МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

з основних питань організації служби військ

м. Київ – 2019 рік

ВСТУП

Методичний посібник з основних питань організації служби військ (далі – Методичний посібник) роз’яснює та уточнює окремі вимоги статутів Збройних Сил України (далі – ЗС України), інших нормативних документів, керівного складу Генерального штабу ЗС України з метою єдиного їх розуміння, визначає порядок та особливості організації служби військ.

Методичним посібником керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади ЗС України.

Методичний посібник розроблено управлінням служби військ Центрального управління безпеки військової служби ЗС України.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Служба військ – це цілеспрямована діяльність органів військового управління, командувачів, командирів (начальників), посадових осіб структурних підрозділів безпеки військової служби щодо створення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення необхідних умов безпеки військової служби, життя, навчання і побуту військ (сил), підтримання статутного порядку, військової дисципліни у гарнізонах, військових частинах, кораблях, управліннях, штабах, військових навчальних закладах і установах Збройних ЗС та підтримання їх постійної бойової та мобілізаційної готовності.

Служба військ у ЗС України являється одним із пріоритетних завдань у роботі командувачів, командирів (начальників), посадових осіб структурних підрозділів безпеки військової служби щодо керівництва повсякденною діяльністю у підпорядкованих військах (силах) і базується на положеннях статутів ЗС України, наказів і директив Міністерства оборони України (далі – МО України) та Генерального штабу ЗС України, бездоганному знанні і суворому виконанні всіма військовослужбовцями своїх службових обов’язків.

Завданнями служби військ є організація і керівництво внутрішньою, гарнізонною та вартовою службами.

Організація служби військ – безперервна управлінська діяльність командувача, командира (начальника), органу військового управління, структурного підрозділу служби військ управління (відділу) безпеки військової служби, що включає:

усвідомлення завдань служби військ, оцінку обстановки і прийняття рішення на її організацію і вдосконалення;

доведення завдань до підлеглих, їх підготовку і всебічне забезпечення виконання завдань;

контроль за організацією служби військ і надання допомоги;

аналіз стану служби військ і підбиття підсумків.

Керівництво службою військ – є основною складовою діяльності командирів і штабів. Відповідальність за стан служби військ несе командир, а безпосереднім організатором цієї служби є начальник штабу.

Основні заходи гарнізонної, вартової та внутрішньої служб:

• контроль за дотриманням порядку і правил розміщення військовослужбовців, точне виконання розпорядку дня, регламенту службового часу і підтримання внутрішнього порядку;
• призначення, підготовка і несення служби добовим нарядом, несення гарнізонної та вартової служб;
• участь у парадах військ та інших заходах за участю військ у гарнізонах та за їх межами;
• віддання військових почестей;
• забезпечення вимог безпеки військової служби та інші.

Залежно від організаційно-штатної структури і умов життя і діяльності військової частини (підрозділу) ці заходи можуть уточнюватися.

Структурними підрозділами служби військ є:

у Генеральному штабі ЗС України – управління служби військ Центрального управління безпеки військової служби ЗС України;

у командуваннях видів ЗС України, Десантно-штурмових військ ЗС України, Сил спеціальних операцій ЗС України, оперативних (повітряних) командувань, Озброєнні ЗС України, Тилу ЗС України, Головному управлінні оперативного забезпечення ЗС України – відділи (відділення, групи) служби військ управлінь (відділів) безпеки військової служби.

В інших органах військового управління, де структурні підрозділи (службові особи) служби військ не передбачені штатом, наказами відповідних командирів (начальників) виконання їхніх обов’язків за сумісництвом покладається на одного з офіцерів.

І. РОБОТА КОМАНДИРІВ (НАЧАЛЬНИКІВ), ШТАБІВ (УПРАВЛІНЬ), СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ СЛУЖБИ ВІЙСЬК УПРАВЛІННЯ (ВІДДІЛУ) БЕЗПЕКИ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ З ОРГАНІЗАЦІЇ ТА КЕРІВНИЦТВА СЛУЖБОЮ ВІЙСЬК

Робота командира і штабу щодо організації служби військ включає:

організацію вивчення статутів ЗС України, нормативних документів та впровадження у повсякденне життя їх вимог, передачу передового досвіду організації та керівництва гарнізонною, вартовою, внутрішньою (корабельною) службами;

визначення основних заходів служби військ та термінів їх проведення, планування та постановку завдань;

методичну підготовку офіцерського, сержантського і старшинського складу з питань служби військ. Розробку методичних рекомендацій командирам (начальникам) з питань планування та виконання заходів служби військ, упровадження передового досвіду організації служби військ;

підтримання у зразковому стані військових містечок, вартових приміщень, об’єктів, що охороняються. Розвиток та вдосконалення навчально-матеріальної бази служби військ;

організацію та забезпечення надійної охорони та оборони бойових прапорів, озброєння, бойової техніки, військового майна, інших військових об’єктів;

систематичну перевірку стану підрозділів і служб;

контроль за добором і підготовкою осіб добового наряду, несенням вартової та внутрішньої (корабельної) служб;

повсякденну вимогливість до осіб добового наряду, тверде знання та точне виконання ними функціональних обов’язків щодо підтримання статутного порядку, недопущення правопорушень серед особового складу;

забезпечення виконання особовим складом розпорядку дня, розкладу занять, заходів безпеки, дотримання ними правил носіння військової форми одягу;

організацію та проведення огляду-конкурсу на кращу організацію та стан вартової служби, утримання об’єктів військової частини;

покращення матеріально-побутового забезпечення особового складу, організацію і повноту доведення встановлених норм постачання;

вивчення стану справ у підпорядкованих частинах (підрозділах) з питань організації служби військ та надання допомоги підпорядкованим командирам (штабам) з цих питань;

підвищення рівня виконавської дисципліни, контроль за виконанням вимог статутів ЗС України та інших нормативних документів, особистих рішень;

аналіз стану служби військ, підбиття підсумків. Визначення причин виявлених недоліків та заходів щодо їх усунення.

1.1. Рішенням командира (начальника) військової частини (установи, організації) щодо організації служби військ на рік є:

наказ про організацію служби військ і бойового навчання (про організацію службової діяльності, про організацію освітньої діяльності) на рік;

перелік заходів повсякденної діяльності на рік;

графік перевірки (надання допомоги) військових частин (підрозділів) на рік.

Після прийняття рішення командир військової частини ставить завдання своїм заступникам, начальнику штабу, начальникам родів військ і служб.

Штабом військової частини розробляються:

наказ про організацію служби військ і бойового навчання¹;

перелік заходів повсякденної діяльності на рік (додаток 1);

план перевірки підрозділів і служб;

план антитерористичного забезпечення²;

розклад варт, відомість добового наряду військової частини;

графік перевірки варт (патруля) посадовими особами;

та інші документи, вказані в табл. 1 розділу.

Зміст наказу “Про організацію служби військ і бойового навчання” (“Про організацію службової діяльності”, “Про організацію освітньої діяльності”):

введення в дію розпорядку дня військової частини, розпорядку роботи управління, штабу частини, парку, складів та інших об’єктів (ст. 199, 200, 343, 363 СВС ЗС України);

склад добового наряду, порядок його підготовки, озброєння і відпочинку (ст. 268, 281 – 287, 293, 294 СВС ЗС України);

склад варт, їхнє озброєння та порядок відпочинку (ст. 123 – 127, 107 – 112, 131 СГ та ВС ЗС України, накази МО України від 24 жовтня 2016 року № 553, від 25 жовтня 2016 року № 560, від 25 жовтня 2016 року № 561);

категорії військовослужбовців, які мають право нести службу начальниками варт, помічниками начальника варт;

склад комісії для добору, вивчення та допуску військовослужбовців до несення вартової служби;

час, місце і порядок проведення занять з теоретичної та практичної підготовки варт, керівники занять (ст. 130 СГ та ВС ЗС України, накази МО України від 24 жовтня 2016 року № 553, від 25 жовтня 2016 року № 560);

порядок підготовки варт з охорони і супроводження військових вантажів, конвоювання (супроводження) засуджених військовослужбовців (ст. 282 – 295 СГ та ВС ЗС України, накази МО України від 24 жовтня 2016 року № 553, від 07 травня 2019 року № 210;

визначення порядку зберігання, видачі зброї та боєприпасів, вивезення зброї та боєприпасів у місця збору по тривозі, призначення осіб, відповідальних за облік та зберігання боєприпасів (наказ МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

кількість зброї та запас бойових патронів для несення вартової служби і виконання завдань щодо посилення охорони об’єктів, що охороняються вартою, або виконання спеціальних завдань, які зберігаються у чергового військової частини. Порядок зберігання ключів від ставниць зі зброєю на випадок відсутності начальника варти (ст. 107 – 112 СГ та ВС ЗС України, накази МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами), від 24 жовтня 2016 року № 553, від 25 жовтня 2016 року № 560);

склад чергового підрозділу, порядок його виклику та озброєння. Порядок та періодичність проведення практичних тренувань щодо спільних дій варти та чергового підрозділу (підрозділу посилення охорони) (ст. 274 – 276 СВС ЗС України, наказ МО України від 24 жовтня 2016 року № 553, від 25 жовтня 2016 року № 560);

час і місце проведення медичного огляду особового складу добового наряду, який заступає зі зброєю (ст. 132 СГ та ВС ЗС України, наказ МО України від 24 жовтня 2016 № 553);

порядок забезпечення особового складу варт додатковим харчуванням (наказ МО України від 24 жовтня 2016 року № 553);

час і місце підбиття підсумків несення служби у варті (накази МО України від 24 жовтня 2016 року № 553, від 25 жовтня 2016 року № 560);

відповідальні за підтримання у належному стані об’єктів навчально-матеріальної бази вартової служби (наказ МО України від 24 жовтня 2016 року № 553);

порядок призначення підрозділів у наряд на роботи (ст. 277 – 278 СВС ЗС України);

порядок зберігання і охорони Бойового Прапора військової частини (додаток 2 до СВС ЗС України);

порядок охорони режимних приміщень;

організація охорони і супроводження готівки під час доставляння її з установи банку до військової частини та в інших випадках; чисельність та озброєність військовослужбовців, наряджених для її охорони, порядок їх підготовки (ст. 67 СВС ЗС України);

призначення відповідальної особи замість начальника служби РАО (складу РАО) на випадок його відбуття у відрядження, відпустку, лікування або у випадку відсутності у військовій частині служби РАО (наказ МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

склад комісії для перевірки морально-ділових якостей особового складу, який залучається для роботи на складі РАО, експлуатаційної групи ТЗО, посадових осіб, пов’язаних з обліком і зберіганням зброї та боєприпасів;

призначення експлуатаційної групи для встановлення охоронної сигналізації та підтримання її у справному стані (наказ МО України від  20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

призначення відповідального за порядок розміщення, збереження й цілісність зброї та боєприпасів у разі зберігання в одній кімнаті зброї та боєприпасів кількох підрозділів (ст. 146 СВС ЗС України, наказ МО України
від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

призначення відповідального за організацію та керівництво внутрішньою службою у разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника (ст. 8 СВС ЗС України);

місце зберігання зброї та боєприпасів для особового складу чергового підрозділу та підрозділу з протидії диверсіям та терористичним актам і конкретна кількість зброї та боєприпасів для виконання вищезазначених завдань (наказ МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

порядок видавання та прийняття пістолетів і патронів до них черговим військової частини, конкретний розрахунок часу для повернення офіцерами і прапорщиками особистої зброї та патронів до неї після зміни з добового наряду (наказ МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

порядок приймання (видачі) зброї та боєприпасів черговим військової частини відокремленого гарнізону на тимчасове зберігання інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України (наказ МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

визначення підрозділу, в якому має зберігатися зброя та боєприпаси військовослужбовців, які прибули у відрядження з інших військових частин (наказ МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

визначення необхідної кількості зброї та запасу бойових патронів для несення вартової служби (наказ МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

визначення запасу патронів у підрозділах для несення вартової служби (наказ МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

визначення необхідної кількості зброї та бойових патронів для чергового підрозділу, підрозділів антитерористичного забезпечення, розшуку військовослужбовців та місця їх зберігання (наказ МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

призначення особового складу для проведення робіт зі зброєю та боєприпасами на складі РАО військової частини (наказ МО України від  20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами);

порядок і кому надається право відкриття сховищ, складів, час їх роботи;

терміни планування бойової підготовки, заходів служби військ і забезпечення належного рівня військової дисципліни на наступний тиждень (місяць), готовність розкладів занять у підрозділах (наказ МО України від 19 квітня 1997 року № 11);

місце і час проведення занять з офіцерами управління із стройової і фізичної підготовки;

підбиття підсумків бойової підготовки, стану військової дисципліни та ефективності роботи керівного складу щодо її зміцнення та їх періодичність (наказ МО України від 19 квітня 1997 року № 11);

розподіл житлових, нежитлових приміщень, навчально-матеріальної бази і території військового містечка між військовими частинами та підрозділами (ст. 132, 173 СВС ЗС України);

порядок опалення, освітлення службових приміщень та визначення місць зберігання резервних ліхтарів (ст. 174, 175, 177, 178 СВС ЗС України);

час вмикання припливно-витяжної вентиляції у визначених об’єктах (приміщеннях) (ст. 176 СВС ЗС України);

призначення позаштатного начальника служби пожежної безпеки та особового складу пожежної команди (ст. 193 СВС ЗС України);

призначення начальника служби екологічної безпеки у випадку відсутності цієї посади за штатом (ст. 198 СВС ЗС України);

визначення днів й годин прийому особового складу та відвідувачів командуванням військової частини з особистих питань (ст. 67 СВС ЗС України, ст. 121 ДС ЗС України);

порядок зберігання й користування мобільними телефонами, фотоапаратами, магнітофонами, радіоприймачами та іншою побутовою радіоелектронною технікою (ст. 143 СВС ЗС України);

дні і час демонстрації кінофільмів для особового складу;

визначення часу приймання їжі добовим нарядом, порядок приготування їжі військовослужбовцям, котрі потребують дієтичного харчування (ст. 215 СВС ЗС України);

час і місце інструктажу команд, що відправляються у службове відрядження (ст. 223 СВС ЗС України);

організація та порядок відвідування військовослужбовців (ст. 228 – 230 СВС ЗС України);

час, порядок і місце проведення медичного обстеження та огляду особового складу (ст. 250 СВС ЗС України);

організація, порядок, час миття особового складу в лазні;

призначення відповідальних службових осіб для здійснення контролю за виконанням службових документів, що мають контрольні терміни виконання;

про організацію виїздів особового складу на полювання та рибалку.

Додатки до наказу

Розпорядок дня військової частини.

Розпорядок роботи управління (штабу) частини, парку, складів та інших об’єктів військової частини.

Список офіцерського, сержантського і старшинського складу, які допущені до несення служби в добовому наряді.

Військовослужбовці, які допущені до несення служби начальниками варт, помічниками начальників варт та чатовими з охорони найважливіших постів.

Комісія щодо вивчення та допуску військовослужбовців до несення вартової служби.

Список осіб, які мають право отримувати Бойовий Прапор, та прапороносців.

Список військовослужбовців, які мають право розпечатувати (запечатувати) об’єкти або допущені для прийняття від варти бойових машин, що перебувають на стоянці.

Список внутрішньоперевірочних комісій по службах.

Список відповідальних за протипожежний стан будівель і споруд.

Схема закріплення території військового містечка за підрозділами для прибирання.

Список осіб, допущених для робіт на складах зі зброєю та боєприпасами, список експлуатаційних груп.

За необхідності визначаються інші питання повсякденної діяльності з урахуванням специфіки військової частини.

Таблиця 1

ПЕРЕЛІК

основних документів

з питань організації служби військ

1.2. Планування заходів служби військ

Планування заходів, постановка завдань щодо організації служби військ займає одне з пріоритетних місць у роботі командувачів, командирів (начальників), посадових осіб структурних підрозділів безпеки військової служби щодо керівництва повсякденною діяльністю у підпорядкованих військах (силах) і здійснюється на підставі завдань МО України на новий рік, плану підготовки ЗС України, директив та розпоряджень Генерального штабу ЗС України, організаційно-методичних вказівок керівного складу Генерального штабу ЗС України, командувачів видів ЗС України, Десантно-штурмових військ ЗС України, Сил спеціальних операцій ЗС України, Сил логістики ЗС України, начальників Озброєння, Тилу, Головного управління оперативного забезпечення ЗС України, керівників структурних підрозділів Генерального штабу ЗС України, які мають підпорядковані військові частини.

У штабах видів ЗС України, оперативних (повітряних) командувань, структурних підрозділах апарату МО України та Генерального штабу ЗС України, штабах з’єднань, військових частин (кораблях), установах та організаціях (підприємствах) ЗС України у встановлені терміни (до 25 грудня) відпрацьовується Перелік основних заходів повсякденної діяльності на рік (додаток 1), який погоджується з начальником управління служби військ Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України. Перелік заходів повсякденної діяльності відпрацьовується на листах формату A3 (альбомний), шрифт тексту – Times New Roman, розмір шрифту – 14. В органах військового управління даний Перелік підписується начальником штабу (заступником), та затверджується відповідним командувачем (командиром, начальником). У з’єднаннях, військових частинах (установах, організаціях) Перелік підписується відповідним командиром (начальником) та затверджується безпосереднім начальником.

Під час планування заходів з організації служби військ у навчальному році головними завданнями вважати:

• контроль за організацією гарнізонної, вартової та внутрішньої служб, в частині що стосується органів військового управління та безпосереднє керівництво і організація гарнізонної, вартової та внутрішньої служб у військових частинах;
• безумовне виконання всіма категоріями військовослужбовців та працівників ЗС України вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів, направлених на збереження життя та здоров'я особового складу;
• наведення та підтримання статутного порядку у військових частинах (установах);
• забезпечення надійного зберігання зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військового майна;
• створення безпечних умов для несення служби у добовому наряді;
• здійснення постійного контролю за раціональним розподілом та ефективним використанням бюджетних коштів за підпрограмою «Охорона військових об’єктів» (КПКВ 2101020/18);
• удосконалення та оптимізація охорони об’єктів шляхом встановлення технічних засобів охорони на місцях несення вартової та внутрішньої служб;
• взаємодія з органами внутрішніх справ України, Служби безпеки України, виконавчої влади, місцевого самоврядування щодо організації роботи направленої на попередження винекнення подій за участю особового складу, випадків крадіжок зброї та боєприпасів, військового майна.

Командири (начальники) усіх рівнів планують та проводять:

Інструкторсько-методичні заняття з питань організації вартової служби під керівництвом:

заступників начальника Генерального штабу ЗС України, командувачів видів ЗС України, ДШВ ЗС України, ССО ЗС України, оперативних командувань, керівників структурних підрозділів МОУ та ГШ ЗС України, командирів повітряних командувань, військово-морських баз, начальників військових навчальних закладів – з командирами військових частин, начальниками факультетів та їх заступниками, генералами та офіцерами підпорядкованого штабу – один раз протягом навчального року;

командирів військових частин, начальників факультетів військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів – з офіцерами управління, командирами підрозділів, їх заступниками, офіцерами, особами сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом, які залучаються до несення служби у вартах та її підготовки, – один раз на півроку.

Огляди-конкурси на кращу організацію та стан вартової служби проводяться комісіями зі складанням актів за їх результатами та з виданням організаційних і підсумкових наказів під керівництвом:

заступників начальника ГШ ЗС України, командувачів видів ЗС України, ДШВ ЗС України, ССО ЗС України, командувачів оперативних командувань – один раз на три роки;

керівників структурних підрозділів МОУ та ГШ ЗС України, у підпорядкуванні яких перебувають військові частини, командирів повітряних командувань, військово-морських баз – один раз на два роки.

У військових частинах один раз на рік проводяться змагання на найкращий підрозділ із несення вартової служби. Під час змагань оцінюються знання військовослужбовцями вимог статутів ЗС України, обов’язків згідно з табелем постів, відповідних інструкцій, матеріальної частини стрілецької зброї, вимог безпеки під час поводження з нею, виконання ними практичних стрільб, прийомів рукопашного бою, уміння діяти в позаштатних ситуаціях. Змагання плануються і проводяться під час занять з бойової підготовки та спортивно-масової роботи.

Не менше одного разу на півроку з усіма військовослужбовцями, які залучаються до несення служби у вартах, проводяться заняття з вивчення вимог статутів Збройних Сил України, табелів постів, особливостей охорони об’єктів, відповідних інструкцій посадових осіб варти, після яких військовослужбовці здають заліки.

Практичні стрільби зі штатної зброї організовуються і проводяться з військовослужбовцями всіх категорій, які залучаються до несення вартової служби, не менше ніж один раз на місяць.

Один раз у два місяці проводяться спільні практичні заняття на місцевості з особовим складом, який залучається до несення вартової служби та призначається у чергові підрозділи, з питань взаємодії та відбиття нападу на об’єкти, що охороняються.

У вересні – жовтні проводиться перевірка об’єктів вартової служби спеціально призначеними комісіями. За результатами роботи яких скласти акти та плани усунення недоліків.

Аналіз стану морально-психологічного забезпечення вартової служби в полках, бригадах проводиться щомісяця; в оперативних командуваннях, повітряних командуваннях, військово-морських базах, центрах морських операцій та військ берегової оборони, військових навчальних закладах – щокварталу.

Не менше одного разу на півроку під час переатестації військовослужбовців, які залучаються до несення служби у вартах, а також у день заступання проводиться обов’язкове тестування особового складу варт з використанням методик, що використовуються у ЗС України.

Один раз на півроку організовувати проведення поточних ремонтів кожного вартового приміщення. До планування і здійснення робіт залучати квартирно-експлуатаційні частини районів (гарнізонів).

Кожного місяця проводяться перевірки санітарно-епідеміологічного стану місць несення служби та приймання їжі особовим складом. Особлива увага звертається на харчування особового складу, який знаходиться поза межами розташування військової частини.

У Переліку передбачити такі розділи:

Для військових частин

Розділ 1. Організаційні заходи, де визначити:

1. За планом старшого начальника – дати проведення заходів за планом органу військового управління, в яких бере участь командир військової частини.

Розділ 2. Військово-адміністративна діяльність, де визначити:

1. Видання наказів:

дати видання наказів: “Про організацію служби військ і бойового навчання в навчальному році”; “Про стан служби військ за місяць (квартал, півріччя, рік)”; “Про організацію (підбиття підсумків) огляду-конкурсу стану вартової служби”; “Про організацію (підбиття підсумків) змагань на найкращий підрозділ з несення вартової служби” (у військових частинах 1 раз на рік) та інші накази;

терміни відпрацювання відповідної документації добового наряду у місцях несення служби на рік (до 25 грудня);

строки проведення аналізу стану служби військ;

конкретні дати доповідей згідно з табелем термінових донесень щодо організації служби військ.

2. Робота внутрішньоперевірочних комісій.

Розділ 3. Служба військ, де визначити:

1. Організація чергової (оперативно-чергової) служби

Заходи, які визначені Положенням з організації бойового чергування, оперативно-чергової та чергової служби у ЗС України у мирний час, затвердженим відповідним наказом МО України.

2. Організація вартової служби:

терміни проведення стрільб з особовим складом, який залучається до несення вартової служби;

терміни проведення медичного обстеження військовослужбовців, які призначаються начальниками варт (не рідше 1 разу на рік);

терміни проведення медичних оглядів особового складу загону (команди) ВОХОР, сторожової охорони (1 раз на рік);

інші заходи.

3. Контроль та надання допомоги:

• планування заходів щодо роботи і надання методичної допомоги та вивчення стану справ, рівня організації служби військ у підрозділах (службах) військової частини з відпрацюванням результатів роботи, виданням відповідних наказів і наданням всебічної допомоги щодо усунення виявлених недоліків;
• здійснення планових і раптових перевірок.

4. Узагальнення і впровадження передового досвіду:

• терміни проведення огляду-конкурсу на кращу організацію і стан вартової служби з виданням організаційних та підсумкових наказів. Конкретні строки проведення змагань на найкращий підрозділ з несення вартової служби. Вивчення та узагальнення передового досвіду роботи командирів та штабів, які досягли кращих результатів в організації служби військ і впровадження його в життя військових частин і підрозділів (дати проведення – за рішенням начальників структурних підрозділів апарату МО України і Генерального штабу ЗС України, ГУ ВСП ЗС України);
• термін проведення змагань на кращий підрозділ з несення вартової служби (у військових частинах, ВНЗ і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів 1 раз на рік);
• терміни проведення оглядів-конкурсів на краще утримання казармених приміщень та навчально-матеріальної бази служби військ;
• науково-практичні семінари з актуальних проблем організації служби військ;
• вивчення досвіду роботи командирів і штабів щодо вжиття конкретних заходів, впровадження в життя військових частин і підрозділів вимог статутів ЗС України.

