частин зенітних ракетних військ. Тут критерій інший — не дальність, а висота цілі, для якої розрахована зона виявлення:

Висота	Колір підтушовування
Н=1000 м	зелений
Н=4000 м	фіолетовий
Н=12000 м	помаранчевий

Радіолокаційне поле — тривимірне: чим вище летить ціль, тим далі її «бачить» РЛС. Три заливки на одній карті фактично зображають три горизонтальні зрізи цього поля. Зелена пляма (1000 м) — найменша і показує, де буде виявлено маловисотну ціль; помаранчева (12000 м) — найбільша, це межа виявлення на великих висотах.

Важлива деталь із сусіднього пункту 2.2.5: сам контур — «сектори огляду та зони виявлення» і «зона виявлення засобів радіолокаційної розвідки» — наноситься коричневим кольором. Тобто лінія зони — коричнева, а заливка всередині — зелена, фіолетова чи помаранчева залежно від висоти. Це два різні правила, які працюють разом.

Практичні поради і типові помилки

Кілька моментів, які варто врахувати при веденні карти:

• Заливка має бути прозорою. Підтушовування не повинно «глушити» топооснову і знаки під ним — це легкий тон, а не суцільна фарба. Загальна вимога до карти — знаки не мають закривати місцевість.
• Не плутайте критерії. Зони ураження ЗРК діляться за дальністю комплексу (синій/блакитний), зони виявлення РЛС — за висотою цілі (зелений/фіолетовий/помаранчевий). Змішування двох шкал — найпоширеніша помилка.
• Пояснюйте кольори в таблиці «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ». Оскільки підтушовування — рекомендація, а відтінки на різних картах можуть відрізнятися, розшифровку заливок доцільно внести до формалізованої таблиці умовних позначень (18-й реквізит документа).
• Центр знака — на позиції. Дуги зон будуються від фактичної позиції комплексу чи РЛС: визначальною точкою положення об'єкта є центр умовного позначення (п. 2.2.9).

Самі знаки комплексів, від яких будуються ці зони, розібрані окремо: знаки комплексів ППО та ПУ ракет «поверхня–поверхня», а повний каталог знаків для карт ЗРВ — у добірці умовних знаків зенітних ракетних військ Повітряних Сил.

Часті питання

Яким кольором позначають зони ураження ЗРК на карті?

За пунктом 2.2.8 наказу 140 зони ураження підтушовують за дальністю стрільби комплексу: для ЗРК середньої дальності — синім кольором, для ЗРК малої дальності — блакитним. Це відтінки кольору своїх військ, тому система вогню читається як «своя» і водночас видно її ешелонування.

Чи обов'язково підтушовувати зони на карті?

Ні. Документ вживає слово «доцільно» — це рекомендація для покращення візуалізації, а не жорстка вимога. Але на робочих картах частин ППО підтушовування давно стало практичним стандартом: без нього багатоярусна система вогню і радіолокаційне поле просто не читаються.

Як показати зону виявлення РЛС для різних висот?

Контур зони виявлення наноситься коричневим (п. 2.2.5), а площа всередині підтушовується за висотами: Н=1000 м — зеленим, Н=4000 м — фіолетовим, Н=12000 м — помаранчевим. Три заливки на одній карті дають три «зрізи» радіолокаційного поля — від маловисотного до стратосферного.

Де в наказі 140 написано про підтушовування зон?

Правило для зон ураження ЗРК і зон виявлення радіолокаційної розвідки — пункт 2.2.8 на сторінці 25 ВКДП 5(3)-00(01).02. Поруч є суміжні правила підтушовування: жовтим — райони застосування хімічної зброї (п. 2.2.7), кольором — положення військ станом на різний час (п. 2.2.14).