5. Методична підготовка:

• терміни проведення зборів, показових та інструкторсько-методичних занять за категоріями військовослужбовців, які визначені для несення служби у добовому наряді (врахувати вимоги наказів МО України від 24 жовтня 2016 року № 553, від 25 жовтня 2016 року № 560, від 25 жовтня 2016 року № 561, наказів і директив Генерального штабу ЗС України, а також вимоги командувачів видів ЗС України, Десантно-штурмових військ ЗС України, Сил спеціальних операцій ЗС України, військ оперативних командувань, начальників структурних підрозділів апарату МО України та Генерального штабу ЗС України, ГУ ВСП ЗС України);
• розробка методичних посібників, оргметодичних вказівок тощо.

6. Удосконалення навчально-матеріальної бази:

• терміни практичних заходів стосовно створення, обладнання (вдосконалення) місць несення служби і підготовки добового наряду та об’єктів, що охороняються у гарнізонах та військових частинах;
• терміни проведення перевірки об’єктів вартової служби спеціально призначеними комісіями (1 раз на рік: вересень – жовтень).

7. Підбиття підсумків:

• у видах ЗС України, командуваннях Десантно-штурмових військ ЗС України, Сил спеціальних операцій ЗС України, структурних підрозділах апарату МО України та Генерального штабу ЗС України, ГУ ВСП ЗС України (1 раз на рік);
• у гарнізонах, вищих військових навчальних закладах, з’єднаннях – щокварталу;
• у військових частинах, окремих батальйонах (дивізіонах), факультетах військових навчальних закладів, установах та їм рівних – щомісяця;
• у ротах (батареях), курсантських підрозділах та їм рівних – щотижня.

Розділ 4. Керівництво військовим господарством, де визначити:

терміни проведення перевірок господарської діяльності (інвентаризації), дати перевірок стану зберігання майна посадовими особами військової частини, дні захисту навколишнього середовища, днів довкілля, інші заходи.

Розділ 5. Забезпечення безпеки військової служби, де вказати:

конкретні заходи щодо запобігання загибелі і каліцтву, як під час виконання службових обов’язків, так і в позаслужбовий час, створення безпечних умов несення служби у добовому наряді (варті), скорочення чисельності добового наряду;

строки проведення аналізу стану безпеки військової служби.

Для органів військового управління

(військових навчальних закладів, організацій, установ)

Розділ 1. Організаційні заходи, де визначити:

1. За планом старшого начальника

дати проведення заходів (засідання колегій, комісій, рад тощо) за планом органу військового управління, в яких бере участь начальник (командир).

2. За планом керівника структурного підрозділу

дати проведення заходів за планом керівника структурного підрозділу.

Розділ 2. Військово-адміністративна діяльність, де визначити:

1. Видання наказів:

дати видання наказів “Про організацію службової діяльності на рік” (“Про організацію освітньої діяльності на рік”); “Про стан служби військ за рік”; “Про організацію (підбиття підсумків) огляду-конкурсу на кращий стан вартової служби” та інших наказів;

терміни відпрацювання відповідної документації органів управління та добового наряду у місцях несення служби на рік (до 25 грудня);

конкретні заходи щодо запобігання загибелі і каліцтву як під час виконання службових обов’язків, так і в позаслужбовий час, створення безпечних умов несення служби у добовому наряді (варті), скорочення чисельності добового наряду;

строки проведення аналізу стану служби військ;

дати доповіді згідно з табелем термінових донесень щодо організації служби військ.

2. Робота внутрішньоперевірочних комісій.

3. Проведення занять (зборів).

4. Інші заходи.

Розділ 3. Служба військ, де визначити:

1. Організація чергової (оперативно-чергової) служби.
2. Методична підготовка.
3. Удосконалення навчально-матеріальної бази.
4. Контроль та надання допомоги, а саме:

планування заходів щодо безпосередньої роботи офіцерів органів військового управління стосовно надання методичної допомоги, вивчення стану справ, рівня організації служби військ у підпорядкованих військах (силах) з відпрацюванням результатів роботи, виданням відповідних наказів і наданням всебічної допомоги щодо усунення виявлених недоліків;

здійснення планових і раптових перевірок.

5. Підбиття підсумків.

1.3. Система роботи командира і штабу, структурного підрозділу служби військ управління (відділу) безпеки військової служби із організації і керівництва службою військ

Сиcтема роботи командира з організації і керівництва службою військ – це сукупність узгоджених і взаємопов’язаних заходів повсякденної діяльністі командирів і штабів усіх рівнів, структурних підрозділів служби військ управління (відділу) безпеки військової служби, які спрямовані на дотримання вимог безпеки військової служби, статутного порядку, військової дисципліни і норм, що встановлені законами України, статутів ЗС України, настановами та іншими службовими документами у підрозділах, установах, військових частинах ЗС України.

Таблиця 2

СИСТЕМА РОБОТИ

посадових осіб підрозділу (взвод, рота, батальйон)

із організації та керівництва службою війск (варіант)

1.4. Методична підготовка офіцерського, сержантського і старшинського складу

Основними формами і методами підготовки військовослужбовців з питань служби військ є інформаційні (інструктивні) наради, інструктивні (інструкторсько-методичні) заняття, показові заняття, інструктажі та підбиття підсумків.

Інформаційні (інструктивні) наради проводяться з офіцерським, сержантським і старшинським складом. На них розглядаються питання методики підготовки особового складу, перевірки несення служби і підбиття підсумків, узагальнюється і доводиться передовий досвід роботи командирів та начальників, визначаються заходи щодо покращення вартової і внутрішньої (корабельної) служб.

Інструктивні (інструкторсько-методичні) заняття проводяться з командирами підрозділів та офіцерським, сержантським і старшинським складом, які залучаються до несення служби у добовому наряді (черговими військової частини, парку, КПП, начальниками варт тощо), та спрямовані на вдосконалення навичок та умінь. На них даються рекомендації щодо особливостей добору, підготовки особового складу та порядку перевірки несення служби, визначаються найбільш доцільні методи і прийоми дій осіб добового наряду, перевіряються знання відповідних положень статутів ЗС України, наказів, директив, інструкцій та інших нормативних документів. Крім того, відпрацювання прийомів і дій, передбачених планом проведення заняття, може проводитися шляхом інструктажу та практичного їх виконання.

Показове заняття. На них показуються найбільш ефективна організація і методика проведення занять з метою впровадження передового досвіду; обладнання місць, де несе службу добовий наряд, об’єктів, що охороняються; зразковий внутрішній порядок у казармах, парках, на складах та інших об’єктах військової частини; порядок підготовки і несення служби особами добового наряду; виконання елементів розпорядку дня та інші питання повсякденної діяльності. Показові заняття спрямовані на вироблення єдного погляду та найбільш ефективного порядку організації проблемних питань з напрямку, щодо якого проводяться заняття. Основним видом цих занять є показ та пояснення.

Заняття з офіцерським, сержантським і старшинським складом з питань організації служби військ у військовій частині, як правило, доцільно планувати та проводити на базі підрозділів або військових частин, які мають низький рівень організації з цього питання.

Інструктажі проводяться щодня з черговими військової частини, парку, КПП, штабу, начальниками варт, патрулів, командирами чергових підрозділів, підрозділів антитерористичного забезпечення. На них перевіряється готовність до виконання службових обов’язків і даються відповідні вказівки з урахуванням конкретних умов виконання завдань служби.

Підбиття підсумків це заключна частина того чи іншого заходу за певний проміжок часу. На підбитті підсумків аналізується проведений захід, діяльність чи дії посадових осіб, здійснюється оцінка їх ефективності та доцільності відповідно до вимог нормативних документів за категоріями.

Підбиття підсумків може проводитись у формі “Аналізу проведених дій” (відповідно до наказу Генерального штабу ЗС України від 04 січня 2017 року № 4 “Про затвердження Інструкції з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України”.

Аналіз проведених дій – це вид внутрішньокомунікаційної роботи посадових осіб органів військового управління, командирів (начальників), призначений для організації професійного спілкування і обговорення події (завдання, ситуації), що впливає на досягнення результатів і дотримання вимог та дозволяє особовому складу самостійно визначити особистий рівень підготовки та шляхи її удосконалення.

Аналіз проведених дій забезпечує:

особисте розуміння дій (ситуацій) кожним військовослужбовцем, командиром (начальником);

оцінку сильних та слабких сторін підрозділу з різних точок зору;

некаральну атмосферу і розвиток критичного мислення командирів (начальників) та особового складу;

налагодження комунікації і зворотного зв’язку командирів (начальників) з особовим складом, що забезпечує спільне розуміння дій і розвиток злагодженості під час виконання завдань за призначенням.

Методику аналізу проведених дій наведено в додатку 8.

1.5. Контроль і надання допомоги

Контроль та надання допомоги підпорядкованим командирам і штабам з питань організації служби військ організується і здійснюється комісією (групою) офіцерів управління (штабу) військової частини на чолі з командиром військової частини або одним з його заступників два рази за рік під час комплексної перевірки стану справ.

Не менш як за тиждень до початку перевірки штабом військової частини видається наказ про призначення комісії та складається план її роботи. Командиром військової частини або головою комісії проводиться інструктаж членів комісії, визначаються завдання та єдина методика роботи під час перевірки.

Стан служби військ перевіряється та оцінюється під час проведення інспектування і підсумкових перевірок військ (сил) і є одним із елементів інспектування, перевірки. За результатами перевірки складається Акт, до якого стан служби військ включається окремим розділом.

Крім того, стан служби військ перевіряється планово або раптово, як в комплексі взагалі, так і з окремих питань на підставі рішення старшого начальника. При цьому за результатами перевірки, у військовій частині, готується два примірника довідки з висновками про стан служби військ і пропозиціями щодо його поліпшення. Довідки підписуються перевіряючими особами та свій підпис у довідках про ознайомлення ставить командир військової частини. Довідки реєструються у діловодстві військової частини, один примірник довідки залишається у військовій частині для врахування в роботі, складання плану усунення недоліків та їх усунення, а другий примірник довідки лишається у перевіряючого для здійснення контролю за усуненням недоліків.

Для організації контролю за усуненням недоліків у з’єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах, організаціях, установах та державних (казенних) підприємствах МО України ведеться Книга обліку роботи у військовій частині старших командирів (начальників)
(додаток 2).

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ СТАНУ СЛУЖБИ ВІЙСЬК

Аналіз стану служби військ – це важливий процес роботи командира (штабу) військової частини, основною метою якого є:

• встановлення реального стану справ у підрозділах;
• виявлення найбільш характерних недоліків в організації служби військ та причин їх виникнення;
• розкриття причинно-наслідкового зв’язку між правопорушеннями й обставинами, при яких вони сталися. Розкривається не лише сам факт порушення, а і дія або бездіяльність службових посадових осіб, які призвели до спричинення цього порушення (неналежний інструктаж, підготовка або контроль);
• визначення заходів щодо усунення недоліків і подальшого поліпшення стану служби військ;
• визначення шляхів і способів наведення і підтримання в них статутного порядку.

До цієї роботи залучаються заступники командира військової частини, начальники родів військ і служб.

Аналіз стану служби військ готується за результатами перевірок підрозділів і служб, контролю за особовим складом та його виконавською дисципліною, виконанням заходів розпорядку дня, несенням служби внутрішнім нарядом і вартами. Крім цього, під час підготовки аналізу стану служби військ можуть бути враховані:

результати перевірок стану служби військ старшими командирами (начальниками), особистих перевірок командиром військової частини або зауваження службових посадових осіб, які виникли у повсякденній діяльності;

результати виконання переліку заходів повсякденної діяльності та плану перевірки підрозділів і служб;

• матеріали за результатами розслідувань правопорушень та інші документи.

Під час підготовки та проведення аналізу служби військ доцільно:

• вказати, як в цілому виконано поставлені завдання на місяць щодо поліпшення стану служби військ, в якій мірі їх виконання дозволило забезпечити статутний порядок у військовій частині (підрозділі);
• дати оцінку кожній військовій частині (підрозділу) за результатами виконання поставлених завдань на поточний місяць (квартал, рік);
• визначити військові частини (підрозділи), в яких досягнуто кращих результатів щодо наведення та підтримання статутного порядку;
• вказати військові частини (підрозділи), де організація і стан служби військ не в повному обсязі відповідають статутним вимогам. Відмітити характерні недоліки;
• дати порівняльну характеристику порушень, що сталися під час несення служби у внутрішньому наряді та вартах у порівнянні з минулим місяцем (кварталом, півріччям, навчальним роком);
• зазначити причини, що призвели до скоєння правопорушень та порушень військової дисципліни, їх причинний зв’язок з недоліками в організаторській та практичній діяльності відповідних командирів (начальників);
• показати рівень виконавської дисципліни посадових осіб військової частини щодо своєчасного і якісного виконання наказів, директив, розпоряджень вищих командирів і штабів та власних рішень;
• визначити пріоритетні завдання на наступний місяць (квартал, рік) щодо поліпшення стану служби військ у військових частинах (підрозділах).

За результатами аналізу стану служби військ у військових частинах видаються відповідні накази. Наказ командира військової частини повинен бути стислим і чітким та містити в собі конкретику у постановці завдань із вказанням строків та посадових осіб, на яких вони покладені.

На підставі аналізу стану служби військ у наказі дається оцінка підрозділам за виконання завдань щодо поліпшення вартової та внутрішньої служб, вказуються характерні порушення та основні причини недоліків, що мають місце в організаторській та практичній роботі підлеглих командирів (начальників) з питань наведення статутного порядку. Визначаються конкретні завдання, які спрямовані на подальше покращення стану служби військ, терміни їх виконання і виконавці та заходи щодо недопущення порушень, що мали місце під час несення служби у добовому наряді.

Матеріали підбиття підсумків стану служби військ у підрозділах оформляються та зберігаються у письмовому вигляді у відповідних командирів (начальників) протягом року.

Підсумки стану служби військ проводяться з періодичністю:

у ЗС України – раз на рік;

у структурних підрозділах апарату МО України і ГШ ЗС України, ГУВСП ЗС України – раз на рік;

у командуваннях видів ЗС України, Десантно-штурмових військ ЗС України, Сил спеціальних операцій ЗС України – раз на півріччя та за рік;

в ОК (ПВК) – щокварталу та за рік;

у гарнізонах – щокварталу;

у військових частинах – щомісяця та за рік;

батальйонах (дивізіонах), на факультетах військових навчальних закладів, в установах та їм рівних – щомісяця;

у ротах (батареях), курсантських підрозділах та їм рівних – щотижня;

у взводах, відділеннях та їм рівних – щодня.

Оцінка стану служби військ

Стан служби військ у військовій частині перевіряється і оцінюється відповідно до вимог наказу начальника Генерального штабу ЗС України від 02 березня 2000 року № 13 “Про затвердження Інструкції про порядок оцінки служби військ у Збройних Силах України” та наказу начальника Генерального штабу ЗС України від 01 вересня 2003 року № 64 “Про внесення змін до наказу начальника Генерального штабу ЗС України від 02 березня 2000 року № 13”. Стан служби військ у структурних підрозділах апарату МО України та Генерального штабу ЗС України, органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах (вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях ЗС України, а також на підприємствах, у госпрозрахункових установах та організаціях, що належать до сфери управління МО України перевіряється відповідно до вимог наказу МО України від 21 липня 2011 року № 440 “Про затвердження Інструкції про організацію підготовки та проведення інспекційних заходів”.

Оцінка стану служби військ військової частини складається з оцінок за кожний з чотирьох показників:

робота командирів і штабів щодо організації та керівництва службою військ;

стан гарнізонної служби;

стан вартової служби;

стан внутрішньої служби (служби корабельних нарядів).

Оцінка роботи командирів і штабів щодо організації та керівництва службою військ

1 Робота командирів і штабів щодо організації та керівництва службою військ оцінюється за результатами перевірки таких питань:

1.1. Знання керівним складом вимог військових статутів ЗС України, інших керівних документів з питань служби військ.

Перевірка знань керівним складом вимог військових статутів ЗС України та інших керівних документів з питань служби військ здійснюється шляхом прийняття заліків і оцінюється:

“відмінно”, якщо не менше 90% перевірених оцінено позитивно і не менше 50% від загальної кількості перевірених оцінено на “відмінно”;

“добре”, якщо не менше 80% перевірених оцінено позитивно і не менше 50% від загальної кількості перевірених оцінено не нижче ніж на “добре”;

“задовільно”, якщо не менше 75% перевірених оцінено позитивно;

“незадовільно”, якщо не виконано вимоги на оцінку “задовільно”.

1.2. Своєчасність і повнота доведення до відповідних посадових осіб вимог керівних документів, наявність контролю за їх виконанням, рівень виконавської дисципліни.

1.3 Розроблення наказів і планів з питань організації служби військ. Врахування у них вимог нормативних документів. Виконання запланованих заходів. Участь начальників служб і родів військ у роботі щодо підвищення рівня служби військ у підпорядкованих військових частинах, підрозділах.

1.4. Наявність конкретних планів усунення недоліків, виявлених під час перевірки комісіями старших начальників, повнота та якість їх виконання.

1.5. Організація методичної підготовки офіцерів, прапорщиків (мічманів), сержантів (старшин) з питань служби військ. Проведення зборів, показових, інструкторсько-методичних занять. Участь керівного складу у їх проведенні Розробка методичних посібників. Наявність звітних документів.

1.6 Організація роботи щодо створення і вдосконалення навчально-матеріальної бази служби військ та підтримання її у справному стані Організація підготовки осіб добового наряду до несення служби.

1.7. Підтримання у належному стані території військових містечок, будівель, споруд і казарм, вартових приміщень, об’єктів, що охороняються.

1.8. Стан роботи щодо організації контролю та надання допомоги підлеглим командирам, штабам з питань організації служби військ. Наявність планів і матеріалів за результатами перевірки підпорядкованих підрозділів і служб, у тому числі вартової та внутрішньої служб (служби корабельних нарядів).

1.9. Відпрацювання аналізів та видання наказів про стан служби військ. Визначення причин виявлених недоліків і заходів щодо їх усунення. Об’єктивність обліку правопорушень.

1.10. Узагальнення та розповсюдження передового досвіду з питань служби військ. Проведення оглядів-конкурсів на кращу організацію і стан гарнізонної, вартової та внутрішньої служб (служби корабельних нарядів), утримання військових містечок, службових приміщень.

Робота командирів і штабів щодо організації та керівництва службою військ оцінюється:

“задовільно”, якщо не менше восьми з перевірених питань виконуються у повному обсязі та відповідають встановленим вимогам;

“незадовільно”, якщо три або більше з перевірених питань не виконані або виконані не в повному обсязі.

Оцінка гарнізонної служби

1. Стан гарнізонної служби перевіряється та оцінюється у тих випадках, якщо командир (начальник) військової частини, що перевіряється, є начальником гарнізону. Під час перевірки стану гарнізонної служби оцінюється робота посадових осіб гарнізону щодо організації та керівництва гарнізонною службою.

2. Робота посадових осіб гарнізону щодо організації та керівництва гарнізонною службою оцінюється з таких питань:

2.1. Знання посадовими особами гарнізону вимог статутів ЗС України, інших нормативних документів щодо організації гарнізонної служби.

2.2. Розробка наказів і планів щодо організації гарнізонної служби, врахування у них вимог нормативних документів. Виконання запланованих заходів.

2.3. Організація роботи посадових осіб гарнізону щодо керівництва гарнізонною службою, їх участь та участь осіб гарнізону у перевірці військових частин і несенні гарнізонної служби.

2.4. Наявність наказів та аналізів стану військової дисципліни
і гарнізонної служби. Вжиття заходів щодо його поліпшення.

2.5. Організація та проведення спільних заходів з органами виконавчої влади, військовими формуваннями та органами місцевого самоврядування з питань проведення гарнізонних заходів, підтримання військової дисципліни і порядку в гарнізоні серед військовослужбовців.

2.6. Організація контролю за несенням служби гарнізонним нарядом.

Робота посадових осіб гарнізону щодо організації та керівництва гарнізонною службою оцінюється:

“задовільно”, якщо не менше п’яти з перевірених питань виконуються у повному обсязі та відповідають установленим вимогам.

“незадовільно”, якщо хоча б один з показників оцінено на “незадовільно”.

Оцінка вартової служби

1. Стан вартової служби перевіряється та оцінюється у тих військових частинах, де організована і здійснюється вартова служба.

2. Вартова служба оцінюється за результатами перевірки таких питань:

2.1. Організація вартової служби. Наявність рішення командира військової частини на охорону та оборону військової частини, його відповідність вимогам СГ та ВС ЗС України, наказів і директив МО України та Генерального штабу ЗС України, реальному стану справ, важливості об’єктів, що охороняються.

2.2. Повнота та якість відпрацювання документів щодо організації вартової служби: розкладу варт, відомості наряду варт, схеми розміщення постів, табелю постів, документації начальника варти на випадок оголошення тривоги та плану посилення охорони об'єктів варт.

2.3. Наявність системи вивчення та добору особового складу до несення вартової служби. Видання наказів про призначення комісії та допуск особового складу до несення служби у варті. Оформлення акта за результатами роботи комісії, особових справ військовослужбовців.

2.4. Організація підготовки варт до виконання завдань вартової служби, Практичне їх виконання особовим складом. Обладнання вартового містечка, класу для підготовки варт, їх утримання та удосконалення.

2.5. Організація, облік і зберігання зброї та боєприпасів у вартах.

2.6. Утримання та обладнання вартового приміщення. Забезпечення особового складу, який несе службу у варті справними меблями, посудом, постовим одягом, додатковим харчуванням, готовність вартового приміщення до зими.

2.7. Створення безпечних умов несення служби чатовим: забезпечення складу варти жилетами панцирними і кулезахисними шоломами; огородження важливих об’єктів і території навколо них зовнішньою та внутрішньою огорожами; наявність на постах окопів, захисних стінок, засобів двостороннього зв’язку і сигналізації; використання для охорони об’єктів технічних засобів охорони, інженерних загороджень, вартових собак; обладнання спостережних вишок куленепробивними щитами, протигранатною сіткою, засобами зв’язку, прожекторами.

2.8. Організація контролю за несенням вартової служби, аналіз її стану, визначення та виконання завдань щодо його поліпшення згідно з вимогами СГ та ВС ЗС України, наказів і директив МО України та Генерального штабу ЗС України.

2.9. Наявність рішення на виділення варт з охорони та супроводу військових вантажів (якщо такі варти віднаряжались від військової частини у звітному періоді), його відповідність вимогам нормативних документів; організація добору особового складу варт, їх підготовка; практичне виконання завдань складом варти (по постових відомостях); стан навчально-матеріальної бази.

Вартова служба оцінюється на:

“задовільно”, якщо не менше семи з перевірених питань (у тому числі за № 2.5, і 2.7) виконуються у повному обсязі та відповідають установленим вимогам;

“незадовільно”, якщо три або більше з перевірених питань (чи хоча б одне за № 2.5, 2.7) не виконуються або виконуються не в повному обсязі.

Оцінка внутрішньої служби (служби корабельних нарядів)

1. Внутрішня служба (служба корабельних нарядів) оцінюється за результатами перевірки таких питань:

1.1. Організація пропускного режиму на територію військової частини (корабля). Обладнання контрольно-пропускного пункту. Практичне виконання обов'язків нарядом контрольно-пропускного пункту.

1.2. Організація служби добового наряду військової частини (корабля), підрозділів. Дотримання вимог нормативних документів щодо обладнання приміщень, місць несення служби, розроблення документації посадових осіб добового наряду, знання та виконання ними своїх обов’язки.

1.3. Внутрішня служба в парках. Організація їх охорони та допуску до них особового складу.

1.4. Стан внутрішнього порядку у підрозділах, порядок та умови розміщення особового складу. Організація контролю за виконанням заходів розпорядку дня особовим складом, несенням служби добовим нарядом військової частини (корабля), підрозділу.

1.5. Організація і стан роботи щодо забезпечення надійного зберігання стрілецької зброї та боєприпасів у штабах і підрозділах (на кораблях), наявність та справність охоронної сигналізації, відповідність облікових даних, дотримання термінів перевірки зброї та боєприпасів посадовими особами військової частини.

Внутрішня служба (служба корабельних нарядів) оцінюється на:

“задовільно”, якщо не менше трьох з перевірених питань (у тому числі за № 1.5) виконуються у повному обсязі та відповідають установленим вимогам;

“незадовільно”, якщо три або більше з перевірених питань (чи п.1.5) не виконуються або виконуються не в повному обсязі.

Загальне оцінювання стану служби військ

Стан служби військ у військовій частині (підрозділі) оцінюється:

“задовільно”, якщо всі з перевірених показників оцінено не нижче ніж “задовільно”;

“незадовільно”, якщо хоча б один з перевірених показників оцінений на “незадовільно”.

У випадку, якщо командир частини не є начальником гарнізону, стан служби військ оцінюється за результатами перевірки решти показників.

Під час перевірки військових частин (підрозділів) за окремими показниками і питаннями оцінка виставляється тільки за ті з них, що перевірялись. При цьому стан служби військ у цілому не оцінюється.

Стан служби військ з’єднання оцінюється на:

“задовільно”, якщо роботу командира і штабу з’єднання щодо організації та керівництва службою військ оцінено на “задовільно” і не менше ніж 75% перевірених військових частин з’єднання оцінено нижче ніж на “задовільно”;

“незадовільно”, якщо не виконано вимог на оцінку “задовільно”.

Стан служби військ у виді ЗС України, оперативному (повітряному) командуванні, Головному управлінні (управлінні) апарату МО України та Генерального штабу ЗС України оцінюється на:

“задовільно”, якщо роботу керівного складу виду ЗС України, оперативного (повітряного) командування, Головного управління (управління) апарату МО України та Генерального штабу ЗС України щодо організації та керівництва службою військ оцінено на “задовільно” і не менш ніж 75% перевірених підпорядкованих з’єднань, військових частин оцінені не нижче ніж на “задовільно”.

“незадовільно”, якщо не виконано вимог на оцінку “задовільно”.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ВАРТОВОЇ СЛУЖБИ

Нормативні документи, які регламентують питання організації вартової служби у ЗС України:

1. Статут гарнізонної та вартової служб ЗС України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 550-ХІV (зі змінами).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 № 195 “Про впорядкування охорони об'єктів Збройних Сил”.

3. Наказ МО України від 24 жовтня 2017 року № 553 “Про затвердження Інструкції з організації вартової служби у Збройних Силах України”.

4. Наказ МО України від 25 жовтня 2016 року № 560 “Про затвердження Положення про воєнізовану охорону об’єктів Збройних Сил України, Інструкції з організації та несення вартової служби воєнізованою охороною на об’єктах Збройних Сил України”.

5. Наказ МО України від 20 грудня 2016 року № 698 “Про затвердження Порядку підготовки особового складу підрозділів воєнізованої охорони”.

6. Наказ МО України від 07 травня 2019 року № 210 “Про затвердження Положення з охорони та супроводу військових вантажів на залізничному та водному транспорті”.

7. Наказ МО України від 22 березня 2016 року № 152 “Про затвердження Порядку організації охорони об’єктів державної авіації”.

8. Наказ начальника Генерального штабу ЗС України від 02 березня 2000 року № 13 “Про затвердження Інструкції про порядок оцінки стану служби військ у Збройних Силах України”.

9. Наказ Генерального штабу ЗС України від 25 липня 2017 року № 258 “Про затвердження Інструкції з організації діяльності кінологічних підрозділів Збройних Сил України затвердженої”.

Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об’єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині).

Вартова служба у військовій частині організовується на підставі рішення командира (начальника), яке включає:

наказ про організацію служби військ і бойового навчання;

розклад варт;

відомість добового наряду;

табелі постів та схеми розміщення постів;

інструкції начальникам варт;

графіки перевірки варт посадовими особами.

Штабом військової частини щороку до 20 грудня складається розклад варт, який затверджується прямим начальником командира військової частини.

Несення вартової служби є виконанням бойового завдання і вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень, визначених СГ та ВС ЗС України, високої пильності, непохитної рішучості та розумної ініціативи.

Вартова служба у ЗС України здійснюється військовими вартами, вартами ВОХОР, патрульним нарядом та підрозділами Управління поліції охорони при МВС України.

Під час несення вартової служби забороняється користуватися особистими засобами мобільного зв’язку, портативними електронними пристроями, призначеними для відображення (відтворення) текстової, графічної, звукової інформації, що представлена в електронному вигляді, радіопрогравачами.

Організація вивчення, добору та допуску

особового складу до несення вартової служби

Допуск військовослужбовців, які прибули у військову частину для подальшого проходження служби, до несення вартової служби здійснюється тільки після їх адаптації у військовому колективі, проведення занять із вивчення вимог статутів ЗС України, табелів постів, відповідних інструкцій, ознайомлення з розташуванням та особливостями охорони постів та об’єктів, що охороняються.

Робота щодо допуску військовослужбовців до несення вартової служби організовується та здійснюється двічі на рік (у червні та грудні, за потреби – в інші строки) спеціально призначеними комісіями (далі – комісії) на чолі із заступниками командирів (начальників) військових частин, до складу яких входять командири підрозділів, медичні працівники, офіцери структур морально-психологічного забезпечення (психологи), служби ракетно-артилерійського озброєння, начальники фізичної підготовки та спорту і фахівці юридичної служби.

Комісії зобов’язані:

всебічно вивчати морально-ділові та психологічні якості, фізичний та сімейний стан кожного військовослужбовця;

організовувати та здійснювати контроль за проведенням поглибленого медичного обстеження особового складу;

перевіряти результати здавання військовослужбовцями заліків зі знання статутів ЗС України, табеля постів та відповідних інструкцій, Кримінального кодексу України, матеріальної частини стрілецької зброї, заходів безпеки під час поводження з нею, а також результати виконання практичних стрільб та здавання нормативів з фізичної підготовки.

За підсумками роботи комісій складається акт, який затверджується командиром (начальником) військової частини.

На підставі затвердженого акта з висновками про допуск кожного військовослужбовця до несення служби у варті командир військової частини видає наказ про допуск військовослужбовців до несення вартової служби.

До акта додаються відомості про результати здавання заліків зі знань військовослужбовцями вимог статутів ЗС України, табеля постів та відповідних інструкцій, Кримінального кодексу України, матеріальної частини стрілецької зброї, заходів безпеки під час поводження з нею, а також відомості про результати виконання практичних стрільб, заліків із фізичної підготовки.

Зазначені відомості готуються командирами підрозділів за результатами проведення спеціальних занять з підготовки особового складу до несення вартової служби і подаються на розгляд призначеній комісії для використання в роботі з вивчення військовослужбовців та прийняття остаточного рішення щодо їх допуску до несення служби у варті.

Витяги з цього наказу та списки військовослужбовців, які не допускаються до несення вартової служби, зберігаються у командирів підрозділів, від яких відряджаються варти, штабах військових частин, у чергових військових частин і начальників медичних служб.

У разі переведення військовослужбовців з інших військових частин їх допуск до несення вартової служби здійснюється в тому самому порядку, але не раніше двотижневого строку з дня прибуття до військової частини.

Військовослужбовці, які прибувають з відпусток, довгострокових відряджень, а також після лікування у медичних закладах, залучаються до несення служби у варті тільки після їх адаптації у військових колективах, виконання ними практичних стрільб зі штатної стрілецької зброї й не раніше тижневого терміну з дня повернення.

У період звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби за умови недостатньої кількості особового складу військової частини та неможливості організації несення вартової служби трьома змінами варт має бути не менше двох складів варт. У цьому випадку вносяться відповідні зміни до розпорядку дня, які повинні забезпечити якісне проведення добору, розподілу особового складу варти, його теоретичної, практичної підготовки та медичного огляду, передбачити додатковий час на відпочинок особового складу, який залучається до несення служби у вартах.

Не менше одного разу на півроку з усіма військовослужбовцями, які залучаються до несення служби у вартах, проводяться заняття з вивчення вимог статутів ЗС України, табелів постів, особливостей охорони об’єктів, відповідних інструкцій посадових осіб варти, після яких військовослужбовці здають заліки.

Особи офіцерського та сержантського (старшинського) складу, які прибули до військових частин, призначаються начальниками варт тільки після їх адаптації у військовому колективі, проведення з ними занять із вивчення вимог статутів ЗС України, інструкції начальника варти, табеля постів та особливостей охорони постів і об’єктів, що охороняються. Їх медичне обстеження проводиться під час щорічного поглибленого медичного огляду. Призначення осіб офіцерського та сержантського (старшинського) складу помічниками начальника варти з метою стажування не допускається.

Практичні стрільби зі штатної зброї організовуються і проводяться з військовослужбовцями всіх категорій, які залучаються до несення вартової служби, не менше ніж один раз на місяць.

Для військових частин, де немає можливості проводити практичні стрільби, наказами начальників гарнізонів визначаються місця та час виконання цих стрільб в інших військових частинах, що дислокуються в гарнізоні.

Підготовка варт

Підготовка варт організовується та проводиться у три етапи.

Перший етап

За дві – три доби до заступання в наряд командиром роти (батареї) або батальйону (дивізіону) із залученням заступника командира роти (батареї) або батальйону (дивізіону) з морально-психологічного забезпечення, командирів взводів, призначеного начальника варти, старшини підрозділу та представника медичної служби здійснюються добір і розподіл особового складу згідно з табелем постів. При цьому обов’язково враховуються індивідуальні якості, сімейні обставини, наявність ознак нестандартної поведінки військовослужбовців (якщо такі є), стан їх здоров’я, фізична витривалість, практична підготовленість та важливість об’єктів, що охороняються. Призначений склад варти записується до книги добору варт роти (батареї) (додаток 5), засвідчується підписами посадових осіб, які брали участь у доборі й розподілі особового складу варти, та затверджується командиром роти (батареї). У разі спорядження варти від батальйону (дивізіону) або військової частини цю роботу проводять посадові особи батальйону (дивізіону) або військової частини. За одну – дві доби до заступання прізвища особового складу варти оголошуються під час шикування.

Другий етап

Напередодні дня заступання військовослужбовців у наряд у години, визначені розпорядком дня військової частини, з особовим складом у класі для підготовки варт (додаток 6) проводяться теоретичні заняття з вивчення положень статутів, особливих обов’язків чатових, матеріальної частини стрілецької зброї та вимог безпеки під час поводження з нею. На електрифікованих макетах об’єктів, що охороняються, відпрацьовуються порядок взаємодії між чатовим і резервною групою варти, а також особовим складом варти та черговим підрозділом у разі виникнення екстремальних ситуацій, нападу на варту, об’єкти, що охороняються.

Теоретичні заняття проводяться особисто командиром роти (батареї), від якої призначено варту, командиром (начальником штабу) батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), начальником штабу військової частини або особою, яка його заміщає, якщо варту призначено від військової частини.

Третій етап

Практичні заняття з особовим складом варти проводяться у день заступання в наряд на вартовому містечку військової частини (додатки 4, 6). На заняттях відпрацьовуються порядок дій чатових на посту, застосування ними зброї, відбиття нападу на вартове приміщення, об’єкти, що охороняються, та зміну, яка прямує на пости та з постів; порядок зміни чатових, приймання та здавання поста; прийоми рукопашного бою; дії та порядок застосування засобів пожежогасіння; порядок заряджання та розряджання зброї, вивчення її матеріальної частини та заходів безпеки під час поводження з нею; інші питання, що враховують особливості практичного несення служби.

Практичні заняття проводяться під особистим керівництвом командира роти (батареї), від якої призначено варту, командира (начальника штабу) батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), начальника (заступника начальника) штабу військової частини або особи, яка його заміщає, якщо варту призначено від військової частини, із залученням командирів рот (батарей), від яких призначено особовий склад. До проведення занять залучаються офіцери (фахівці) служби ракетно-артилерійського озброєння, начальники фізичної підготовки і спорту (інструктори з рукопашного бою) та служби пожежної безпеки (командир пожежного підрозділу) або особи, які їх заміщають.

Практичні заняття проводяться під особистим керівництвом командира роти, від якої призначено варту, командира (начальника штабу) батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), начальника (заступника начальника) штабу військової частини, якщо варту призначено від військової частини, із залученням командирів рот (батарей), від яких призначено особовий склад.

Варіант план-конспекту з підготовки варт надано в додатку 7, який має бути у кожного керівника на навчальному місці.

Посилення охорони об’єктів варт

Порядок посилення охорони об’єктів варт визначається планом, який розробляє начальник штабу військової частини (заступник начальника гарнізону) і затверджує командир військової частини (начальник гарнізону).

У плані посилення охорони об’єктів варт повинні бути:

• схема військового містечка (місцевості) із зазначенням об’єктів, що охороняються, постів варти та постів підрозділу посилення охорони, межі цих постів і заборонених зон, секторів стрільби, огорожі, маршрутів прямування зміні підрозділу посилення охорони, місця розташування спостережних вишок, окопів, захисних стінок, технічних засобів охорони, засобів зв’язку, сигналізації та пожежогасіння, постів (блокпостів) вартових собак;
  розрахунок сил і засобів підрозділу посилення охорони та бойовий розрахунок варти.

До плану додається пояснювальна записка, у якій вказується:

замисел застосування підрозділу посилення охорони із визначенням посадових осіб, які відповідають за виконання заходів плану, та розроблені для них обов’язки;

завдання підрозділу посилення охорони та порядок його виконання;

порядок організації управління, зв’язку та взаємодії між особовим складом варти і черговим підрозділом (підрозділом посилення охорони об’єктів варти).

Перевірка варт

Перевірка варт посадовими особами, яким вони підпорядковані, здійснюється:

• командирами рот (батарей) та їх заступниками – кожна варта, яка призначена від роти (батареї), не менш двох разів на добу, з них один раз вночі;
• командирами батальйонів (дивізіонів), начальниками факультетів військових навчальних закладів та їх заступниками – кожна варта, яка призначена від батальйону (дивізіону), факультету, не менш двох разів на добу, з них один раз вночі;
• командирами військових частин, начальниками військових навчальних закладів та їх заступниками – кожна підпорядкована варта, не менше одного разу на тиждень. Перевірка варт командирами з’єднань, начальниками військових навчальних закладів та їх заступниками у випадку розташування підпорядкованих військових частин у декількох військових містечках, що дислоковані на значній відстані від управлінь, здійснюється під час роботи у цих військових частинах;
• начальниками гарнізонів і посадовими особами гарнізону – гарнізонна варта, не менше одного разу на місяць;
• керівним складом видів ЗС України і оперативних командувань, начальниками управлінь апарату МО України та Генерального штабу ЗС України – під час роботи у підпорядкованих військових частинах.

Перевірка варт здійснюється відповідно до вимог ст. 189 СГ та ВС ЗС України, про що робиться відповідний запис у постовій відомості.

Командири (начальники) усіх рівнів та їх штаби організовують щоденний контроль за перевіркою кожної варти.

У вартах перевіряється:

• правильність оформлення та ведення постової відомості та встановленої документації;
• наявність особового складу, його розподіл згідно з постовою відомістю;
• бойова готовність варти, внутрішній порядок, знання обов’язків та практичне їх виконання особовим складом варти, несення служби чатовими на постах;
• справність технічних засобів охорони, засобів зв’язку, освітлення та протипожежного захисту;
• відповідність обладнання вартового приміщення і постів вимогам СГ та ВС ЗС України (додатки 3, 4 до СГ та ВС ЗС України);
• наявність, дотримання порядку зберігання зброї та боєприпасів;
• у чергових змінах на гауптвахтах ВСП, крім того, перевіряються обладнання гауптвахти, кількість заарештованих, порядок їх охорони та законність тримання.

Перевірка знань обов’язків особовим складом варти і уміння практично їх виконувати під час несення служби

У начальника варти:

• знання інструкції начальника варти;
• випадки застосування зброї особисто начальником варти або складом варти;
• у яких випадках начальник варти зобов’язаний викликати варту “За зброю”;
• дії начальника варти під час виникнення пожежі на об’єктах, що охороняються, або у вартовому приміщенні, порядок призначення резервних груп і керівництво ними;
• наявність, якість і повнота відпрацювання документів начальника варти, наявність пакетів з документацією на випадок оголошення тривоги іПлану посилення охорони об’єктів варт черговим або спеціально призначеним підрозділом з пояснювальною запискою. Визначення в інструкції начальнику варти особливих обов’язків стосовно організації служби вартових собак. Ведення відповідних записів у постовій відомості та в журналі наряду вартових собак (при необхідності);
• знання обов’язків на випадок оголошення тривоги під час допуску до сховищ (на склади);
• знання матеріальної частини стрілецької зброї та заходів безпеки при поводженні зі зброєю;
• дії при виявленні відсутності чатового на посту.

У помічника начальника варти:

• обов’язки помічника начальника варти (начальника варти);
• знання завдань варти та інструкції начальника варти;
• обов’язки усіх осіб варти;

• знання матеріальної частини стрілецької зброї та заходів безпеки при поводженні з нею;

• дії при виявленні відсутності чатового на посту та інше;

У помічника начальника варти зі служби вартових собак (вожатого вартових собак):

• обов’язки помічника начальника варти по службі вартових собак (вожатого вартових собак);
• порядок виставлення вартових собак на пости;
• порядок перевірки несення служби собаками.

У помічника начальника варти з технічних засобів охорони, оператора ТЗО:

• знання режиму роботи основних і допоміжних технічних засобів охорони;
• порядок приймання під охорону об’єктів, обладнаних ТЗО;
• порядок приймання та доведення сигналів, що надійшли від ТЗО, до начальника варти;
• знання схеми розташування ТЗО на об’єктах та у вартовому приміщенні, порядок їх застосування, правил експлуатації і обслуговування;
• знання вимог техніки безпеки та інструкцій з експлуатацій ТЗО.

У розвідного:

• обов’язки розвідного;
• порядок застосування зброї розвідним і зміною вартових та вміння діяти у випадку нападу на зміну під час слідування на пости та з постів;
• обов’язки розвідного під час виставлення чатових на пости та їх зміни;
• обов’язки розвідного при розпечатуванні (запечатуванні) об’єктів, що охороняються.

У вартових (чатових):

• знання особливих обов’язків згідно з табелем постів;

• обов’язки чатового;
• порядок застосування зброї чатовим;
• обов’язки під час виникнення пожежі на посту;
• дії у випадку раптового захворювання чатового на посту;
• обов’язки чатового біля вогненебезпечного сховища (складу);
• обов’язки вартового по бойовому розрахунку.

Перевірка наявності зброї та боєприпасів і правила їх зберігання

Перевірка наявності і порядку зберігання стрілецької зброї та боєприпасів здійснюється при кожній перевірці варти.

При цьому перевіряється:

• наявність стрілецької зброї і порядок її зберігання;
• порядок видачі стрілецької зброї і боєприпасів особовому складу варти перед заступанням у варту і на пости;
• порядок зберігання запасу бойових патронів;
• порядок зберігання боєприпасів 2-х змінних постів;
• порядок зберігання ключів і зліпків з печаток від ящиків з боєприпасами;
• наявність списку особового складу варти з особистими підписами за інструктаж з заходів безпеки при поводженні зі стрілецької зброєю.

Під час перевірки порядку зберігання запасу бойових патронів, ручних гранат перевіряється:

• наявність і цілісність металевого ящика (сейфа), запечатаного сургучевою печаткою начальника штабу військової частини (заступника начальника гарнізону);
• включення ящиків до опису обладнання і майна, яке знаходиться у кімнаті начальника варти;
• відповідність печаток на ящиках з запасом бойових патронів зразкам зліпків з печаток.
• кількість боєприпасів та їх відповідність статутним вимогам та кількості, що вказана у наказі командира військової частини;
• наявність акта перевірки кулеуловлювача, акта закладки боєприпасів та бланків актів на випадок їх вилучення;
• наявність щомісячних записів про перевірку боєприпасів начальником штабу військової частини (інших посадових осіб, комісій відповідно до визначених обов’язків);
• відповідність книги обліку запасу бойових патронів варти статутним вимогам;
• опис боєприпасів та майна, що зберігається у ящику (додаток до наказу МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 (зі змінами).

Індивідуальні перев’язувальні пакети для всього особового складу варти (чергової зміни) зберігаються в окремому металевому ящику, який замикається та запечатується сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону, у внутрішніх вартах – начальника штабу військової частини.

Організація охорони та супроводу військових вантажів під час їх перевезення залізничним і водним транспортом

Організація охорони та супроводу військових вантажів під час їх перевезення залізничним і водним транспортом здійснюється відповідно до Статуту гарнізонної та вартової служб ЗС України, наказу МО України від 07 травня 2019 року № 210 “Про затвердження Положення з охорони та супроводу військових вантажів на залізничному та водному транспорті”.

Цим Положенням визначаються повноваження посадових осіб структурних підрозділів МО України та Генерального штабу ЗС України, Державної спеціальної служби транспорту, командувань видів ЗС України, Десантно-штурмових військ ЗС України, Сил спеціальних операцій ЗС України, командування Сил логістики ЗС України, Головного управління логістики ЗС України, Озброєння ЗС України, Тилу ЗС України, Головного управління оперативного забезпечення ЗС України, оперативних (повітряних) командувань, військових частин, військових навчальних закладів, установ, організацій ЗС України, вантажовідправників і вантажоодержувачів, органів військових сполучень ЗС України, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України та акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі – АТ “Українська залізниця”) під час планування та організації перевезень військового майна під охороною варт.

Охороні та супроводу вартою підлягають військові вантажі, які перевозяться залізничним (водним) транспортом:

ракети, боєприпаси та інші вибухові речовини;

займисті та токсичні (отруйні) гази, рідини та речовини, радіоактивні матеріали, наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, отруйні та сильнодіючі лікарські засоби, що належать до небезпечних вантажів;

військова техніка, озброєння і майно (у тому числі стрілецька зброя, матеріальна частина артилерії, танки, бойові машини піхоти, десанту, бронетранспортери, інші види військової техніки з установленим на них озброєнням тощо);

інші вантажі за окремим рішенням Міністра оборони України або начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України.

Відрядження варти для охорони та супроводу військових вантажів покладається:

у разі перевезення військових вантажів, що відправляються військовими частинами, які підпорядковані Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, Повітряним Силам ЗС України, Військово-Морським Силам ЗС України, Десантно-штурмовим військам ЗС України, Силам спеціальних операцій ЗС України, – відповідно на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, Командування Повітряних Сил ЗС України, Військово-Морських Сил ЗС України, Десантно-штурмових військ ЗС України, Сил спеціальних операцій ЗС України;

в інших випадках – на Командування Сухопутних військ ЗС України.

Рішення на відрядження варти для охорони та супроводу військових вантажів у разі перевезення національних контингентів, поповнення їх новими зразками військової техніки, озброєння та боєприпасами, що належать ЗС України, участі військових частин ЗС України в міжнародних військових навчаннях тощо приймається начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем ЗС України.

Для охорони та супроводу військових вантажів, що відправляються за рішенням Міністра оборони України або начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України, варта виділяється у терміни, які визначені в заявках вантажовідправниками.

Особовий склад варти має бути озброєний справною, приведеною до нормального бою зброєю (автоматами або карабінами, багнетами), начальники варт озброюються штатною зброєю.

Залучати особовий склад варти для навантаження (розвантаження), закріплення (розкріплення) техніки і майна, виконання господарських та інших робіт забороняється.

Склад варти для охорони та супроводу військових вантажів під час перевезення залізничним транспортом визначається з такого розрахунку (без урахування вагона для розміщення особового складу варти та вагонів прикриття):

до 15 вагонів включно – 4 особи (начальник варти – офіцер (сержант) та один тризмінний пост);

від 16 до 30 вагонів включно – 7 осіб (начальник варти – офіцер та два тризмінні пости);

від 31 вагона – 8 осіб (начальник варти – офіцер, розвідний – сержант та два тризмінні пости).

За рішенням Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, командувачів видів ЗС України, Десантно-штурмових військ ЗС України, Сил спеціальних операцій ЗС України склад варти може бути посилений.

Під час перевезення військових вантажів водним транспортом на кожне судно, яке перевозить вантаж, виділяється одна варта в кількості 4-х осіб незалежно від кількості вантажоодержувачів (начальник варти – офіцер (сержант (старшина) військової служби за контрактом) та один тризмінний пост).

Перед виїздом начальник варти повинен одержати у військовій частині майно згідно з вимогами статті 294 СГ та ВС ЗС України, а у разі необхідності – довідку про допуск до державної таємниці за встановленою формою, навісний замок і металеву печатку для опечатування металевого ящика для перевезення зброї та боєприпасів до неї, аптечку медичну загальновійськову індивідуальну на кожного військовослужбовця варти. У разі охорони транспорту з ракетним пальним та іншими отруйними речовинами на весь особовий склад варти видаються засоби індивідуального захисту.

Розвід варти, перевірка її забезпеченості та інструктаж проводяться командиром військової частини, який відряджає варту, перед відбуттям варти відповідно до вимог статті 295 СГ та ВС ЗС України. Під час розводу варти повинні бути присутні командири підрозділів, від яких відряджається варта та начальники служб забезпечення, які брали участь у підготовці та забезпеченні особового складу варти. Про проведений інструктаж робиться запис у постовій відомості варти з охорони та супроводу військових вантажів

Начальник варти виконує обов’язки згідно з вимогами статей 287, 289, 297 – 301, 305 СГ та ВС ЗС України.

Під час перевезення особового складу варти залізничним транспортом до місця приймання військового вантажу чи під час повернення у свою військову частину після здавання військового вантажу зброя та боєприпаси до неї повинні зберігатися в металевому замкненому ящику, опечатаному печаткою начальника варти. Металевий ящик для перевезення зброї укладається в пасажирському вагоні під нижньою полицею. Особовий склад варти здійснює постійний цілодобовий контроль за збереженням зброї та боєприпасів до неї.

Для перевезення варти на залізничну станцію (в порт) чи від станції (з порту) до місця навантаження військового вантажу виділяється автотранспорт військової частини, від якої відряджена варта, чи вантажовідправника (вантажоодержувача), обладнаний для перевезення особового складу. У населених пунктах під час переїздів варти з одного вокзалу на інший або з однієї військової частини до іншої начальник гарнізону (командир військової частини), від якої вибуває особовий склад варти, забезпечує виділення службового автомобіля. Проїзд особового складу варти в міському громадському та цивільному (власному) транспорті забороняється.

Особливості охорони та супроводу військових вантажів під час їх перевезення автомобільним транспортом

Під час охорони вантажу, який перевозиться автомобілями, залежно від умов перевезення й важливості вантажу, один пост може включати не більше 5 автомобілів.

Начальник варти підпорядковується начальникові автомобільної колони та офіцерові (прапорщикові, мічманові), який супроводжує вантаж.

Чатові під час руху розміщуються у кузовах автомобілів: один – на головному, другий – на середньому, третій – на останньому.

Під час руху й на коротких зупинках чатові несуть службу одночасно, а на тривалих зупинках – позмінно. 

Чатовий зобов'язаний:

стежити за схоронністю вантажів, що перевозяться, під час руху і на зупинках;

не допускати проїзду сторонніх осіб на автомобілях без дозволу начальника варти;

подавати за потреби встановлені сигнали водіям і начальникові варти;

на зупинках допускати з дозволу начальника варти до автомобілів, що охороняються, осіб для проведення їх ремонту.

Організація вартової служби воєнізованою охороною

Вартова служба воєнізованою охороною (далі – ВОХОР) організовується відповідно до наказу МО України від 25 жовтня 2016 року № 560 “Про затвердження Положення про воєнізовану охорону об’єктів Збройних Сил України, Інструкції з організації та несення вартової служби воєнізованою охороною на об’єктах Збройних Сил України”.

Підготовка особового складу підрозділів ВОХОР здійснюється відповідно до наказу МО України від 20 грудня 2016 року № 698 “Про затвердження Порядку підготовки особового складу підрозділів воєнізованої охорони”.

ВОХОР створюється для забезпечення охорони та оборони особливо важливих і режимних об’єктів з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ, організацій (склади (території) з ракетами, мінно-торпедним озброєнням, зі зброєю та боєприпасами, пально-мастильними матеріалами, військовою технікою та озброєнням тощо) ЗС України.

У своїй діяльності підрозділи ВОХОР керуються Конституцією та законами України, актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами МО України та цим Положенням.

Особовий склад підрозділів ВОХОР становлять працівники ЗС України, на яких поширюється законодавство України про працю та державне соціальне страхування.

Чисельність особового складу підрозділів ВОХОР розраховується, виходячи з кількості постів. Для одного цілодобового поста в штаті підрозділу ВОХОР передбачається 9 стрільців.

Розрахунок потреби у стрільцях для постів з тривалістю охорони менше доби здійснюється шляхом приведення цих постів за часом охорони до цілодобового поста (наприклад, пост, що охороняється 17 годин на добу, становить 17 : 24 = 0,7 цілодобового поста і на його охорону потрібно 9 х 0,7 = 6,3 штатної одиниці (шість штатних одиниць)).

Для охорони та оборони об’єктів створюються такі підрозділи ВОХОР:

• загін (штатна чисельність від 75 осіб і більше);
• команда (штатна чисельність від 15 до 74 осіб);
• група (штатна чисельність до 15 осіб).

Загони, команди і групи ВОХОР входять до складу військових частин та іменуються за умовним найменуванням військової частини, наприклад загін, команда, група ВОХОР військової частини А0000.

Особовий склад ВОХОР залежно від посад, які він обіймає, поділяється на старший, середній, молодший начальницький та рядовий склад.

До старшого начальницького складу належать:

• начальник загону;
• заступник начальника загону.
• До середнього начальницького складу належать:
• помічник начальника загону (з матеріально-технічного забезпечення);
• начальник команди (окремої);
• заступник начальника команди (окремої);
• начальник команди (у складі загону);
• начальник відділення (за наявності вартових собак).
• До молодшого начальницького складу належать:
• начальник групи;
• інструктор службового собаківництва (за наявності вартових собак);
• майстер (зброяр);
• майстер (з ремонту технічних засобів охорони).
• До рядового складу належать:
• стрілець;

• вожатий службових собак (за наявності вартових собак).

Особовий склад підрозділів ВОХОР озброюється вогнепальною нарізною зброєю.

Особовий склад підрозділів ВОХОР забезпечується спеціальною формою одягу. Носіння спеціальної форми одягу під час виконання службових обов’язків є обов’язковим.

За організацію і несення служби підрозділами ВОХОР, а також обладнання постів та об’єктів, що охороняються, технічними засобами охоронної та пожежної сигналізації, матеріальне і технічне забезпечення, морально-психологічне, фінансове та медичне забезпечення особового складу, матеріальне і ветеринарне забезпечення вартових собак відповідають командири військових частин.

Не допускаються до охорони об’єктів працівники, які не пройшли спеціального навчання, інструктажів та навчань з питань охорони праці та надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасного випадку, у тому числі в разі порушення заходів безпеки під час поводження зі зброєю, а також перевірки знань з питань охорони праці і вимог пожежної безпеки.

Строк випробування працівників, прийнятих до підрозділів ВОХОР, – один місяць. Допуск до випробування надається наказом командира військової частини. Цим наказом призначається відповідальна особа за проведення випробування.

Під час випробування працівники ВОХОР проходять спеціальне навчання у військовій частині за встановленою 20-годинною програмою. Для осіб, які не пройшли військову службу, спеціальне навчання становить 40 годин.

На посади працівників ВОХОР не може бути призначено осіб:

які не є громадянами України;

які визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;

які не досягли повноліття;

які за станом здоров’я відповідно до висновку закладу охорони здоров’я не можуть виконувати обов’язки працівника ВОХОР, у тому числі осіб, які перебувають на обліку в закладах охорони здоров’я з приводу психічного захворювання, алкоголізму чи наркоманії;

які мають незняту або непогашену судимість;

яким вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Організація служби сторожовою охороною

Сторожова охорона організовується відповідно до наказу МО України від 25 жовтня 2016 року № 561 “Про затвердження Положення про сторожову охорону та Інструкції з організації та несення служби сторожовою охороною” (зі змінами – наказ МО України від 22 серпня 2017 року № 398 “Про затвердження змін до Положення про сторожову охорону”).

Сторожова охорона створюється для здійснення пропускного режиму на території військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі – військова частина) ЗС України, а також охорони штабів, складів й інших об’єктів, які не охороняються підрозділами воєнізованої охорони.

У своїй діяльності сторожова охорона керується Конституцією України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами МО України та цим Положенням.

Працівники сторожової охорони утримуються за штатним розписом військової частини в межах лімітів чисельності особового складу та затверджених фондів заробітної плати на їх утримання за рахунок відповідних бюджетних програм та статей кошторису МО України.

Під час підготовки проекту штатного розпису військової частини береться до уваги те, що чисельність працівників сторожової охорони для кожного об’єкта охорони визначається, ураховуючи такі розрахунки:

сторож – 4,9 штатної одиниці на один цілодобовий пост;

решта працівників – залежно від загальної чисельності сторожів, що виділяються для несення служби на об’єктах охорони.

Розрахунок потреб у сторожах для постів з тривалістю охорони менше доби здійснюється шляхом приведення цих постів за часом охорони до поста, який охороняється 24 години (наприклад, пост, який охороняється 15 годин на добу, становить 15 : 24 = 0,6 цілодобового поста і на його охорону потрібно 4,9 х 0,6 = 2,9 штатної одиниці – три штатні одиниці).

Працівники сторожової охорони залежно від посад, які вони обіймають, розподіляються на начальницький і рядовий склад.

До начальницького складу належать:

начальник охорони (сторожової);

начальник групи (сторожової);

завідувач бюро перепусток.

До рядового складу належать:

сторож;

контролер на контрольно-пропускному пункті;

черговий бюро перепусток.

Залежно від місць дислокації й особливостей об’єктів охорони для несення служби віднаряджаються групи сторожової охорони або сторожі.

Склад команди сторожової охорони встановлюється відповідно до типового розрахунку (наводяться можливі варіанти)

У командах сторожової охорони за необхідності і в межах виділеного ліміту чисельності сторожової охорони дозволяється утримувати посади завідувача бюро перепусток, чергового бюро перепусток і контролерів на контрольно-пропускних пунктах.

Працівники сторожової охорони забезпечуються формою одягу за встановленими нормами через постачальні органи. Носіння цієї форми працівниками сторожової охорони під час виконання службових обов’язків є обов’язковим.

Сторожова охорона підпорядковується командиру військової частини, керівнику (начальнику) установи, організації, які є відповідальними особами за організацію і несення служби сторожовою охороною, матеріальне та морально-психологічне забезпечення працівників сторожової охорони.

Сторожова охорона комплектується громадянами України, які досягли 18-річного віку (крім випадків, установлених законодавством), мають базову загальну середню освіту або початкову загальну освіту, володіють державною мовою.

До сторожової охорони не може бути прийнята особа, яка була засуджена за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання.

Працівники сторожової охорони допускаються до несення служби після здачі письмових заліків із знання посадової інструкції.

Працівників сторожової охорони забороняється залучати до виконання завдань, що не передбачені їх посадовими інструкціями.

Особливості охорони військових об’єктів чатовими, озброєними багнетами

Згідно з вимогами ст. 103 СГ та ВС ЗС України для охорони складів тилу, автомобільного, бронетанкового та інших видів майна, парків військових частин дозволяється чатових озброювати багнетами.

Забезпечення надійної охорони цих об’єктів потребує покращення стану обладнання постів, наявності справної огорожі, додаткових засобів зв’язку (через кожні 50 м), використання резервного радіозв’язку, надійного освітлення об’єктів та підходів до них, добре видимих вдень і вночі покажчиків з написами меж забороненої зони та маршрутів руху чатового, застосування вартових собак, створення безпечних умов несення служби чатовим.

Зброя чатових, які несуть службу з багнетами, постійно зберігається у ставницях вартового приміщення, а боєприпаси – в окремому металевому ящику (сейфі), які закриваються на замок і опечатуються печаткою начальника варти. Видача зброї та боєприпасів чатовим цих постів здійснюється за рішенням командирів військових частин у випадках:

• оголошення вищих ступенів бойової готовності;
• можливої загрози диверсійних та терористичних актів чи погіршення криміногенної обстановки;
• нападу на об’єкти, що охороняються;
• посилення охорони військового містечка.

В окремих випадках, які вимагають термінового прийняття рішення щодо посилення охорони об’єктів, видача зброї чатовим здійснюється за рішенням чергового варт (військової частини) або начальника варти.

Охорона об’єктів, розташованих на адміністративній території військових містечок, здійснюється з використанням технічних засобів охорони і пожежної сигналізації. Апаратура прийому сигналів технічних засобів охорони і протипожежної сигналізації встановлюються у вартовому приміщені, а у випадку відсутності варти – у чергового військової частини.

При відсутності варт для охорони об’єктів, які розташовані на адміністративній території військового містечка, може призначатись склад патрулів.

Особливості охорони парків з бойовою технікою, які охороняються патрульними

Парки військових частин з бойовою технікою цілодобово охороняються вартою. Якщо у парку відсутня спеціальна або бойова техніка, на яку встановлена зброя та завантажені боєприпаси, командир військової частини має право прийняти рішення на охорону парку патрульними або нарядом парку.

При охороні парку патрульними, несення ними служби організовується у відповідності до вимог розділу 9 СГ та ВС ЗС України. У разі прийняття рішення командиром військової частини про організацію охорони парку особовим складом добового наряду парку, для чергового парку та патрульних складаються відповідні інструкції, у яких викладаються:

• обов’язки чергового парку та патрульних, кількість патрульних, час та порядок патрулювання;
• особливості патрулювання на окремих ділянках маршруту;
• порядок дій патрульних у разі нападу, пожежі або стихійного лиха, бойової тривоги;
• порядок допуску осіб до об’єктів і на територію, що охороняється.

До інструкції додається схема руху патрульних, на якій вказується: наявність і місцезнаходження технічних засобів охорони, засобів зв’язку та пожежогасіння, маршрут руху патрульного; межі заборонених зон, тип огорожі і об’єкти, які обладнані технічними засобами охорони; місця розташування окопів, захисних стінок, спостережних вишок, засобів зв’язку, сигналізації та пожежогасіння; найнебезпечніші підходи до парку, а також список осіб, які мають право розпечатувати (запечатувати) сховища або бути допущеними до приймання техніки і майна, зразки допусків, зліпки з печаток (відбитки пломб).

Крім того, складаються два-три графіки, які виключають однаковість руху патрульних за часом. Ці графіки зберігаються в зачиненому ящику (сейфі) у чергового парку, який визначає час дії кожного графіку.

Особливості організації діяльності кінологічних підрозділів (кінологічної служби) у ЗС України

Діяльність кінологічних підрозділів ЗС України визначено наказом Генерального штабу ЗС України від 25 липня 2017 року № 258 “Про затвердження Інструкції з організації діяльності кінологічних підрозділів Збройних Сил України”.

Кінологічна служба організовує, забезпечує і проводить з кінологічними підрозділами роботу щодо виявлення наркотичних (психотропних) речовин у військовослужбовців та на територіях військових частин, мінно-вибухових пристроїв, охорони арсеналів, баз та складів ЗС України, військовослужбовців, які засуджені до утримання у дисциплінарному батальйоні та тих, що утримуються на гауптвахті, а також затримання членів диверсійно-розвідувальних груп із застосуванням спеціально навчених службових собак, підготовки кінологічних розрахунків та утримання службових собак у кінологічних підрозділах військових частин, установ та організацій ЗС України.

Службові собаки – узагальнена назва груп порід собак, що використовуються у ЗС України.

Службові собаки поділяються на:

мінно-розшукові;

вартові;

сторожові;

спеціальні;

племінні;

цуценята.

Мінно-розшукові собаки використовуються для пошуку, перевірки споруд, доріг та місцевості від вибухонебезпечних предметів.

Вартові собаки використовуються для самостійного вартування без прив’язі у закритому приміщенні чи місці, обнесеному глухим парканом.

Сторожові собаки використовуються для підвищення надійності охорони різних військових об’єктів.

Спеціальні собаки використовуються для конвоювання, а також затримання членів диверсійно-розвідувальних груп.

Племінні собаки використовуються для поповнення поголів’я службових собак.

Цуценята (вік до 6 місяців) утримуються для поповнення службових собак.

Кінологічні підрозділи військових частин комплектуються службовими собаками, які вирощені у військових частинах, де штатами передбачені селекційні підрозділи та закуплені за визначеними бюджетними підпрограмами, безкоштовно передані до військових частин.

У кінологічних підрозділах ЗС України в основному використовуються такі породи службових собак:

кавказька вівчарка;

німецька вівчарка;

ротвейлер;

чорний тер’єр;

московська сторожова;

доберман;

лабрадор;

бельгійська вівчарка.

ПЛАН-СХЕМА
розміщення приміщень у містечку утримання (розпліднику) службових собак
у військових частинах (окремо дислокованих підрозділах)

Собака вважається службовим після проходження відповідного курсу дресирування та складання іспитів (до проходження навчання собака вважається резервним).

Вік собак, які направляються для підготовки у навчальні підрозділи, має становити від 9 місяців до 2 років (допускається відхилення від вказаного віку в межах двох, чотирьох місяців). Резервним собакою вважається собака віком від 6 місяців і до закінчення проходження курсу дресирування та складання іспитів. Також резервним службовим собакою вважається службовий собака, який пройшов відповідний курс дресирування, склав іспити, але тимчасово не закріплений за кінологом та не використовується у службовій діяльності.

Чисельність службових собак встановлюється штатом. Розподіл собак до кінологічних підрозділів військових частин, які закуплені, передані на безоплатній основі та за рахунок благодійної допомоги проводять командири військових частин.

Мінно-розшукових, спеціальних та вартових (сторожових) собак використовувати в племінній роботі категорично забороняється.

Вибраковування службових собак здійснюється призначеними у військових частинах комісіями два рази на рік (навесні та восени). В окремих випадках (хвороба собаки тощо) дозволяється позачергове вибраковування. Ефективний час службового собаки закінчується після досягнення ним 8-річного віку, після чого подальша його придатність для використання на бойовій службі визначається комісією з тестування.

Розшукові, спеціальні собаки, які втратили працездатність, можуть за рішенням комісії з тестування переводитись у вартові. На собак, які вибраковуються, складається акт.

Підставою для відбракування службового собаки (цуценяти, розшукового, патрульного, вартового, сторожового, племінного) є:

надмірна боязливість, злість, невиправна гальмівність і малорухомість, надмірне бродяжництво;

сильна невиправна схильність до відвертання уваги;

явна нежиттєздатність щеняти або порівняно з іншими яскраво виражена слабкість;

неповністю зарощена піднебінна перетинка у щеняти (молоко під час ссання потрапляє в ніс);

невідповідність стандарту породи;

набуті вади та недоліки, які унеможливлюють використання собак (за висновками ветеринарної медицини);

втрата робочих властивостей через захворювання або травмування;

загибель або умертвіння собаки;

настання граничного віку використання (собака віком 8 років і старший, наявність хвороб, що обмежують їх працездатність).

Під час виконання службових завдань дозволяється використовувати службових собак, які пройшли відповідний курс дресирування, визнані комісією придатними для службового використання і перебувають у штаті кінологічних підрозділів.

Вартові собаки використовуються для посилення та підвищення надійності охорони різних військових об’єктів.

Пости вартових собак встановлюються на найнебезпечніших підступах попереду постів варти, від зовнішньої огорожі або між зовнішньою огорожею і першим рубежем, обладнаним технічними засобами охорони, з урахуванням можливості обстрілу місцевості перед собою. У разі необхідності посилення охорони потенційно небезпечних об’єктів та напрямків кількість службових собак може збільшуватись.

Вартові собаки використовуються для посилення охорони об’єктів, головним чином уночі, як виняток – удень в умовах поганої видимості (дощ, туман тощо). Час виставлення собак на пости, зняття з постів установлюється рішенням командира частини (підрозділу) на охорону об’єкта.

Постом вартових собак є спеціально обладнана ділянка місцевості, на яку виставляється вартова собака для посилення охорони об’єкта.

Розстановка вартових собак на пости та зняття їх з постів здійснюються вожатим під керівництвом помічника начальника варти із служби вартових собак, у разі його відсутності – під особистим керівництвом начальника варти.

Блокпост

До постів вартових собак належать: блокпост, пост глухої прив’язі, пост вільного обвартування.

Територія блокпоста має бути очищена від дерев, кущів, високої трави та інших предметів, що заважають руху собаки на блоці.

Пост для службової собаки на глухій прив’язі

У місцях наявності руху автотранспорту в денний час та на деяких інших ділянках допускається кріплення дроту (тросу) на стовпах, закопаних на рівні поверхні землі. Щоб кільце вільно рухалось по дроту (тросу), земля під ним ретельно утрамбовується та очищається від сторонніх предметів.

Пост вільного обвартування

Пости можуть бути рухомими (коли службовий собака охороняє ділянку по ширині від 20 до 40 метрів на пересічній місцевості і до 80 метрів на відкритій місцевості) та нерухомими (коли собака охороняє вузький напрямок, виїмку залізниці, яр, вхід у приміщення тощо).

Пост для використання собаки на короткому (глухому) прив’язі установлюється безпосередньо біля об’єкта, що охороняється (біля дверей боксу, складу, сховища тощо).

У разі розміщення поста вартового собаки біля дверей складу або іншого приміщення ланцюг можна кріпити до скоби чи кільця, які закріплені на дверній коробці або в стіні. Майданчик перед дверима повинен бути очищений від сторонніх предметів.

Пости вартових собак, які розташовані в місцях, де після зняття службових собак будуть працювати (ходити) цивільні особи, прибираються негайно, а пости вартових собак, що знаходяться на периметрі об’єктів, які охороняються, прибираються не менше одного разу на тиждень (за необхідності частіше за рішенням командира (начальника) кінологічного підрозділу).

У день заступання на службу вожатий (інструктор) проводить підготовку службового собаки.

Тривалість перебування собаки на посту не повинна перевищувати 12 годин на добу, а за температури -20° C й нижче – 6 годин, про що начальник варти робить запис у постовій відомості та в журналі наряду вартових собак.

Розбірна будка

Щоб собака міг сховатись від негоди, на блокпосту встановлюється будка, відкрита з одного боку. Вона встановлюється посередині блокпоста на відстані 2 – 2,5 м від троса відкритою стороною в бік, з якого можливий прохід сторонніх осіб через територію поста.

Забороняється використовувати службових собак не за призначенням, не підготовлених, які втратили свої службові якості, або хворих.

Забезпечення спеціальним одягом військовослужбовців ЗС України, зайнятих навчанням та доглядом службових собак, здійснюється відповідно до норми № 56 наказу МО України “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України” від 29 квітня 2016 року № 232.

Вольєр
(металевий) для розміщення службових собак

Забезпечення порядженням для службових собак здійснюється за рахунок коштів, передбачених для господарських потреб.

Спорядження для службових собак закуповується відповідно до Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців ЗС України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом МО України від 29 квітня 2016 року № 232.

Організація охорони авіаційної техніки та аеродромів

Організація охорони авіаційної техніки та аеродромів здійснюєься відповідно до наказу МО України від 21 березня 2016 року № 152 “Про затвердження Порядку організації охорони об’єктів державної авіації”.

Цей Порядок визначає загальні вимоги до організації охорони державних повітряних суден, будівель, споруд, територій та іншого рухомого і нерухомого майна аеродромів державної авіації та є обов’язковим для виконання всіма суб’єктами державної авіації (далі – СДА)

На підставі цього Порядку з урахуванням організаційної структури, специфіки завдань, які покладаються на підпорядковані авіаційні частини, органи управління авіації центральних органів виконавчої влади та органи управління авіації ЗС України розробляють власні інструкції з охорони державних повітряних суден та аеродромів державної авіації, що затверджуються наказами їх керівників.

Охорона об’єктів державної авіації – діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності державних повітряних суден (далі – ДПС), будівель, споруд, територій та іншого рухомого і нерухомого майна аеродромів державної авіації з метою запобігання та (або) недопущення чи припинення протиправних дій щодо них, збереження їх належного стану, припинення несанкціонованого використання та доступу до них сторонніх осіб, забезпечення бойової готовності (готовності до виконання завдань за призначенням) авіаційних частин.

Охорона ДПС та інших об’єктів, що розміщуються на аеродромах державної авіації, здійснюється вартами та (або) нарядом.

Охорона організовується відповідно до вимог СГ та ВС ЗС України, СВС ЗС України та цього Порядку з урахуванням особливостей, установлених законодавством для окремих СДА.

Особливості організації охорони на кожному конкретному аеродромі державної авіації визначаються в інструкції з організації охорони аеродрому, яка щороку затверджується наказом командира авіаційної частини (старшим авіаційним начальником – для аеродромів, на яких розміщено декілька авіаційних частин, та аеродромів спільного використання) за погодженням зі старшим авіаційним начальником, а для аеродромів спільного використання – також із командирами авіаційних частин, що спільно базуються на такому аеродромі.

Відповідні інструкції розробляються з урахуванням організаційної структури, умов розміщення та специфіки завдань, які виконуються авіаційною частиною.

В особливий період охорона аеродромів посилюється за окремими рішеннями відповідних керівників СДА.

Аеродром обладнується:

огорожею з колючого дроту або металевої сітки по периметру аеродрому та воротами (шлагбаумом). Висота огорожі не менше 2 м, відстань між дротами колючого дроту – не більше 15 см;

окопами для стрільби стоячи з укріпленими стінками. Окопи розміщуються вздовж огорожі аеродрому на відстані не більше 100 метрів по периметру аеродрому на випадок зайняття оборони;

захисними стінками між окопами або траншеями між ними;

інженерними загородженнями (малопомітними перешкодами, додатковими огорожами з колючого дроту тощо), які встановлюються на найбільш небезпечних підходах до аеродрому.

Місця стоянок (зон розосередження) ДПС обладнуються:

огорожею з колючого дроту по периметру стоянки, техніко-експлуатаційної частини (далі – ТЕЧ). Висота огорожі та воріт не менше 2 м, відстань між дротами колючого дроту – не більше 15 см;

прожекторами направленої дії для освітлення зовнішніх підступів до стоянки ДПС, ТЕЧ на стовпах висотою 7 – 10 м та (або) сховищах;

окопами для стрільби стоячи з укріпленими стінками. Окопи розміщуються вздовж огорожі на території стоянки ДПС, ТЕЧ на відстані не більше 100 метрів по периметру стоянки на випадок зайняття оборони;

захисними стінками між окопами або траншеями між ними;

спостережною вишкою, що обладнується куленепробивними щитами з дверцятами, що зачиняються зсередини, засобами зв’язку, сигналізації та прожектором. Вишка встановлюється в укритті (місці), з якого забезпечується якомога більший огляд стоянки ДПС, ТЕЧ, об’єктів підрозділу та підступів до них;

інженерними загородженнями (малопомітні перешкоди, додаткові огорожі з колючого дроту тощо), які встановлюються на найбільш небезпечних підходах до стоянок ДПС, ТЕЧ;

в’їзними воротами (шлагбаумами), які у зачиненому стані повинні забезпечувати запобігання несанкціонованим вирулюванням ДПС зі стоянки та проїзду автотранспорту;

постовими грибками поруч із в’їзними воротами (шлагбаумами) з точками зв’язку з начальником варти та (або) черговим стоянок авіаційної частини;

необхідною кількістю переносних засобів примусової зупинки ДПС (колодки для гальмування, їжаки для проколу шин тощо), що зберігаються поряд із в’їзними воротами (шлагбаумом) стоянки ДПС, ТЕЧ;

засобами пожежогасіння;

технічними засобами охорони;

точками двостороннього зв’язку з начальником варти та (або) черговим стоянок авіаційної частини, які розміщуються по маршруту патрулювання на відстані не більше 250 м одна від одної.

У разі розміщення ДПС на ділянці аеродрому, що не обладнана огорожею, на підступах до об’єктів, що охороняються, встановлюються добре видимі вдень і вночі покажчики з написом, наприклад: “Прохід (проїзд) заборонено (закрито)”, “Об’їзд (обхід) праворуч (ліворуч)” з позначенням стрілкою.

Відповідальні особи за обладнання:

аеродрому – командир авіаційної частини (старший авіаційний начальник – для аеродромів, на яких розміщено декілька авіаційних частин, та аеродромів спільного використання);

стоянок (зон розосередження) ДПС – командир підрозділу авіаційної частини.

Охорона ДПС та інших об’єктів, що розміщуються на аеродромах авіаційних частин, залежно від організаційної структури, умов розміщення та специфіки завдань, які виконуються авіаційною частиною, може здійснюватися вартами та нарядом або тільки нарядом.

Охорона вартою здійснюється щодня шляхом виставлення двозмінних тимчасових постів – протягом частини доби у години, визначені в наказі командира авіаційної частини. В інші години доби, а також у разі відсутності варти охорона здійснюється нарядом.

Наказом командира авіаційної частини щодня призначаються:

варта (з визначенням її складу та загального часу несення служби – якщо варта призначається);

черговий по стоянках ДПС авіаційної частини (далі – ЧСЧ) та його помічник (помічники) (далі – ПЧСЧ);

чергові стоянок ДПС підрозділу авіаційної частини (далі – ЧСП), а в разі організації цілодобового чергування (за відсутності варти) – також їх помічники (далі – ПЧСП).

Варта (крім начальника варти) призначається зі складу підрозділу охорони, начальник варти – з числа офіцерського складу (прапорщиків, мічманів) авіаційної частини (за наявності менше трьох постів – з числа осіб сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом), а чергові та їх помічники – з числа інженерно-технічного складу (далі – ІТС) авіаційної частини.

ЧСЧ призначається з числа офіцерського складу і підпорядковується черговому авіаційної частини та його помічнику, а з питань внутрішньої служби – заступнику командира авіаційної частини з інженерно-авіаційної служби. ЧСЧ підпорядковуються ПЧСЧ, ЧСП та ПЧСП.

ЧСЧ відповідає за організацію охорони ДПС (у тому числі тих, що тимчасово знаходяться на аеродромі), підтримання внутрішнього порядку та дотримання заходів безпеки на стоянках, ТЕЧ, а також за зберігання зброї, боєприпасів та іншого майна, що знаходиться на місці несення служби ЧСЧ.

ПЧСЧ призначається з числа офіцерського складу (прапорщиків, мічманів), осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, і підпорядковується ЧСЧ.

ЧСП призначається з числа офіцерського складу (прапорщиків, мічманів), осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, і підпорядковується ЧСЧ.

ЧСП відповідає за охорону ДПС та інших об’єктів підрозділу, які знаходяться на стоянці ДПС та ТЕЧ, своєчасне розпечатування (опечатування) стоянок підрозділу, ТЕЧ, забезпечення внутрішнього порядку та виконання заходів безпеки на території, що охороняється.

ПЧСП призначається з числа офіцерського складу (прапорщиків, мічманів), осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, і підпорядковується ЧСП.

Варта, чергові та їх помічники озброюються штатною зброєю та бойовими набоями.

Місце несення служби ЧСЧ обладнується в окремій кімнаті в одній із будівель аеродрому в безпосередній близькості до місць стоянок ДПС.

Для зберігання зброї вільних від несення служби (патрулювання) ЧСП (ПЧСП) у кімнаті встановлюються ставниця (для автоматів) та металева шафа (ящик) (для пістолетів та патронів), при цьому патрони зберігаються в окремих металевих замкнених ящиках (спорядженими в магазини), що розміщуються в цій металевій шафі (ящику). Ставниця, шафа та ящики опечатуються печаткою ЧСЧ. Ключі від ставниць, шафи (ящика) зі зброєю та ящиків із боєприпасами зберігаються у ЧСЧ, передавати їх іншим особам забороняється.

Ставниця та шафа обладнуються електрозвуковою сигналізацією, яка працює і в разі відключення промислової електромережі, з прихованим виведенням сигнальних пристроїв до начальника варти (чергового авіаційної частини).

Зброя та боєприпаси здаються (видаються) під особистий підпис ЧСЧ (ПЧСЧ, ЧСП, ПЧСП) у книзі видачі зброї та боєприпасів.

Для зберігання зброї та боєприпасів може обладнуватися окрема кімната, яка розташована в суміжному з приміщенням ЧСЧ приміщенні або поряд.

Для збереження документів ЧСЧ (журналу контролю за несенням служби ЧСП (ПЧСП); книги приймання та здавання чергування ЧСЧ; книги видачі зброї та боєприпасів; витягу з наказу командира авіаційної частини про порядок опечатування (опломбування) ДПС та інших об’єктів, що знаходяться під охороною), а також печаток і планшетів ЧСП (ПЧСП) у кімнаті встановлюється окрема металева шафа, що замикається на замок.

У кімнаті встановлюються засоби зв’язку (проводові та резервні), які забезпечують постійний зв’язок із точками зв’язку на стоянках ДПС.

До кімнати, де несе службу ЧСЧ, обмежується доступ сторонніх осіб, вхідні двері обладнуються надійним внутрішнім засувом та оглядовим вічком, на вікнах встановлюються металеві ґрати.

У будівлі передбачається приміщення для відпочинку вільних від несення служби ЧСП (ПЧСП).

Охорона ДПС та інших об’єктів, що розміщуються на аеродромах авіаційних частин, здійснюється шляхом патрулювання за маршрутом, визначеним у схемі патрулювання.

За письмовим наказом командира авіаційної частини охорону у світлий час доби дозволяється здійснювати шляхом стеження зі спостережної вишки.

На маршрутах патрулювання встановлюються засоби зв’язку, за допомогою яких чатовий чи ЧСП (ПЧСП) доповідає у визначений час начальнику варти або ЧСЧ про хід несення служби.

Перевірка несення служби чатовими, ЧСП (ПЧСП) здійснюється відповідно до графіка, затвердженого командиром авіаційної частини. При цьому одна з перевірок здійснюється начальником варти або ЧСЧ (ПЧСЧ) уночі.

Зміну чатових та ЧСП (ПЧСП) проводять розвідні (начальник варти) або ЧСЧ (ПЧСЧ) відповідно до графіка зміни.

Під час проведення робіт особовим складом на стоянках за зберігання ДПС та інших об’єктів, які знаходяться на цих стоянках, відповідає ІТС підрозділу, за яким закріплені ДПС та такі об’єкти.

Після закінчення роботи на техніці всі ДПС, сховища та службові приміщення опечатуються (опломбовуються) і здаються під охорону ЧСП (ПЧСП).

Опечатують (опломбовують) об’єкти двома відбитками печаток (двома пломбами). Один відбиток печатки (одна пломба) – техніка (механіка), відповідального за об’єкт, інший (інша) – ЧСП (ПЧСП).

Для кожного аеродрому розробляється план протидії несанкціонованому зльоту державних повітряних суден за сигналом “КАПКАН” (далі – План), який щороку затверджується наказом командира авіаційної частини (старшого авіаційного начальника).

План складається з оперативної та графічної частин.

В оперативній частині Плану визначаються:

розрахунок сил і засобів особового складу та техніки на блокування злітно-посадкової смуги, доріжок для руління, стоянок (зон розосередження) ДПС;

порядок дій (взаємодії) чергових сил, варти (наряду), чергового підрозділу та протидиверсійного резерву авіаційної частини щодо попередження та припинення несанкціонованого зльоту ДПС.

У графічній частині Плану на схемі аеродрому вказуються:

злітно-посадкові смуги;

доріжки для руління з місцями розміщення на виїздах зі стоянок ДПС (зон розосередження) засобів примусової зупинки ДПС;

місця стоянок ДПС, розміщення сховищ ДПС, воріт (шлагбаумів);

спостережні вишки, окопи, захисні стінки (траншеї), інженерні загородження місць стоянок (зон розосередження) ДПС;

маршрути патрулювання;

розміщення засобів наземного забезпечення польотів, засобів зв’язку та сигналізації;

місце розташування чергового автомобіля;

місце розташування варти (наряду), чергового підрозділу та протидиверсійного резерву.

Організація охорони та оборони польових артилерійських складів

Організація охорони та оборони польових артилерійських складів у ЗС України здійснюється відповідно до Інструкції з організації охорони та оборони польових артилерійських складів, затвердженої начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем ЗС України від 26 березня 2019 року № 7337/С.

Ця Інструкція визначає порядок організації охорони та оборони в загальній системі трьохрівневої охорони та оборони, пропускного режиму військовими частинами, які здійснюють забезпечення силами та засобами для охорони та оборони польових артилерійських складів (далі – ПАС) і має забезпечити єдність принципів та методів роботи командувачів, командирів (начальників) і штабів усіх рівнів стосовно контролю за виконанням завдань, покладених на організацію охорони та оборони ПАС.

З метою організації та створення трьохрівневої охорони та оборони ПАС в пункті постійної дислокації завчасно відпрацьовується Інструкція з організації трьохрівневої охорони та оборони ПАС, витяг з якої зберігається у командира підрозділу (призначеної службової особи) в ПАС. До інструкції додається схема місцевості із зазначенням об’єктів, що охороняються, постів варти та постів підрозділу посилення охорони, секретів, патрулів, спостережних постів тощо, межі цих постів і заборонених зон, секторів стрільби, огороджень, маршрутів прямування змін і підрозділу посилення охорони, місць розташування окопів, захисних стінок, засобів зв’язку, пожежогасіння. Зазначена Інструкція погоджується з територіальним підрозділом Військової служби правопорядку (в районі, де розміщено ПАС) та у разі необхідності уточнюється.

У чій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

вартове приміщення – будівлі, споруди або намети, призначені для розміщення особового складу варти і забезпечення несення ним служби;

інженерні загородження – конструкції, що встановлюються на місцевості для того, щоб максимально унеможливити проникнення порушника на об’єкт, що охороняється;

контрольно-слідова смуга – ділянка місцевості, призначена для виявлення порушника та встановлення ймовірного напрямку його руху;

об’єкт охорони – ділянка місцевості з розташованими на ній будівлями, спорудами, контейнерами, майданчиками для відкритого або закритого зберігання озброєння та військової техніки, зброї, боєприпасів та іншого військово-технічного майна;

огорожа – будівельна конструкція висотою не менш як 2 метри з колючого дроту та дерев’яними стовпами, яка встановлюється з метою визначення території об’єкта, що охороняється, і призначена для запобігання проникненню на об’єкт (обмеження доступу до нього).

Охорона та оборона ПАС здійснюється тимчасовою вартою в загальній системі трьохрівневої охорони та оборони, відповідно до вимог наказу МО України від 18 серпня 2016 року № 429/дск “Про затвердження Інструкції з організації та порядку дій за рівнями терористичних загроз” в частині, що стосується створення трьохрівневої охорони та оборони (варта, патруль, спостережні пости, секрети) (далі – наряд) і організовується на підставі рішення командира військової частини, яке включає: наказ про організацію охорони та оборони ПАС, табелі постів, схеми розміщення постів, інструкції начальникам варт, графіки перевірки варт посадовими особами.

У наказі командира військової частини про організацію охорони та оборони ПАС визначаються:

склад наряду, їх озброєння;

час, місце і порядок підготовки наряду;

порядок управління та взаємодії в системі трьохрівневої охорони та оборони;

чисельність чергового підрозділу, порядок його виклику та озброєння;

час і місце проведення медичного огляду особового складу наряду у день заступання;

порядок та періодичність проведення практичних занять на місцевості, спільних дій особового складу наряду та чергового підрозділу;

час і місце приймання їжі особовим складом наряду;

час і місце підбиття підсумків з особовим складом після зміни з варти;

відповідальні за підтримання в належному стані об’єктів, що охороняються.

Організація вивчення, добору та підготовки особового складу наряду, який несе службу зі зброєю

Вивчення, добір, підготовка та допуск до несення служби особового складу наряду здійснюється в пунктах постійної дислокації відповідно до вимог СГ та ВС ЗС України, наказу МО України від 24 жовтня 2016 року № 553 “Про затвердження Інструкції з організації вартової служби у Збройних Силах України” до вибуття у відрядження з метою здійснення охорони та оборони ПАС.

Медичний огляд особового складу наряду, який несе службу зі зброєю проводиться в медичному пункті ПАС у день заступання в наряд у години, визначені розпорядком дня. Під час огляду визначається стан здоров’я та здійснюється тілесний огляд кожного військовослужбовця, а за потреби перевіряється пульс й артеріальний тиск.

Підбиття підсумків несення служби з особовим складом варти, яка змінилася, проводиться особисто командиром підрозділу (призначеною службовою особою), від якого вона призначалася, у години, визначені розпорядком дня.

На особовий склад варти та наряду, що несе службу зі зброєю з метою охорони та оборони ПАС у командира підрозділу (призначеної службової особи), від якого призначено особовий склад у ПАС протягом терміну перебування особового складу у відрядженні зберігаються витяги з документів щодо вивчення, добору, підготовки та допуску до несення служби.

Морально-психологічне та матеріальне забезпечення вартової служби

Командир підрозділу (призначена службова особа), який відряджений до ПАС разом з вартою зобов’язаний:

не допускати до несення служби у варті хворих, психічно неврівноважених військовослужбовців, які перебувають у стані психологічного перевантаження, мають відхилення у стані здоров’я;

проводити роз’яснення особовому складу варт вимог Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення правил несення вартової служби;

створити у вартових приміщеннях затишок та обстановку, яка б сприяла морально-психологічному і фізичному розвантаженню особового складу;

організовувати якісне харчування та доведення затверджених норм харчування до особового складу варти;

забезпечувати варти періодичними виданнями (газетами, журналами тощо);

забезпечити вартові приміщення справним постовим одягом відповідних розмірів та необхідними меблями, речовим майном, інвентарем, постійно стежити за їх правильним використанням і справністю.

Для належної організації виховної роботи під час несення вартової служби начальник варти забезпечує сприятливий морально-психологічний клімат серед особового складу варти, не допускає штучного загострення ситуацій, конфліктів з приводу нерівномірного розподілу завдань та навантажень по службі.

Забороняється примушувати військовослужбовців вивчати положення статутів Збройних Сил України за рахунок їх відпочинку та застосовувати погрози про накладення дисциплінарних стягнень.

Перевірка наряду

Перевірка наряду та контроль за організацією вартової служби здійснюється відповідно до затвердженого графіку перевірки наряду визначеними посадовими особами.

У вартах перевіряється:

наявність особового складу, зброї та боєприпасів;

бойова готовність варти, внутрішній порядок, знання обов'язків та практичне їх виконання особовим складом варти, несення служби чатовими на постах;

відповідність обладнання вартового приміщення і постів вимогам, визначеним цією Інструкцією, справність засобів зв'язку, освітлення та протипожежного захисту.

У наряду (крім варти) перевіряється:

наявність особового складу, зброї та боєприпасів (у разі озброєння особового складу);

знання обов'язків та практичне їх виконання особовим складом наряду, несення служби нарядом на визначених місцях, маршрутах;

справність засобів зв'язку.

Вимоги до об’єктів вартової служби, особливості їх охорони та обладнання

Особлива увага приділяється утриманню в належному стані об’єктів вартової служби.

До об’єктів вартової служби належать вартові приміщення, та пости (об’єкти охорони), на яких чатові виконують свої обов’язки.

Вартове приміщення, призначене для розміщення особового складу варти, що здійснює охорону об’єкта, перевіряється на наявність у ньому металевого ящика для зберігання зброї особового складу варти вільної зміни, який має бути завжди під охороною одного з вартових вільної зміни, постійно зачиненим на замок та опечатаним начальником варти (ключ від замка зберігається у начальника варти), металевого ящика з запасом боєприпасів варти (з розрахунку визначеному СГ та ВС ЗС України) який має бути завжди під охороною одного з вартових вільної зміни, постійно зачиненим на замок та опечатаним командиром підрозділу (призначеною службовою особою) (ключ від замка зберігається у начальника варти в опечатаному командиром підрозділу (призначеною службовою особою) тубусі), засобів зв’язку для прийому інформації з постів, аварійного освітлення. Вартові приміщення, які обладнано автономною системою опалення, забезпечуються необхідною кількістю палива на весь опалювальний період, у приміщенні підтримується температура повітря не нижче +18 С°. У вартовому приміщенні у спеціально обладнаному місці зберігаються жилети панцирні та шоломи куле захисні на весь особовий склад варти. Особовий склад варти забезпечується індивідуальними аптечками відповідно до встановлених норм. У начальника варти у окремій папці зберігається затверджена відповідним командиром військової частини, визначена СГ та ВС ЗС України документація (витяг з наказу про організацію охорони та оборони ПАС, табель поста, схема розміщення постів, інструкції начальнику варти, графік перевірки варти посадовими особами, список посадових осіб, які мають право розпечатувати (запечатувати) об’єкти, Статути ЗС України опис документів, майна та інвентарю) та зразки визначених документів (допусків для розпечатування (запечатування) об’єкта, разових посвідчень на право перевірки варти), зліпків печаток, пломб.

Вартове приміщення розташовується як окремо, так і в інших службових будівлях, приміщеннях, наметі. Територія навколо вартового приміщення огороджується одним рядом огорожі з колючого дроту та дерев’яних стовпів заввишки не менш як 2 метри в якій обладнується хвіртка, яка постійно повинна бути зачинена на замок з середини. Межу, до якої заборонено наближатися, позначають добре помітними вдень і вночі покажчиками, які у разі необхідності виготовляються з підручних засобів.

Для охорони ПАС обладнується окремий пост.

Територія, на якій зберігається зброя, боєприпаси загороджується зовнішньою та внутрішньою огорожею з колючого дроту та дерев’яних стовпів. Відстань між колючим дротом має бути не більше 15 см. Огорожа обладнується заввишки не менш як 2 метри. Відстань між зовнішньою та внутрішньою огорожею визначається залежно від умов місцевості. В огорожі обладнуються ворота та хвіртка, які постійно повинні бути зачинені на замок та опечатані двома печатками (одна печатка – начальника варти, друга печатка – відповідального за зберігання зброї, боєприпасів). Межу, до якої заборонено наближатися, позначають добре помітними вдень і вночі покажчиками.

Інженерні загородження встановлюються на найбільш небезпечних підступах до поста, об’єкта охорони. До інженерних загороджень належать малопомітні перешкоди, додаткові огородження з колючого дроту, металеві ґрати, дротові спіралі, металеві їжаки, рови тощо.

Чатові, які охороняють та обороняють ПАС, постійно несуть службу в жилетах панцирних та шоломах куле захисних.

Пости, що перевіряються, обладнуються постовими грибками, огорожею з колючого дроту та дерев’яних стовпів, інженерними загородженнями, засобами зв’язку, контрольно-слідовою смугою, окопами, захисними стінками. На стовпах зовнішнього огородження або на окремо встановлених опорах встановлюються ліхтарі обладнані датчиками руху, які спрацьовують (вмикаються) у разі наближення (підступу) до поста. Світло від світильників не повинно потрапляти на стежку наряду, постові грибки, окопи, захисні стінки та маршрути руху чатових.

Відстань між ліхтарями визначається залежно від умов місцевості, із урахуванням покриття (перекриття) всієї території підступів до зовнішньої огорожі поста.

Уздовж стежки чатового на посту обладнується контрольно-слідова смуга завширшки не менше ніж 3 метри, призначена для своєчасного виявлення порушника, визначення його вірогідного місцезнаходження та можливого напрямку руху. На об’єктах, що розміщуються у болотистій або кам’янистій місцевості, контрольно-слідову смугу дозволяється не обладнувати.

Для забезпечення несення вартової служби, своєчасного виклику чатовим резервної групи варти, контролю за несенням служби чатовими на посту, встановлюються засоби зв’язку.

Начальник варти повинен мати прямий зв’язок з кожним постом та з черговим, якому він підпорядкований.

Апаратура прямого зв’язку встановлюється у кімнаті начальника варти. Кінцева апаратура встановлюється на постових грибках, стовпах уздовж стежки наряду, а також може встановлюватися на захисних стінках або в окопах.

Установлена табелем постів періодичність доповідей чатових через засоби зв’язку про стан несення служби не повинна перевищувати
15–20 хвилин. Начальник варти час отримання доповідей записує до відомості контролю і щогодини доповідає черговому про стан справ у варті. У разі виходу з ладу апаратури прямого зв’язку між начальником варти і чатовими або між начальником варти і черговим зазначені посадові особи вживають негайних заходів для організації зв’язку за допомогою дублюючих (резервних) засобів зв’язку. З цією метою у начальника варти, чатових і у чергового установлюються засоби резервного (дублюючого) зв’язку – малогабаритні радіостанції. При цьому радіостанція, установлена у чергового, має бути постійно ввімкнутою і перебувати в режимі чергового прийому.

Чатовим дозволяється, у разі необхідності під час несення служби користуватися радіостанціями з метою надання доповідей начальнику варти про стан справ під час несення служби на посту.

Окопи, захисні стінки призначені для захисту чатових під час відбиття збройного нападу на чатового або об’єкт, що охороняється.

Окопи на постах обладнуються уздовж маршруту руху чатового на відстані не більше 100 метрів, між ними встановлюються захисні стінки. За неможливості обладнання окопів через кам’янистий ґрунт, болотисту місцевість, високий рівень ґрунтових вод тощо захисні стінки встановлюються на відстані не більше ніж 50 м.

Організація посилення охорони об’єктів варти

Порядок посилення охорони об’єктів варт визначається планом посилення охорони об’єктів варт, який розробляє начальник штабу військової частини і затверджує командир військової частини, який організовує охорону та оборону ПАС.

План посилення охорони об’єктів варт містить:

схему місцевості із зазначенням об’єктів, що охороняються, постів варти та постів підрозділу посилення охорони, меж цих постів і заборонених зон, секторів стрільби, огороджень, маршрутів прямування змін і підрозділу посилення охорони, місць розташування окопів, захисних стінок, засобів зв’язку та пожежогасіння, постів вартових собак у разі їх наявності;

розрахунок сил і засобів підрозділу посилення охорони та бойовий розрахунок варти.

До плану додається пояснювальна записка, у якій вказуються:

порядок застосування та завдання підрозділу посилення охорони;

порядок організації управління, зв’язку та взаємодії між особовим складом варти і черговим підрозділом.

Для забезпечення зв’язку між начальником варти і черговим підрозділом у чергового встановлюється радіостанція із встановленою заздалегідь частотою зв’язку.

Спільні практичні заняття на місцевості з особовим складом, який залучається до несення вартової служби та призначається у чергові підрозділи, з питань взаємодії та відбиття нападу на об’єкти, що охороняються, проводяться особисто начальниками штабів військових частин в пункті постійної дислокації перед виїздом для охорони та оборони ПАС.

Заходи безпеки під час несення вартової служби

Якщо біля та навколо вартового приміщення розташовані службові приміщення, заряджання та розряджання зброї проводяться у вартовому приміщенні у спеціальному місці, обладнаному кулевловлювачем.

У разі ожеледиці під час прямування на пости і назад зміна шикується на збільшених дистанціях, щоб унеможливити в разі втрати рівноваги одним з вартових поранення вартового, що йде попереду (позаду).

Під час несення служби на посту категорично забороняється спрямовувати зброю на людей.

Організація пропускного режиму в ПАС

Пропускний режим на територію ПАС здійснюється через контрольно-пропускний пост, який передбачений Порядком організації пропускного режиму на територію органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, затвердженим наказом Генерального штабу ЗС України від 04 жовтня 2018 року № 330/ДСК. Обладнання та перелік документів контрольно-пропускного поста визначається Інструкцією, яка затверджується наказом відповідного командувача (начальника органу військового управління), якому підпорядкована військова частина, що забезпечує охорону та оборону ПАС. Копія зазначеного наказу та Інструкції, визначені документи (зразки документів) зберігаються на контрольно-пропускному посту.

Організація охорони та оборони місць розосередження боєзапасу Збройних Сил України

Організація охорони та оборони місць розосередження боєзапасу у ЗС України здійснюється відповідно до Інструкції з організації охорони та оборони місць розосередження боєзапасу ЗС України, затвердженої начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем ЗС України від 26 березня 2019 року № 7335/С.

Ця Інструкція визначає порядок організації охорони та оборони в загальній системі трирівневої охорони та оборони та пропускного режиму військовими частинами, які здійснюють забезпечення силами та засобами для охорони та оборони місць розосередження боєзапасу ЗС України (далі – місця розосередження боєзапасу) і має забезпечити єдність принципів та методів роботи командувачів, командирів (начальників) і штабів усіх рівнів стосовно контролю за виконанням завдань, покладених на організацію охорони та оборони місць розосередження боєзапасу.

З метою організації та створення трьохрівневої охорони та оборони місць розосередження боєзапасу командирами військових частин, які організовують охорону та оборону місць розосередження боєзапасу відпрацьовується Інструкція з організації трьохрівневої охорони та оборони місць розосередження боєзапасу, витяг з якої зберігається у командира підрозділу (призначеної службової особи) у військовому містечку де зберігається боєзапас. До інструкції додається схема місцевості із зазначенням об’єктів, що охороняються, постів варти та постів підрозділу посилення охорони, секретів, патрулів, спостережних постів тощо, межі цих постів і заборонених зон, секторів стрільби, огороджень, маршрутів прямування змін і підрозділу посилення охорони, місць розташування окопів, захисних стінок, засобів зв’язку, пожежогасіння, постів вартових собак. Зазначена Інструкція погоджується з територіальним підрозділом Військової служби правопорядку, старшим військового містечка на території якого визначено місце розосередження боєзапасу, та у разі необхідності уточнюється.

У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

технічна територія – огороджена територія військової частини, на якій розміщено сховища, споруди зберігання боєзапасу;

вартове приміщення – будівлі, споруди або намети, призначені для розміщення особового складу варти і забезпечення несення ним служби;

інженерні загородження – споруди і конструкції, що встановлюються на місцевості для того, щоб максимально унеможливити проникнення порушника на об’єкт, що охороняється;

контрольно-слідова смуга – ділянка місцевості, призначена для виявлення порушника та встановлення ймовірного напрямку його руху;

об’єкт охорони – ділянка місцевості з розташованими на ній будівлями, спорудами для зберігання боєзапасу;

огорожа – будівельна конструкція, яка встановлюється з метою визначення території об’єкта, що охороняється, і призначена для запобігання проникненню на об’єкт (обмеження доступу до нього).

Охорона та оборона місць розосередження боєзапасу здійснюється вартою в загальній системі трьохрівневої охорони та оборони, відповідно до вимог наказу МО України від 18 серпня 2016 року № 429/дск “Про затвердження Інструкції з організації та порядку дій за рівнями терористичних загроз” в частині, що стосується створення трьохрівневої охорони та оборони (варта, патруль, спостережні пости, секрети) (далі – наряд) і організовується на підставі рішення командира військової частини, яке включає: наказ про організацію служби військ і бойового навчання, розклад варт, відомість гарнізонного (добового) наряду, табелі постів, схеми розміщення постів, інструкції начальникам варт, графіки перевірки варт посадовими особами.

У наказі командира військової частини про організацію служби військ і бойового навчання визначаються:

склад наряду, їх озброєння;

час, місце і порядок підготовки наряду;

порядок управління та взаємодії в системі трьохрівневої охорони та оборони;

чисельність чергового підрозділу, порядок його виклику та озброєння;

час і місце проведення медичного огляду особового складу наряду у день заступання;

порядок та періодичність проведення практичних занять на місцевості, спільних дій особового складу наряду та чергового підрозділу;

час і місце приймання їжі особовим складом наряду;

час і місце підбиття підсумків з особовим складом після зміни з варти;

відповідальні за підтримання в належному стані об’єктів, що охороняються.

Організація вивчення, добору та підготовки особового складу наряду, який несе службу зі зброєю

Вивчення, добір та допуск до несення служби особового складу наряду здійснюється відповідно до вимог СГ та ВС ЗС України, наказу МО України від 24 жовтня 2016 року № 553 “Про затвердження Інструкції з організації вартової служби у Збройних Силах України”.

Медичний огляд особового складу наряду, який несе службу зі зброєю проводиться в медичному пункті військової частини на території якої визначено місце розосередження боєзапасу у день заступання в наряд у години, визначені розпорядком дня. Під час огляду визначається стан здоров’я та здійснюється тілесний огляд кожного військовослужбовця, а за потреби перевіряється пульс й артеріальний тиск.

Підбиття підсумків несення служби з особовим складом варти, яка змінилася, проводиться особисто командиром підрозділу (призначеною службовою особою), від якого вона призначалася, у години, визначені розпорядком дня.

У разі відрядження варт та особового складу, що несе службу зі зброєю з метою охорони та оборони місць розосередження боєзапасу у командира підрозділу (призначеної службової особи), від якого призначено особовий склад на місці розосередження боєзапасу зберігаються витяги з документів щодо вивчення, добору та допуску до несення служби протягом терміну перебування особового складу у відрядженні.

Морально-психологічне та матеріальне забезпечення вартової служби

Визначені посадові особи військових частин, які здійснюють забезпечення силами та засобами для охорони та оборони місць розосередження боєзапасу зобов’язані:

не допускати до несення служби у варті хворих, психічно неврівноважених військовослужбовців, які перебувають у стані психологічного перевантаження, мають відхилення у стані здоров’я;

проводити роз’яснення особовому складу варт вимог Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення правил несення вартової служби;

створити у вартових приміщеннях затишок та обстановку, яка б сприяла морально-психологічному і фізичному розвантаженню особового складу;

організовувати якісне харчування та доведення затверджених норм харчування до особового складу варти;

забезпечувати варти періодичними виданнями (газетами, журналами тощо);

забезпечити вартові приміщення справним постовим одягом відповідних розмірів та необхідними меблями, речовим майном, інвентарем, постійно стежити за їх правильним використанням і справністю.

Для належної організації виховної роботи під час несення вартової служби начальник варти забезпечує сприятливий морально-психологічний клімат серед особового складу варти, не допускає штучного загострення ситуацій, конфліктів з приводу нерівномірного розподілу завдань та навантажень по службі.

Забороняється примушувати військовослужбовців вивчати положення статутів Збройних Сил України за рахунок їх відпочинку та застосовувати погрози про накладення дисциплінарних стягнень.

Перевірка наряду

Перевірка наряду та контроль за організацією вартової служби здійснюється відповідно до затвердженого графіку перевірки наряду визначеними посадовими особами.

У вартах перевіряється:

наявність особового складу, зброї та боєприпасів;

бойова готовність варти, внутрішній порядок, знання обов'язків та практичне їх виконання особовим складом варти, несення служби чатовими на постах;

відповідність обладнання вартового приміщення і постів вимогам, визначеним цією Інструкцією, справність засобів зв'язку, освітлення та протипожежного захисту.

У наряду (крім варти) перевіряється:

наявність особового складу, зброї та боєприпасів (у разі озброєння особового складу);

знання обов'язків та практичне їх виконання особовим складом наряду, несення служби нарядом на визначених місцях, маршрутах;

справність засобів зв'язку.

Вимоги до об’єктів вартової служби, особливості їх охорони та обладнання

Особлива увага приділяється утриманню в належному стані об’єктів вартової служби.

До об’єктів вартової служби належать вартові приміщення та пости (об’єкти охорони), на яких чатові виконують свої обов’язки.

Вартове приміщення, призначене для розміщення особового складу варти, що здійснює охорону об’єкта, перевіряється на наявність у ньому металевого ящика для зберігання зброї особового складу варти вільної зміни, який має бути завжди під охороною одного з вартових вільної зміни, постійно зачиненим на замок та опечатаним начальником варти (ключ від замка зберігається у начальника варти), металевого ящика з запасом боєприпасів варти (з розрахунку визначеному СГ та ВС ЗС України), який має бути завжди під охороною одного з вартових вільної зміни, постійно зачиненим на замок та опечатаним командиром підрозділу (призначеною службовою особою) (ключ від замка зберігається у начальника варти в опечатаному командиром підрозділу (призначеною службовою особою) тубусі), засобів зв’язку для прийому інформації з постів, аварійного освітлення. Вартові приміщення, які обладнано автономною системою опалення, забезпечуються необхідною кількістю палива на весь опалювальний період, у приміщенні підтримується температура повітря не нижче +18 С°. У вартовому приміщенні у спеціально обладнаному місці зберігаються жилети панцирні та шоломи кулезахисні на весь особовий склад варти. Особовий склад варти забезпечується індивідуальними аптечками відповідно до встановлених норм. У начальника варти у окремій папці зберігається затверджена командиром військової частини, визначена СГ та ВС ЗС України документація (витяг з наказу про організацію служби військ та бойового навчання, табель постів, схема розміщення постів, інструкції начальнику варти, графік перевірки варти посадовими особами, список посадових осіб, які мають право розпечатувати (запечатувати) об’єкти, статути ЗС України опис документів, майна та інвентарю) та зразки визначених документів (допусків для розпечатування (запечатування) об’єкта, разових посвідчень на право перевірки варти), зліпків печаток, пломб.

Вартове приміщення розташовується як окремо, так і в інших службових будівлях, приміщеннях, наметі. Територія навколо вартового приміщення огороджується огорожею заввишки не менш як 2 метри в якій обладнується хвіртка, яка постійно повинна бути зачинена на замок з середини. Межу, до якої заборонено наближатися, позначають добре помітними вдень і вночі покажчиками, які у разі необхідності виготовляються з підручних засобів.

Для охорони місць розосередження боєзапасу обладнується окремий пост.

Територія, на якій зберігається боєзапас загороджується зовнішньою та внутрішньою огорожею з колючого дроту та стовпів. Відстань між колючим дротом має бути не більше 15 см. Огорожа обладнується заввишки не менш як 2 метри. Дозволяється обладнувати огорожу відповідно до вимог наказу МО України від 24 жовтня 2016 року № 553. Відстань між зовнішньою та внутрішньою огорожею визначається залежно від умов місцевості. В огорожі обладнуються ворота та хвіртка, які постійно повинні бути зачинені на замок та опечатані двома печатками (одна печатка – начальника варти, друга печатка – відповідального за зберігання зброї, боєприпасів). Межу, до якої заборонено наближатися та території об'єктів, що мають кілька постів та межі кожного поста позначають на місцевості покажчиками, які у разі необхідності виготовляються з підручних засобів.

Інженерні загородження встановлюються на найбільш небезпечних підступах до поста, об’єкта охорони. До інженерних загороджень належать малопомітні перешкоди, додаткові огородження з колючого дроту, металеві ґрати, бетонні перемички, дротові спіралі, металеві їжаки, рови тощо.

Чатові, які охороняють та обороняють місця розосередження боєзапасу, постійно несуть службу в жилетах панцирних та шоломах кулезахисних.

Пости, що перевіряються, обладнуються постовими грибками, огорожею з колючого дроту та стовпів, інженерними загородженнями, засобами зв’язку, контрольно-слідовою смугою, окопами, захисними стінками. У разі необхідності на постах обладнуються спостережні вишки. На стовпах зовнішнього огородження або на окремо встановлених опорах встановлюються ліхтарі для освітлення підступів до поста. Світло від світильників не повинно потрапляти на стежку наряду, постові грибки, окопи, захисні стінки та маршрути руху чатових.

Відстань між ліхтарями визначається залежно від умов місцевості, із урахуванням покриття (перекриття) всієї території підступів до зовнішньої огорожі поста.

Уздовж стежки чатового на посту обладнується контрольно-слідова смуга завширшки не менше ніж 3 метри, призначена для своєчасного виявлення порушника, визначення його вірогідного місцезнаходження та можливого напрямку руху. На об’єктах, що розміщуються у кам’янистій або болотистій місцевості, контрольно-слідову смугу дозволяється не обладнувати. Покриття стежки чатового має забезпечувати можливість її експлуатації в будь-яку пору року.

Для забезпечення несення вартової служби, своєчасного виклику чатовим резервної групи варти, контролю за несенням служби чатовими на посту, встановлюються засоби зв’язку.

Начальник варти повинен мати прямий зв’язок з кожним постом та з черговим, якому він підпорядкований.

Апаратура прямого зв’язку встановлюється у кімнаті начальника варти. Кінцева апаратура встановлюється на постових грибках, стовпах уздовж стежки наряду, а також може встановлюватися на захисних стінках або в окопах.

Установлена табелем постів періодичність доповідей чатових через засоби зв’язку про стан несення служби не повинна перевищувати
15–20 хвилин. Начальник варти час отримання доповідей записує до відомості контролю і щогодини доповідає черговому про стан справ у варті. У разі виходу з ладу апаратури прямого зв’язку між начальником варти і чатовими або між начальником варти і черговим зазначені посадові особи вживають негайних заходів для організації зв’язку за допомогою дублюючих (резервних) засобів зв’язку. З цією метою у начальника варти, чатових і у чергового установлюються засоби резервного (дублюючого) зв’язку – малогабаритні радіостанції. При цьому радіостанція, установлена у чергового, має бути постійно ввімкнутою і перебувати в режимі чергового прийому.

Чатовим дозволяється, у разі необхідності під час несення служби користуватися радіостанціями з метою надання доповідей начальнику варти про стан справ під час несення служби на посту.

Окопи, захисні стінки призначені для захисту чатових під час відбиття збройного нападу на чатового або об’єкт, що охороняється.

Окопи на постах обладнуються уздовж маршруту руху чатового на відстані не більше 100 метрів, між ними встановлюються захисні стінки. За неможливості обладнання окопів через кам’янистий ґрунт, болотисту місцевість, високий рівень ґрунтових вод тощо захисні стінки встановлюються на відстані не більше ніж 50 м.

На території поста залежно від місцевих умов чатовому має бути забезпечений якомога більший огляд та обстріл (не менш як 50 метрів), для чого територію навколо поста очищають від кущів, проріджують дерева, нижні сучки та гілки обрізують до висоти 2,5 метра, траву скошують, зайві предмети прибирають.

Організація посилення охорони об’єктів варти

Порядок посилення охорони об’єктів варт визначається планом посилення охорони об’єктів варт, який розробляє начальник штабу військової частини і затверджує командир військової частини, який організовує охорону та оборону місць розосередження боєзапасу.

План посилення охорони об’єктів варт містить:

схему місцевості із зазначенням об’єктів, що охороняються, постів варти та постів підрозділу посилення охорони, меж цих постів і заборонених зон, секторів стрільби, огороджень, маршрутів прямування змін і підрозділу посилення охорони, місць розташування окопів, захисних стінок, засобів зв’язку та пожежогасіння, постів вартових собак у разі їх наявності;

розрахунок сил і засобів підрозділу посилення охорони та бойовий розрахунок варти.

До плану додається пояснювальна записка, у якій вказуються:

порядок застосування та завдання підрозділу посилення охорони;

порядок організації управління, зв’язку та взаємодії між особовим складом варти і черговим підрозділом.

Для забезпечення зв’язку між начальником варти і черговим підрозділом у чергового встановлюється радіостанція із встановленою заздалегідь частотою зв’язку.

Спільні практичні заняття на місцевості з особовим складом, який залучається до несення вартової служби та призначається у чергові підрозділи, з питань взаємодії та відбиття нападу на об’єкти, що охороняються, проводяться визначеними посадовими особами.

Заходи безпеки під час несення вартової служби

Якщо біля та навколо вартового приміщення розташовані службові приміщення, заряджання та розряджання зброї проводяться у вартовому приміщенні у спеціальному місці, обладнаному кулевловлювачем.

У разі ожеледиці під час прямування на пости і назад зміна шикується на збільшених дистанціях, щоб унеможливити в разі втрати рівноваги одним з вартових поранення вартового, що йде попереду (позаду).

Під час несення служби на посту категорично забороняється спрямовувати зброю на людей.

Організація пропускного режиму на технічну територію

Пропускний режим на технічну територію де зберігається боєзапас здійснюється через контрольно-пропускний пост (у разі якщо технічна територія де розміщено боєзапас не обладнана контрольно-пропускним пунктом), який передбачений Порядком організації пропускного режиму на територію органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, затвердженим наказом Генерального штабу ЗС України від 04 жовтня 2018 року № 330/ДСК.

Обладнання та перелік документів контрольно-пропускного поста визначається інструкцією, яка затверджується наказом відповідного командувача (начальника органу військового управління), якому підпорядкована військова частина, що забезпечує охорону та оборону місць розосередження боєзапасу. Копія зазначеного наказу та Інструкції, визначені документи (зразки документів) зберігаються на контрольно-пропускному посту.

Допуск осіб на технічну територію здійснюється відповідно до вимог наказу МО України від 06 червня 2017 року № 5/дск “Про затвердження Порядку організації пропускного режиму на особливо важливих і режимних об’єктах Міністерства оборони України та Збройних Сил україни”, з урахуванням відсутності обладнаного контрольно-пропускного пункту та відповідних технічних можливостей.

У разі наявного обладнаного контрольно-пропускного пункту на технічну територію де зберігається боєзапас пропускний режим здійснюється відповідно до вимог наказу МО України від 06 червня 2017 року № 5/дск.

Для виконання робіт на складах, наказом командира військової частини на рік призначається особовий склад після перевірки їх морально-ділових якостей комісією військової частини (із залученням фахівців морально-психологічного забезпечення і спеціалістів медичної служби) та узгодження з підрозділом військової контррозвідки СБУ, органами МВС України.

Для проведення робіт на складі призначаються найбільш дисципліновані військовослужбовці та працівники, які не мають дисциплінарних стягнень за грубі порушення військової дисципліни. Забороняється призначати для робіт на складах військовослужбовців та працівників, які залучаються до їх охорони.

Перед початком робіт на складі начальник складу зобов’язаний провести інструктаж із заходів безпеки з особовим складом, який прибув на роботи. При цьому з числа постійного або тимчасово працюючого особового складу призначається пожежна обслуга, на яку покладаються питання контролю за дотриманням заходів пожежної безпеки у місцях виконання робіт, повідомлення про пожежу, гасіння пожежі і евакуація людей, майна (техніки).

Під час виконання робіт начальнику складу забороняється залишати склад.

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБИ

1. Заходи, що проводяться командирами і штабами при організації внутрішньої служби

Внутрішня служба – це комплекс заходів, що вживаються відповідними командирами і штабами для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно зі СВС ЗС України та іншими нормативними документами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині внутрішнього порядку та військової дисципліни, які забезпечують бойову готовність та готовність до виконання військовою частиною завдань за призначенням, навчання особового складу, безпеку військової служби, збереження здоров’я військовослужбовців.

Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири.

Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті – головний сержант роти.

Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які зобов’язані надавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.

Командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою: за військову дисципліну, за внутрішній порядок, за всебічне забезпечення військової частини, за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) зобов’язаний:

встановлювати у військовій частині (у підрозділах) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів ЗС України;

показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, аналізувати стан військової дисципліни і об’єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);

здійснювати заходи щодо забезпечення безпеки особового складу військової частини, підрозділу під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої служб, виконання інших військових обов’язків;

встановлювати розпорядок дня перед початком кожного навчального року і контролювати його виконання, видавати письмовий наказ з питань організації вартової та внутрішньої служб, організувати контроль за їх несенням і не менше ніж один раз на тиждень особисто перевіряти стан їх несення.

Начальник штабу військової частини відповідає за організацію вартової та внутрішньої служб. Він зобов’язаний не менше ніж один раз на тиждень особисто перевіряти підготовку та несення внутрішньої служби у військовій частині, інструктувати перед заступанням у добовий наряд чергового військової частини, його помічника, начальника варти, командира чергового підрозділу, чергового штабу, чергового контрольно-пропускного пункту.

Охорону розташування батальйону організує командир батальйону, який зобов’язаний перевіряти несення внутрішньої служби особовим складом батальйону. Безпосередньо організацією несення внутрішньої служби у батальйоні займається начальник штабу батальйону, на якого покладений обов’язок перевіряти підготовку осіб, призначених у добовий наряд, і несення ними служби. Готує особовий склад призначений у добовий наряд від роти, і контролює несення ним служби командир роти.

Головний сержант роти відповідає за правильне несення служби у добовому наряді рядовим, сержантським і старшинським складом.

Для підтримання внутрішнього порядку, а також виконання інших обов’язків внутрішньої служби призначається добовий наряд.

Добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини (підрозділу), контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів для запобігання правопорушенням, а також для виконання інших обов’язків внутрішньої служби.

2. Підготовка добового наряду роти

Підготовка добового наряду роти проводиться під керівництвом головного сержанта роти.

За якісну підготовку добового наряду відповідає командир підрозділу від якого призначається добовий наряд. На занятті з теоретичної підготовки добового наряду роти, яке проводиться, як правило, напередодні дня заступання в наряд у години, визначені розпорядком дня військової частини, вивчаються положення статутів ЗС України та відповідних інструкцій особам добового наряду роти, перевіряється знання ними функціональних обов’язків.

Практичні заняття проводяться в день заступання в наряд у години, зазначені в розпорядку дня, в місцях, визначених командиром військової частини. (Варіант план-конспекту проведення занять з підготовки добового наряду роти надано у додатку 7).

Після проведення практичних занять головним сержантом роти новопризначений черговий роти приймає від попереднього чергового відомість про наявність і місце знаходження особового складу роти і не пізніше ніж за 15 хвилин до розводу виводить добовий наряд роти на місце шикування добового наряду.

Під час несення внутрішньої служби зі зброєю забороняється користуватися особистими засобами мобільного зв’язку та портативними електронними пристроями, призначеними для відображення (відтворення) текстової, графічної, звукової інформації, що представлена в електронному вигляді.

Приміщення (місця) несення служби особами добового наряду обладнуються відповідно до вимог СВС ЗС України (додаток 7 до СВС ЗС України), наказів МО України та Генерального штабу ЗС України.

Місця для несення служби і відпочинку осіб добового наряду, озброєних пістолетами, повинні бути обладнані гратами на вікнах і надійними внутрішніми засувами на дверях, які б виключали доступ сторонніх осіб.

3. Оптимізація обладнання службових приміщень та місць несення служби

Варіант обладнання входу до казарми поліпшеного типу

Перед входом до казарм та інших будівель встановлюється урна для сміття, пристосування для чищення взуття від бруду (210х70см). На стіні вивішується вивіска. Вхід обладнується освітленням у нічний час.

Відповідно до вивченого досвіду щодо організації повсякденного життя в арміях країн НАТО та вимог сьогодення у ЗС України у військових частинах (службових приміщеннях) прибрати наступне майно:
у місцях несення служби дошки документації;
у службових приміщеннях (кабінетах) дошки документації;

у приміщеннях (місцях) казарм – стенди з плакатами, наочні посібники, стенди з командами і сигналами, які подають днювальні роти, стенди під листки наряду;

тумбочка днювального роти
біля входу до казарм зварена металева підставка для чищення взуття та короб з кремом для взуття.
Дозволяється мати:
у службових приміщеннях військових частин (підрозділів), органів військового управління на робочих місцях посадових осіб, які забезпечені ПЕОМ, усю необхідну документацію мати на ПЕОМ в електронному вигляді, у разі відсутності ПЕОМ відповідну документацію закласти в папки синього кольору з файлами та зберігати на робочих місцях;
у складах (сховищах) з військово-технічним майном, пунктах заправки ПММ та їм рівних залишити лише дошки пожежних обслуг, всю іншу визначену документацію, яка була вивішена на стендах з документацією, закласти в папки синього кольору з файлами та зберігати в ящику з документацією начальників складів (сховищ);
у днювального роти (батальйону): письмовий стіл зі стільцем для заповнення документації черговим роти (батальйону). На столі встановлюються засоби зв’язку, зберігається документація (книги, журнали, папки з документацією), що визначена додатком 7 до СВС ЗС України. Стіл встановлюється біля місця несення служби днювальним роти (батальйону);
Місце несення служби днювального в казармі для військовослужбовців строкової військової служби

стенди з розкладом занять, розпорядком дня військової частини, інструкцію на випадок пожежі, біля місця несення служби вивісити дошки об’яв (у подальшому – магнітні, пінопластикові дошки для відображення поточної інформації щодо керівництва повсякденною діяльністю підрозділу), решту визначеної документації, яка була вивішена на стендах з документацією, закласти в папки синього кольору з файлами та зберігати на місці несення служби чергового (днювального) роти (батальйону, штабу, КПП, частини, парку, складів, медичного пункту та їм рівних), начальника варти;

У подальшому організувати роботу щодо обладнання місць несення служби сучасним електронним обладнанням (наприклад: інтерактивні дошки, електронні інформаційні табло тощо).

Організація оперативно-чергової та чергової служб у ЗС України

Організація і несення оперативно-чергової та чергової служб у ЗС України, перелік документації чергової служби, обладнання місць несення служби визначено:

наказом МО України від 25 травня 2018 року № 3т “Про затвердження Положення з організації і несення бойового чергування, оперативно-чергової та чергової служб у Міністерстві оборони України та Збройних Сил України” та СВС ЗС України (додаток 7 до СВС ЗС України);

наказом МО України від 18 серпня 2016 року № 429/дск “Про затвердження Інструкції з організації та порядку дій за рівнями терористичних загроз” в частині, що стосується антитерористичного забезпечення;

наказом Генерального штабу ЗС України від 18 серпня 2017 року № 289 “Про затвердження Порядку закладки та зберігання планів антитерористичного забезпечення” у частині, що стосується закладки та зберігання планів антитерористичного забезпечення та скасування планів протидії диверсіям та терорисмтичним актам, планів охорони та оборони;

наказом МО України від 20 жовтня 2015 року № 569 “Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України” (зі змінами – наказ МО України від 29 листопада 2017 року № 632) у частині, що стосується обладнання місць зберігання, порядку зберігання і видачі зброї та боєприпасів тощо;

наказом МО України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України від 20 січня 2017 року № 31/дск/43/дск/33/дск/18/дск “Про затвердження Інструкції з організації взаємодії ЗС України, правоохоронних органів та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, під час розшуку і затримання військовослужбовців ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які самовільно залишили військову частину або місце служби” в частині, що стосується організації розшуку військовослужбовців ЗС України;

наказом Генерального штабу ЗС України від 15 вересня 2017 року № 286 “Про затвердження Інструкції з організації і несення оперативно-чергової та чергової служб в органах управління та військових частинах Військової служби правопорядку Збройних Сил України”.

Організація пропускного режиму

Пропускний режим у ЗС України організовується у залежності від характеру (категорії) військового об’єкта відповідно до:

Статуту внутрішньої служби ЗС України;

Статуту гарнізонної та вартової служб ЗС України;

Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та визначення такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939;

Порядку організації пропускного режиму на особливо важливих і режимних об’єктах МО України та ЗС України, затвердженого наказом МО України від 06 червня 2017 року № 5/ДСК;

Інструкції з організації охорони і пропускного режиму на об’єктах апарату МО України та Генерального штабу ЗС України, затвердженого наказом МО України від 10 жовтня 2016 року № 517/ДСК (зі змінами);

Інструкції про порядок допуску журналістів, працівників засобів масової інформації на об’єкти МО України та ЗС України, затвердженої наказом МО України від 14 червня 2012 року № 399 (зі змінами);

Порядку організації пропускного режиму на територію органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, затвердженого наказом Генерального штабу ЗС України від 04 жовтня 2018 року № 330ДСК.

Для забезпечення надійного пропускного режиму на АГТ та ТТ, занесення (винесення), ввезення (вивезення) майна обладнуються контрольно-пропускні пункти (далі – КПП) та контрольно-пропускні пости. Вхідні двері КПП обладнуються надійними засувами з зсередини та оглядовим вічком.

На підставі Порядку організації пропускного режиму на територію органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, затвердженого наказом Генерального штабу ЗС України від 04 жовтня 2018 року № 330ДСК, з урахуванням організаційної структури, умов розміщення та специфіки завдань, які покладаються на підпорядковані військові частини (підрозділи), командування видів ЗС України, ДШВ ЗС України, ССО ЗС України, СЛ ЗС України (структурних підрозділів ГШ ЗС України, які мають у підпорядкуванні військові частини) розробляють власні Інструкції з організації пропускного режиму, що затверджуються наказами їх командувачів (начальників). У цих Інструкціях визначається обладнання та перелік документів контрольно-пропускного поста. Після затвердження, зазначені Інструкції доводяться до підпорядкованих військ для врахування в роботі при відпрацюванні власних Інструкцій, що відпрацьовуються у штабах військових частин та затверджуються командирами військових частин. У військових частинах витяг з наказу командира військової частини про організацію пропускного режиму з інструкцією, зберігається на контрольно пропускному пункті (посту).

Контрольно-пропускні пости обладнуються у визначених командиром військової частини місцях несення служби нарядом, де не обладнано контрольно-пропускні пункти, що передбачені нормативними документами.

За стан КПП, обладнання, наявність і справність засобів зв’язку, пожежогасіння, забезпечення інвентарем, обладнанням, спеціальним спорядженням, їх перевірку та утримання, оформлення документації наряду КПП відповідає комендант військової частини або визначена наказом командира (начальника) військової частини службова особа.

Перед воротами КПП АГТ та ТТ встановлюються протитаранні пристрої (бетонні блоки). Ворота КПП обладнуються стопорними пристроями, а у визначеному місці зберігаються їжаки, стрічки з шипами для запобігання несанкціонованого виїзду машин.

Ворота адміністративно-господарчої території

військової частини (окремо розташованого підрозділу)

Ворота технічної території

(парку)

Розміри символу ЗС України, що розміщується на в’їзних воротах

Крім того, біля в’їзних воріт КПП повинні бути:

трап для огляду вантажу;

дзеркало для огляду важкодоступних місць техніки;

засоби освітлення (ліхтарі);

металевий щуп для перевірки сипучих матеріалів.

Прилегла територія до КПП повинна утримуватися в чистоті та порядку, а з настанням темноти освітлюватися.

Особливості пропускного режиму на особливо важливих і режимних об’єктах МО України та ЗС України

Пропускний режим на особливо важливих і режимних об’єктах МО України та ЗС України організовується відповідно до Порядку організації пропускного режиму на особливо важливих і режимних об’єктах МО України та ЗС України, затвердженого наказом МО України від 06 червня 2017 року № 5/ДСК.

Приміщення КПП АГТ обладнується відповідно до вимог додатка 7 до Статуту внутрішньої служби ЗС України.

У добового наряду КПП АГТ, крім документації, яка визначена у додатку 7 до СВС ЗС України, знаходяться:

список власників автомобільного транспорту, які мають право в’їзду (виїзду) на власному автомобільному транспорті на АГТ;

список військовослужбовців (громадян), які проживають на АГТ;

книга обліку порушень пропускного режиму;

книга обліку транспортних засобів, що прибувають на адміністративно-господарчу територію).

У чергового КПП повинна бути встановлена кнопка термінового виклику резервної групи з виведенням сигналу на пульт чергового частини. Шибки у вікнах КПП АГТ, які виходять на міські вулиці, до визначеної висоти мають бути матові, а вікна – обладнані протигранатними сітками та гратами.

Приміщення КПП ТТ обладнується відповідно до вимог додатка 7 до СВС ЗС України.

Для допуску на ТТ, занесення (винесення), ввезення (вивезення) майна облаштовуються КПП та необхідна кількість воріт. Ворота КПП ТТ військової частини обладнуються пристроями для навісних замків і у визначений командиром (начальником) військової частини час замикаються, запечатуються та здаються під охорону начальнику варти. На висоті 180 см від поверхні землі на зовнішній стороні воріт наноситься знак “Забороняється користуватися відкритим вогнем”, поруч з ним наносяться знаки “Забороняється куріння” та “Вхід (прохід) заборонено”. Крім того, для запобігання закриванню воріт під час руху транспорту ворота обладнуються стопорними пристроями.

Крім того, на КПП ТТ для зручності виконання службових обов’язків добовим нарядом та організації пропускного режиму на ТТ повинно бути:

прохідні коридори з турнікетами, що стопоряться. З кімнати чергового КПП в прохідний коридор облаштовується віконце для видачі перепусток,
на вікна встановлюються ґрати. На видному місці в прохідному коридорі КПП ТТ вивішуються таблички “Здай особисті речі, зброю та боєприпаси!”, “Здай курильні та запалювальні речі!”;

СКУД (допускається використання ручних металошукачів);

кнопка термінового виклику резервної групи з виводом сигналу на пульт чергового частини, а у разі знаходження ТТ за межами військового містечка – на начальника варти;

кімната для зберігання особистих речей.

У приміщенні КПП ТТ обов’язково знаходяться:

система контролю та управління доступом;

ручні металошукачі;

металевий ящик для зберігання документації чергового КПП ТТ;

металевий ящик для зберігання перепусток;

металевий ящик для зберігання пеналів з ключами, печатками та пломбувальними лещатами;

шафа з чарунками для речей, зданих на час відвідування ТТ;

стенд для зберігання пожежних жетонів.

Двері КПП ТТ обладнують електрозвуковою і світловою сигналізацією, яка має працювати і в разі відключення промислової електромережі, з прихованим виводом сигнальних пристроїв до начальника варти.

У добового наряду КПП ТТ крім документації, яка визначена у
додатку 7 до СВС ЗС України, обов’язково знаходяться:

інструкція чергового КПП ТТ та його помічника на випадок несанкціонованого спрацювання технічних засобів охорони (інструкції знаходяться у чергового КПП ТТ в папці з документацією. На стенд з документацією розробляється окрема інструкція на одну сторінку у вигляді алгоритму дій);

зразки постійних, тимчасових і одноразових перепусток, з проставленими на них умовними знаками (шифрами), що діють на даному КПП ТТ;

зразки матеріальних перепусток на винесення (занесення), вивезення (ввезення) майна, усі зразки документів перекреслюються по діагоналі смугою синього кольору і на них робиться напис “ЗРАЗОК”.

У папці з документацією чергового КПП ТТ повинно бути:

витяг з наказу командира (начальника) військової частини “Про організацію пропускного режиму”;

за наявності технічних засобів охорони – інструкція на випадок їх несанкціонованого спрацювання;

розпорядок роботи ТТ;

список посадових осіб, які мають право одиночного ходіння і супроводження команд по ТТ;

список посадових осіб, відповідальних за вимкнення електроструму в сховищах, приміщеннях ТТ, з вказівкою номерів печаток, якими запечатуються зовнішні рубильники;

список мотовозних бригад;

список посадових осіб, які мають право внесення на ТТ папок, портфелів та валіз зі службовими документами;

список посадових осіб, які мають право відчиняти (зачиняти) склади (приміщення), що знаходяться на ТТ військової частини;

список посадових осіб, яким дозволено пересуватися по ТТ на велосипедах;

список посадових осіб, погоджений з Головним управлінням військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (далі – ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України), яким надане право входити на ТТ;

книга обліку порушень пропускного режиму;

книга приймання та здавання ключів і вимкнення електроструму в приміщеннях ТТ;

книга обліку транспортних засобів, що прибувають на ТТ;

книга обліку особового складу, який прибуває на ТТ;

книга приймання та здавання перепусток, що зберігаються на КПП ТТ;

схема огляду транспортних засобів.

За організацію здійснення пропускного режиму у військовій частині відповідає комендант (інструктор з режиму). У разі його відсутності обов’язки виконує особа, яка призначена наказом командира військової частини. Комендант військової частини підпорядковується командиру (начальнику) військової частини.

Для здійснення пропускного режиму на АГТ та допуску особового складу і техніки на ТТ військової частини призначається наряд КПП у складі чергового КПП та його помічників із числа військовослужбовців або контролерів КПП із числа стрільців підрозділів ВОХОР (сторожів) ЗС України.

Перед в’їздом (виїздом) на ТТ технічний стан і забезпеченість засобами пожежогасіння автомобільної, тракторної техніки та залізничних потягів повинні бути перевірені особами пожежного наряду.

Особовий склад підрозділів охорони, який здійснює охорону ТТ, допускати на ТТ забороняється.

Командир (начальник) військової частини має право допускати
на АГТ та ТТ:

осіб, які відповідно до законодавства України мають право доступу до військових об’єктів МО України та ЗС України в разі пред’явлення відповідного посвідчення;

представників МО України, Міністерства промислової політики України, Національного космічного агентства України та інших органів виконавчої влади, яким надано повноваження з контролю за виконанням робіт з розбирання боєприпасів на елементи (утилізації), – за наявності припису на право перевірки, підписаного прямим начальником;

представників Головної інспекції МО України, Генерального штабу ЗС України, що прибувають для інспектування та перевірки військової частини, – за наявності припису на право перевірки, підписаного відповідно начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем ЗС України або його першим заступником, Головним інспектором МО України;

представників командувань видів ЗС України, Військової служби правопорядку у ЗС України, які прибувають для перевірки військової частини, за наявності припису на право перевірки, підписаного командувачем виду ЗС України, якому підпорядкована військова частина, начальником Військової служби правопорядку у ЗС України – начальником Головного управління Військової служби правопорядку ЗС України, начальником територіального управління Військової служби правопорядку ЗС України, начальником зонального відділу (відділення) Військової служби правопорядку ЗС України;

начальника гарнізону, до складу якого входить військова частина;

військового коменданта залізничної дільниці (станції), яка обслуговує військову частину, чи його помічників – лише для огляду і перевірки порядку експлуатації під’їзних залізничних колій та рухомого складу;

представників дистанції колії (дільниці) АТ “Українська залізниця”
для технічного огляду та організації ремонту під’їзних залізничних колій військової частини за наявності припису на право перевірки (виконання робіт), підписаного начальником відповідної дільниці, що обслуговує військову частину;

осіб, які прибули з підприємств для проведення підготовки боєприпасів до розбирання на елементи (утилізації, розконсервування, пакування, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, прийому вантажу), – за наявності дозволу на виконання робіт;

представників квартирно-експлуатаційного управління (квартирно-експлуатаційної частини), на території якого розташована військова
частина, – за наявності припису, для контролю питань експлуатації будинків і споруд;

представників лісництва з питань лісоохорони, окремих фахівців-будівельників – на підставі списку, затвердженого командиром військової частини, у супроводі призначеної особи від військової частини;

начальників та інспекторів інспекцій Державної служби України з надзвичайних ситуацій – за наявності припису на право перевірки, підписаного керівником органу управління;

представників органів пожежної безпеки ЗС України – за наявності припису на право перевірки;

державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, пожежно-рятувальні підрозділи інших військових частин, підприємств, установ (організацій) (далі – пожежно-рятувальні підрозділи), які залучаються для гасіння пожеж. Порядок допуску пожежно-рятувальних підрозділів, які залучаються для гасіння пожеж, визначається відповідною інструкцією, що розробляється у військовій частині.

Особи, які будуть працювати на ТТ військової частини, повинні бути перевірені ГУ ВКР ДКР СБУ.

Пропуск на територію спеціальних транспортних засобів працівників аварійно-рятувальних загонів, аварійних, медичних служб, пожежно-рятувальних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій в разі виникнення надзвичайної ситуації здійснюється безперешкодно з перевіркою наявності в них спеціальних перепусток, а якщо такі перепустки відсутні, – за наявності документа, що посвідчує особу, у супроводі службових осіб військової частини.

Списки особового складу військової частини, який постійно виконує завдання на ТТ військової частини, а також робітників мотовозних і ремонтних бригад, що постійно обслуговують військову частину, узгоджуються з ГУ ВКР ДКР СБУ. Особовий склад військової частини, який пройшов узгодження, оголошується наказом командира (начальника) військової частини. Витяг із наказу про допуск особового складу для виконання робіт на ТТ військової частини та узгоджений список осіб, які виконують завдання на ТТ військової частини, зберігається у коменданта військової частини. Особи, які не пройшли погодження з ГУ ВКР ДКР СБУ, до виконання робіт на ТТ не допускаються.

Особливості пропускного режиму на територію органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України

Пропускний режим на територію органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України здійснюється відповідно до Порядку організації пропускного режиму на територію органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України, затвердженого наказом Генерального штабу ЗС України від 04 жовтня 2018 року № 330ДСК.

Приміщення КПП АГТ обладнується відповідно до вимог додатка 7 до СВС ЗС України.

Ворота КПП АГТ військової частини обладнуються з внутрішньої сторони пристроями для навісних замків і у визначений командиром військової частини час замикаються.

У чергового КПП повинна бути встановлена кнопка термінового виклику резервної групи з виводом сигналу на пульт чергового частини.

Крім того, на КПП для зручності виконання службових обов’язків добовим нарядом та організації пропускного режиму на АГТ повинні бути прохідні коридори з турнікетами, що стопоряться. З кімнати чергового КПП в прохідний коридор облаштовується віконце для видачі перепусток,
на вікна встановлюються ґрати. На видному місці в прохідному коридорі вивішується стенд “Зразок військової форми одягу на сьогодні, на завтра” з фотографіями військовослужбовців у визначеній формі одягу.

У випадку, якщо перед воротами КПП АГТ встановити протитаранні пристрої (бетонні блоки) немає можливості (не достатньо місця) у зв’язку з розташуванням воріт КПП впритул до міської дороги тощо, протитаранні пристрої (бетонні блоки) встановлюються на території військової частини з тильної сторони воріт.

У добового наряду КПП АГТ в папці з документацією, крім документації, яка визначена у додатку 7 до СВС ЗС України, знаходяться:

список власників автомобільного транспорту, які мають право в’їзду (виїзду) на власному автомобільному транспорті на АГТ;

список військовослужбовців (громадян), які проживають на АГТ;

книга обліку порушень пропускного режиму;

витяг з наказу командира військової частини про організацію пропускного режиму з інструкцією, зберігається на контрольно пропускному пункті (посту);

книга обліку транспортних засобів, що прибувають на АГТ.

Приміщення КПП ТТ обладнується відповідно до вимог додатка 7 до СВС ЗС України.

Для допуску на ТТ, занесення (винесення), ввезення (вивезення) майна облаштовуються КПП та необхідна кількість воріт.

Ворота КПП ТТ військової частини обладнуються пристроями для навісних замків і у визначений командиром військової частини час замикаються, запечатуються та здаються під охорону начальнику варти, де варти немає – черговому частини. На висоті 180 см від поверхні землі на зовнішній стороні воріт наноситься знак “Забороняється користуватися відкритим вогнем”, поруч з ним наносяться знаки “Забороняється куріння” та “Вхід (прохід) заборонено”. Крім того, для запобігання закриванню воріт під час руху транспорту ворота обладнуються стопорними пристроями.

Крім того, на КПП ТТ для зручності виконання службових обов’язків добовим нарядом та організації пропускного режиму на ТТ повинно бути:

прохідні коридори з турнікетами, що стопоряться. З кімнати чергового КПП в прохідний коридор облаштовується віконце для видачі перепусток,
на вікна встановлюються ґрати. На видному місці в прохідному коридорі КПП ТТ вивішуються таблички “Здай особисті речі, зброю та боєприпаси!”, “Здай курильні та запалювальні речі!”;

СКУД (допускається використання ручних металошукачів);

кнопка термінового виклику резервної групи з виводом сигналу на пульт чергового частини.

У приміщенні КПП ТТ обов’язково знаходяться:

система контролю та управління доступом;

ручні металошукачі;

металевий ящик для зберігання документації чергового КПП ТТ;

металевий ящик для зберігання перепусток;

металевий ящик для зберігання пеналів з ключами;

шафа з чарунками для речей, зданих на час відвідування ТТ;

стенд для зберігання пожежних жетонів;

папка з документацією.

У добового наряду КПП ТТ в папці з документацією, крім документації, яка визначена у додатку 7 до СВС ЗС України, обов’язково знаходяться:

інструкція чергового КПП ТТ та його помічника на випадок несанкціонованого спрацювання технічних засобів охорони (інструкції знаходяться у чергового КПП ТТ);

витяг з наказу командира військової частини “Про організацію пропускного режиму”;

за наявності технічних засобів охорони – інструкція на випадок їх несанкціонованого спрацювання;

розпорядок роботи ТТ;

список посадових осіб, які мають право одиночного ходіння і супроводження команд по ТТ;

список посадових осіб, відповідальних за вимкнення електроструму в сховищах, приміщеннях ТТ, із зазначенням номерів печаток, якими запечатуються зовнішні рубильники;

список мотовозних бригад;

список посадових осіб, які мають право на внесення на ТТ папок, портфелів та валіз зі службовими документами;

список посадових осіб, які мають право відчиняти (зачиняти) склади (приміщення), що знаходяться на ТТ військової частини;

список посадових осіб, яким дозволено пересуватися по ТТ на велосипедах;

список посадових осіб, погоджений з територіальними підрозділами військової контррозвідки Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (далі – ГУ ВКР ДКР СБУ), яким надано право входити на ТТ;

книга обліку порушень пропускного режиму;

книга приймання та здавання ключів і вимкнення електроструму в приміщеннях ТТ;

книга обліку транспортних засобів, що прибувають на ТТ;

книга обліку особового складу, який прибуває на ТТ;

книга приймання та здавання перепусток, що зберігаються на КПП ТТ;

схема огляду транспортних засобів.

Обладнання контрольно-пропускного поста

Допуск особового складу на територію пунктів управління (крім пунктів управління видів ЗС України, оперативних (повітряних) командувань де обладнані контрольно-пропускні пункти), складів зберігання військово-технічного майна, пально-мастильних матеріалів, парків, бойових позицій родів військ, спеціальних військ та окремо розташованих підрозділів де не обладнано контрольно-пропускні пункти здійснюється згідно з вимогами цього Порядку, території КПП не обладнуються, пропускний режим здійснюється шляхом виставлення контрольно-пропускного поста (крім парку) біля воріт на територію.

Обладнання, перелік документації контрольно-пропускного поста визначається наказами командувачів видів ЗС України, Десантно-штурмових військ ЗС України, Сил спеціальних операцій ЗС України, начальників Озброєння ЗС України, Тилу ЗС України, Головного управління оперативного забезпечення ЗС України, начальників структурних підрозділів Генерального штабу ЗС України, які мають підпорядковані військові частини (у разі необхідності), а порядок несення служби на контрольно-пропускному посту визначається наказами, інструкціями відповідних командирів військових частин.

Пропускний режим на територію парку здійснюється нарядом по парку відповідно до СВС ЗС України та вимог цього Порядку.

Право безперешкодного проходу, проїзду на територію військової частини мають:

Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України та особи, які забезпечують їх охорону;

Міністр оборони України, його заступники;

начальник Генерального штабу – Головнокомандувач ЗС України, його заступники.

У разі прибуття осіб, що забезпечують охорону посадових осіб відповідно до Закону України “Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб”, їх допуск на територію військової частини здійснюється зі зброєю.

Народні депутати України діючого скликання відповідно до вимог Закону України “Про статус народного депутата України”, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини відповідно до вимог Закону України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” пропускаються на територію військової частини у разі пред’явлення посвідчення народного депутата України діючого скликання, службового посвідчення в супроводі осіб добового наряду.

Працівники Національного антикорупційного бюро України відповідно до Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України” пропускаються на територію військової частини у разі пред’явлення службового посвідчення та відповідного письмового розпорядження директора Національного антикорупційного бюро України або його заступника в супроводі осіб добового наряду.

Уповноважені особи Національного агентства з питань запобігання корупції відповідно до вимог Закону України “Про запобігання корупції”, помічники-консультанти народного депутата України діючого скликання відповідно до вимог постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України” пропускаються на територію військової частини на підставі службового посвідчення в супроводі осіб добового наряду.

Пропускний режим на територію військової частини для працівників прокуратури, Національного антикорупційного бюро України у разі відсутності письмового розпорядження директора Національного антикорупційного бюро України або його заступника, працівників інших правоохоронних та державних органів здійснюється на загальних підставах за умови оформлення в установленому порядку одноразової перепустки в супроводі уповноважених осіб.

Допуск представників засобів масової інформації на територію військової частини, а також застосування ними кіно-, фото-, відео- та аудіозаписних пристроїв здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок допуску журналістів, працівників засобів масової інформації на об’єкти МО України та ЗС України, затвердженої наказом МО України від 14 червня 2012 року № 399 (зі змінами).

Іноземним делегаціям, групам та окремим іноземцям дозволяється прохід (проїзд) на територію військової частини на підставі програми прийому іноземних представників.

Зустріч та супроводження представників іноземних делегацій, груп та окремих іноземців по території військової частини здійснюється представниками військової частини. Автотранспорт представників іноземних держав розміщується на спеціально відведеному місці, що знаходиться під наглядом добового наряду.

Використання представниками іноземних держав відео-, кіно-, фотоапаратури та інших технічних засобів на території військової частини допускається тільки з дозволу начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗС України, його заступників, після погодження з органами ВКР СБУ, про що письмово попереджається командир військової частини.

Водії автомобілів, що забезпечують діяльність представників іноземних держав, пересуваються по території військової частини лише в супроводі представника військової частини.

Забороняється допуск громадян на територію військової частини у стані сп’яніння (алкогольного чи наркотичного), у вигляді, що принижує людську гідність і громадську мораль.

У разі виникнення надзвичайної ситуації (стихійного лиха, пожежі, повені тощо), мітингів, пікетів, масових безпорядків допуск відвідувачів на територію військової частини припиняється за рішенням командира військової частини.

Командир військової частини має право допускати
на територію військової частини:

осіб, які відповідно до законодавства України мають право доступу до військових об’єктів МО України та Збройних Сил України в разі пред’явлення відповідного посвідчення (постійна перепустка МО України за формою 1);

представників Головної інспекції МО України, Генерального штабу ЗС України, що прибувають для інспектування та перевірки військової частини, – за наявності припису на право перевірки, підписаного керівником відповідного структурного підрозділу;

представників командувань видів ЗС України, Військової служби правопорядку у ЗС України, які прибувають для проведення перевірки військової частини, за наявності припису на право перевірки, підписаного відповідно командувачем (начальником штабу – першим заступником командувача) виду ЗС України, Десантно-штурмових військ ЗС України, Сил спеціальних операцій ЗС України, якому підпорядкована військова частина, начальником Військової служби правопорядку у ЗС України – начальником Головного управління Військової служби правопорядку ЗС України, начальником територіального управління Військової служби правопорядку ЗС України, начальником зонального відділу (відділення) Військової служби правопорядку ЗС України;

начальника гарнізону, до складу якого входить військова частина;

військового коменданта залізничної дільниці (станції), яка обслуговує військову частину, чи його помічників – лише для огляду і перевірки порядку експлуатації під’їзних залізничних колій та рухомого складу в супроводі представника військової частини;

представників дистанції колії (дільниці) ПАТ “Українська залізниця”
для технічного огляду та організації ремонту під’їзних залізничних колій військової частини за наявності припису на право перевірки (виконання робіт), підписаного начальником відповідної дільниці, що обслуговує військову частину, в супроводі представника військової частини;

представників квартирно-експлуатаційного управління (квартирно-експлуатаційної частини), на території якого розташована військова
частина, – за наявності припису, для контролю питань експлуатації будинків і споруд;

представників лісництва з питань лісоохорони, окремих фахівців-будівельників – на підставі списку, затвердженого командиром військової частини, у супроводі призначеної особи від військової частини;

начальників та інспекторів інспекцій Державної служби України з надзвичайних ситуацій – за наявності припису на право перевірки, підписаного керівником органу управління;

державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, пожежно-рятувальні підрозділи інших військових частин, підприємств, установ (організацій) (далі – пожежно-рятувальні підрозділи), які залучаються для гасіння пожеж. Порядок допуску пожежно-рятувальних підрозділів, які залучаються для гасіння пожеж, визначається відповідною інструкцією, що розробляється у військовій частині.

Пропуск на територію спеціальних транспортних засобів працівників аварійно-рятувальних загонів, аварійних, медичних служб, пожежно-рятувальних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у разі виникнення надзвичайної ситуації здійснюється безперешкодно з перевіркою наявності в них спеціальних перепусток, а якщо такі перепустки відсутні, – за наявності документа, що посвідчує особу, в супроводі службових осіб військової частини.

Списки особового складу військової частини, який постійно виконує завдання на ТТ військової частини, а також робітників мотовозних і ремонтних бригад, що постійно обслуговують військову частину, узгоджуються з ГУ ВКР ДКР СБУ. Особовий склад військової частини, який пройшов узгодження, оголошується наказом командира військової частини. Витяг із наказу про допуск особового складу для виконання робіт на ТТ військової частини та узгоджений список осіб, які виконують завдання на ТТ військової частини, зберігається у коменданта військової частини. Особи, які не пройшли погодження з ГУ ВКР ДКР СБУ, до виконання робіт на ТТ не допускаються.

ІV. ОРГАНІЗАЦІЯ ГАРНІЗОННОЇ СЛУЖБИ

У кожному гарнізоні наказом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві та містах розташування штабів видів ЗС України наказом МО України призначається начальник гарнізону. До призначення начальника гарнізону його обов'язки виконує старший за посадою командир (начальник), а при рівних посадах – старший за військовим званням.

У гарнізонах, де розташовані військові частини Військово-Морських Сил ЗС України, наказом командувача Військово-Морських Сил ЗС України призначається старший морський начальник.

У разі розміщення у військовому містечку кількох військових частин ЗС України наказом начальника гарнізону з командирів цих частин призначається старший військового містечка.

У гарнізонах за наявності в їх складі кількох військових частин ЗС України із військових службових осіб, старших за відповідною посадою, наказом начальника гарнізону призначаються посадові особи гарнізону.

Усі військові службові особи гарнізону виконують свої обов’язки за сумісництвом.

Вказівки військових службових осіб гарнізону з питань їх повноважень є обов'язковими для всього особового складу гарнізону.

Перелік документів, що розробляються у гарнізонах:

Наказ про вступ до виконання своїх обов’язків;
Наказ про призначення посадових осіб гарнізону;
Наказ про організацію гарнізонної служби;
Наказ про призначення старших військових містечок у гарнізоні;
Наказ про призначення чергового підрозділу гарнізону;
Наказ про організацію розшуку військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину в гарнізоні;
Наказ про призначення почесної варти гарнізону;

Наказ про проведення параду військ (склад військ, які беруть участь у параді, час і місце параду, форма одягу й інші організаційні питання визначаються у кожному окремому випадку наказом начальника гарнізону. У наказі зазначаються також порядок проведення артилерійського салюту (феєрверка), якщо він передбачений);

Наказ про перевірку стану служби військ і військової дисципліни військових частин гарнізону (щомісячно);
Наказ про покладання своїх обов'язків на заступника начальника гарнізону (у разі вибуття з гарнізону начальник гарнізону);
Наказ про перехід військових частин гарнізону на літню чи зимову форму одягу;
Наказ про початок (кінець) опалювального періоду в гарнізоні;
Наказ про закріплення за військовими частинами та установами гарнізону військових пам`ятників, братських могил і військових цвинтарів;
Аналіз стану військової дисципліни, гарнізонної та вартової служб у гарнізоні, підбиття підсумків роботи (щоквартально);
План приведення гарнізону в бойову готовність;
План посилення охорони гарнізонних об’єктів;
План загальногарнізонних заходів за участю військ (сил) гарнізону;
План розшуку військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину у гарнізоні (погоджений з ВСП, Національною поліцією України, СБУ);
План пожежної безпеки гарнізону (не менш як двічі на рік);
План обслуговування військових частин гарнізону місцевими та гарнізонними установами культури і дозвілля;
План господарських заходів гарнізону;
План організації і забезпечення внутрішньо-гарнізонного зв`язку;
План розподілу жилих приміщень гарнізону;
План благоустрою, озеленення, огородження і прибирання територій військових містечок гарнізону.
План проведення спеціальної підготовки з особовим складом фінансово-економічних служб військових частин гарнізону;
План проведення поглибленого медичного обстеження особового складу військових частин гарнізону;
План перевірки екологічної безпеки військових частин гарнізону;
План заходів щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів;
План проведення занять з начальниками служб пожежної безпеки військових частин гарнізону;
План спеціальної підготовки оркестрів військових частин гарнізону;
Графік перевірки посадовими особами гарнізону стану служби військ і військової дисципліни військових частин гарнізону;
План заходів щодо обміну досвідом роботи фахівців медичної служби військових частин гарнізону і підвищення їх кваліфікації;
Розклад гарнізонних варт, відомість гарнізонного наряду, табелі постів, схеми розміщення постів, інструкції начальникам варт та їх помічникам, черговому варт та його помічникові, а також графік перевірки варт військовими службовими особами гарнізону;
Відомість наряду оркестрів військових частин для забезпечення гарнізонних заходів.

Контроль за організацією гарнізонної служби

З метою здійснення контролю управлінням служби військ Центрального управління безпеки військової служби ЗС України за організацією гарнізонної служби та інших заходів за участю військ, що проводяться у гарнізонах та за їх межами структурні підрозділи служби військ управлінь (відділів) безпеки військової служби видів ЗС України, ДШВ ЗС України, ССО ЗС України, Озброєння ЗС України, Тилу ЗС України (у подальшому КСЛ ЗС України), ГУОЗ ЗС України надсилають доповідь до Центрального управління безпеки військової служби ЗС України:
перед початком нового навчального року надсилають доповідь про відпрацювання у гарнізонах плануючих (установчих) документів (наказів, планів тощо) на наступний рік із зазначенням їх переліку;
невідкладно про проведення визначених СГ та ВС ЗС України гарнізонних основних заходів, які проводяться протягом року (відпрацювання наказів начальника гарнізону про перехід на носіння літньої, зимової форми одягу тощо).

V. ПОРЯДОК НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО СКОЄННЯ У ВІЙСЬКАХ (СИЛАХ) ПРАВОПОРУШЕНЬ (ЗЛОЧИНІВ, ПОДІЙ, ТОЩО), ЯКІ ТРАПИЛИСЯ ПІД ЧАС НЕСЕННЯ ГАРНІЗОННОЇ, ВАРТОВОЇ, ВНУТРІШНЬОЇ СЛУЖБ, ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ ПРОЛЬОТУ БПЛА НАД АБО ПОБЛИЗУ ВІЙСЬКОВОГО ОБ’ЄКТА

Надання інформації начальнику управління служби військ Центрального управління безпеки військової служби ЗС України здійснюється начальниками структурних підрозділів служби військ управлінь (відділів) безпеки військової служби видів ЗС України, ОК (ПвК), ДШВ ЗС України, ССО ЗС України, Озброєння ЗС України, Тилу ЗС України (КСЛ ЗС України), ГУОЗ ЗС України за телефоном – 367-70, 367-77, 367-45, 367-24 (черговий ЦУБВС ЗС України) або іншими засобами телефонного зв’язку, не розголошуючи при цьому інформації з обмеженим доступом:

щодо скоєння у військах (силах) правопорушень (злочинів, подій, тощо), які трапилися під час несення гарнізонної, вартової, внутрішньої служб – НЕВІДКЛАДНО;

щодо виявлення прольоту БпЛА над або поблизу військового об’єкта:

з 08.00 до 22.00 – НЕВІДКЛАДНО;

з 22.00 до 08.00 – ДО 07.00.

Начальник Центрального управління безпеки військової служби

Збройних Сил України

полковник М.ШВЕЦЬ

Додаток 1

ПЕРЕЛІК

основних заходів повсякденної діяльності

Додаток 2

КНИГА

обліку роботи у військовій частині ________

старших командирів (начальників)

Примітки:

1. Зазначену книгу вести від військової частини до штабу виду ЗС України, роду військ ЗС України включно та зберігати у стройовій частині.

2. Командирам (начальникам) усіх рівнів під час роботи у військах (силах) за результатами перевірок здійснювати записи у вищезазначеній книзі, а при повторній перевірці звертати увагу на виконання заходів стосовно усунення попередніх недоліків.

Додаток 3

ОФОРМЛЕННЯ ПОКАЖЧИКІВ

1. На постах з охорони об’єктів

Усі покажчики фарбуються в жовтий колір, напис чорний, кайма по краю червоного кольору. Встановлюються на стійки з корисною висотою 1,5 м, які фарбуються смугами завширшки 15 см чорною і білою фарбами.

Покажчик “д” встановлюється за 25 – 30 м до покажчика “межа поста”, товщина стрілки 50 мм.

2. На навчальних місцях вартового містечка

Покажчики фарбуються в жовтий колір, напис чорний, кайма по краю блакитного кольору. Встановлюються на стійки, які фарбуються сірою фарбою.

Додаток 4

СХЕМА

типового вартового містечка

(варіант)

Додаток 5

КНИГА

добору варт роти (батареї)

ЗАТВЕРДЖУЮ

Командир роти (батареї)

________________________________

(військове звання, підпис, прізвище та ініціали)

“___” __________ 20__ року

Варта № ____ від ___________________________________________________

(номер підрозділу, військової частини)

_________________________________________________________________

(число, місяць, рік)

Начальник варти ___________________________________________________

(військове звання, прізвище, ім’я та по батькові)

Помічник начальника варти __________________________________________

(військове звання, прізвище, ім’я та по батькові)

Оператор технічних засобів охорони ___________________________________

(військове звання, прізвище та ініціали)

Вивідні: ____________________________________________________________

(військові звання, прізвища та ініціали)

Посадові особи, які брали участь у доборі варти:

__________________________________________________________________

(посади, військові звання, підписи, прізвища та ініціали)

Примітка. Після запису призначеного складу варти (або у випадку її відсутності) до книги записуються інший особовий склад добового наряду, який призначається від підрозділу, та підписується командиром і старшиною роти (батареї).

Додаток 6

ВИМОГИ

до місць підготовки особового складу варт

1. Обладнання класу для підготовки варт:

електрифікований макет об’єктів, що охороняються, із зображенням ділянки місцевості, на якій вони розташовані;

дошка, указка, крейда;

малюнки або плакати із наочним зображенням правил несення вартової служби, зміни чатових, приймання і здавання поста, обов’язками посадових осіб варти;

витяги із Кримінального кодексу України;

плакати з текстом Військової присяги і Положення про Бойовий Прапор військової частини;

статути ЗС України або витяги з них (за кількістю осіб, що навчаються);

стенди з фотокартками військовослужбовців, які досягли кращих результатів під час несення вартової служби;

папки з інструкціями для особового складу варти;

стенд зі зразками документів (постові відомості, зразки допусків, перепусток, разового посвідчення, зліпки з печаток тощо);

папки з табелями постів або витягами з них на кожний пост (для усього особового складу варти);

стенди з будови штатної зброї та із заходами безпеки під час поводження з нею;

журнал обліку проведення занять з особовим складом.

2. На території вартового містечка обладнуються такі навчальні місця:

навчальне місце № 1 – порядок заряджання та розряджання зброї, тренування з дотримання заходів безпеки під час поводження з нею;

навчальне місце № 2 – порядок приймання та здавання поста, зміни чатового;

навчальне місце № 3 – порядок дій чатового в різних умовах обстановки, порядок дій чатового, озброєного багнетом;

навчальне місце № 4 – дії чатового під час гасіння пожежі, застосування засобів пожежогасіння;

навчальне місце № 5 – відпрацювання прийомів рукопашного бою;

навчальне місце № 6 – дії особового складу варти з відбиття нападу на вартове приміщення, об’єкт, що охороняється, зміну вартових.

Додатково обладнуються навчальні місця для навчання дій:

чатового на посту біля Бойового Прапора;

чатового (контролера) на посту з контрольно-пропускними функціями;

• чатового і вивідного (конвойного) з охорони, супроводження (конвоювання) заарештованих військовослужбовців;
  з охорони військових вантажів вартами під час перевезення.

Додаток 7

ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття з особовим складом, який заступає у варту

(варіант)

Тема: Підготовка особового складу до несення служби у вартах.

Мета: 1. Досягти засвоєння знань особовим складом варти положень СГ та ВС ЗС України, табелів постів, вимог інструкцій та інших керівних документів, що регламентують порядок організації та несення вартової служби.

2. Визначити фахову придатність та психологічну стійкість особового складу до несення служби.

3. Навчити особовий склад практичним діям та навичкам, які необхідні під час несення служби.

Місце проведення: клас для підготовки варт, вартове містечко.

Загальна тривалість: 2 год.

Навчальні посібники: Статут гарнізонної та вартової служб ЗС України, інструкції для особового складу варт, табель постів, схема розміщення постів.

Матеріальне забезпечення: Плани-конспекти, макети місцевості та об’єктів, що охороняються, зброя, гумові макети холодної зброї, засоби зв’язку та пожежогасіння.

Загальний порядок проведення підготовки

(час згідно з розпорядком дня)

1. Теоретична підготовка особового складу варти проводиться під керівництвом командира роти у класі для підготовки варт, в день напередодні заступання у варту.

У ході заняття організовується вивчення положень статутів ЗС України, відповідних наказів та інструкцій.

На макеті об’єкта, що охороняється, відпрацьовуються організація взаємодії між вартовими і резервними групами та інші питання, пов’язані з особливостями несення служби чатовими.

2. Медичний огляд та перевірка особового складу з метою визначення його придатності до несення служби проводиться посадовими особами медичної служби в медичному пункті військової частини в день заступання.

3. Підготовка форми одягу проводиться під керівництвом головного сержаната роти в розташуванні роти в день заступання до варти.

4. Отримання зброї особовим складом. Начальник варти шикує варту перед кімнатою зберігання зброї, та організовує видачу зброї особовому складу варти.

Після отримання зброї та перевірки зовнішнього вигляду особового складу, начальник варти виводить варту до місця шикування добового наряду перед виходом на практичний інструктаж.

5. Практична підготовка особового складу варт проводиться під керівництвом командира батальйону в день заступання перед розводом на вартовому містечку.

На практичних заняттях відпрацьовуються такі питання:

• порядок заряджання та розряджання зброї, тренування у дотриманні заходів безпеки при поводженні з нею;
• порядок приймання та здавання поста, зміна чатового;
• порядок дій чатового в різних умовах обстановки, дії чатового, озброєного багнетом;
• дії чатового під час гасіння пожежі, застосування засобів пожежогасіння;
• відпрацювання прийомів рукопашного бою;
• дії чатового (контролера) на контрольно-пропускному посту;
• дії особового складу варти з відбиття нападу на вартове приміщення, об'єкт, що охороняється, зміну вартових.

Після проведення занять командиром роти перевіряються знання особового складу варти своїх обов’язків, заходів безпеки при поводженні зі зброєю, підписується постова відомість і організовується отримання та видача боєприпасів особовому складу варти.

Начальник варти видає боєприпаси під особистий підпис особовому складу варти, перевіряє розподіл варти, оглядає зброю, форму одягу та спорядження, якість спорядження магазинів. Доповідає командиру підрозділу про готовність варти до несення служби і не пізніше ніж за 15 хвилин до виходу на розвід виводить варту до місця шикування добового наряду.

Теоретична підготовка

Тема: Вивчення положень статутів ЗС України та обов’язків особовим складом варти. Організація взаємодії між чатовими та резервними групами варти.

Мета: 1. Досягти необхідного рівня знань особовим складом варти положень Статуту гарнізонної та вартової служб ЗС України, відповідних інструкцій, табелів постів.

2. Відпрацювати організацію взаємодій між чатовими та резервними групами при нападі на вартове приміщення, зміну вартових, або об’єкти, що охороняються.

3. Перевірити знання функціональних обов’язків особового складу варти і розуміння порядку взаємодії між чатовими та резервними групами при виникненні позаштатних ситуацій.

Тривалість: 50 хвилин.

Місце: Клас для підготовки варт.

Матеріальне забезпечення: План-конспект, макет місцевості та об’єкта, що охороняється, інструкції, табель постів, схема розміщення постів, зразки перепусток.

Порядок проведення заняття

Керівник заняття

Практична підготовка

Тема: Практичні дії особового складу варти під час несення служби.

Мета:

1. Тренувати особовий склад практичний діям при несенні служби.

2. Вдосконалити навички та практично відпрацювати такі питання:

• порядок заряджання та розряджання стрілецької зброї, тренування у дотриманні заходів безпеки при поводженні з нею;
• порядок приймання та здавання поста, зміна чатових;
• порядок дій чатового в різних умовах обстановки, дії чатового, озброєного багнетом;
• дії чатового під час гасіння пожежі, застосування засобів пожежогасіння;
• відпрацювання прийомів рукопашного бою;
• дії чатового (контролера) на посту з контрольно-пропускними функціями;
• дії особового складу варти з відбиття нападу на вартове приміщення, об’єкт, що охороняється, зміну чатових.

3. Виховати у особового складу високі морально-психологічні якості, необхідні для успішного виконання завдань вартової служби.

Тривалість: 50 хв

Місце: Вартове містечко.

Матеріальне забезпечення: Обладнання вартового містечка, гумові (деревяні) макети холодної зброї, зразки перепусток.

Порядок проведення заняття

Керівник заняття – командир ________ батальйону

майор М.Головченко

Примітки:

1. За необхідності на вартовому містечку обладнуються інші навчальні місця, які враховують особливості несення служби кожною вартою.

2. На кожному навчальному місці розробляється детальний план-конспект з конкретним зазначенням команд та практичних дій по кожному питанню, що відпрацьовується.

Додаток 8

МЕТОДИКА

аналізу проведених дій

Аналіз проведених дій (далі – АПД) – це динамічне, об’єктивне, обговорення особливостей виконання завдань особовим складом відповідно до вимог (стандартів). Кожен військовослужбовець може і повинен брати участь в АПД, якщо в нього є розуміння, інформація, погляди чи питання, що допоможуть підрозділу визначити та підсилити слабкі сторони та укріпити сильні.

АПД дозволяє максимізувати користь від підготовки і діяльності шляхом дозволу особовому складу незалежно від звання і посади навчитися чогось один в одного. АПД не оцінює успіх чи невдачу під час підготовки і діяльності. Завжди будуть слабкі сторони, які потрібно посилити, та сильні сторони, що потрібно утримувати і вдосконалювати.

Основними видами АПД є формальний і неформальний.

Командири (начальники) здійснюють АПД особисто одразу після закінчення виконання завдань (вправ, нормативів, фаз або етапів підготовки тощо) чи під час логічних перерв. Важлива відмінність між двома видами АПД полягає в тому, що для формального командирам (начальникам) необхідні більш ретельне планування, координація та підготовка, ніж для неформального.

Порівняльну характеристику традиційного критичного розбору виконання та АПД наведено в таблиці.

Формальний АПД відбувається наприкінці підготовки, виконання бойових (навчально-бойових) завдань тощо. Це добре сплановані, документовані дії з підбиття підсумків досягнення результатів поставлених цілей.

Особливості проведення формального АПД:

• присутні старші командири (начальники), військовослужбовці інших підрозділів;
• необхідно більше часу для підготовки і проведення;
• використовуються комплексні (складні) інформаційно-довідкові аналітичні матеріали;
• запланований заздалегідь;
• проводиться у відповідно оснащеному місці.

Неформальний АПД проводиться під час підготовки, виконання бойових (навчально-бойових) завдань або в кінці навчального заняття, виконання вправ (нормативів) з бойової підготовки, після подій, ситуацій тощо.

Неформальний АПД командири (начальники) можуть провести на місці виконання завдань, у визначений час. Він, зазвичай, використовується для досягнення:

• об’єктивної оцінки виконання завдання відповідно до встановлених вимог (стандартів);
• визначення сильних та слабких сторін підготовки як окремих військовослужбовців , так і підрозділу в цілому;
• розроблення пропозицій щодо покращення виконання завдання.

Неформальний АПД забезпечує командиру (начальнику) негайний зворотний зв’язок як індивідуально з кожним військовослужбовцем, так із групами (підрозділами) під час їх навчання, виконання завдань за призначенням тощо. Ідеї та пропозиції до рішення, що отримує командир (начальник) під час неформального АПД від особового складу можуть негайно бути втіленими, якщо навчання (виконання завдань) все ще триває. Зазвичай, командири (начальники) аналізують діяльність (виконання завдань), все те, що вони можуть використати як проблемні питання для обговорення під час формального АПД.

Учасники неформального АПД активно залучаються до процесу обговорення (комунікації). Вони вивчають, що робити, як це робити краще та вважливість розуміння їхніх ролей у ретельному плануванні виконання завдання. Тоді вони знатимуть, як його виконати відповідно до вимог (стандартів).

Найбільш суттєвою різницею між формальним та неформальним АПД є: неформальний АПД потребує менше ресурсів (засобів) та менше, якщо це необхідно, допомоги від старших командирів (начальників). Також неформальний АПД може бути частиною загальної методики оцінки діяльності та підбиття підсумків. Забезпечення негайного зворотного зв’язку командирів (начальників) з особовим складом під час підготовки (діяльності, виконання завдань), коли інформація тільки відклалася в свідомості військовослужбовців – це найсильніша сторона неформального АПД.

Особливості проведення неформального АПД:

• проводиться безпосередньою командирами (начальниками);
• потребує менше часу;
• використовуються прості інформаційно-довідкові матеріали;
• проводиться за потреби;
• проводиться на місці виконання завдання.

Загальні особливості проведення АПД.

Організатор (керівник) АПД не повинен перекладати всю провину (“вказувати на когось пальцем”, або призначати “крайнього”) на окремого учасника або групу учасників.

Під час проведення АПД командири (начальники) застосовують активне слухання. Вони повинні сприяти дискусії та скеровувати її, однак особисто не брати участь в обговоренні проблем щодо виконання групою (підрозділом) завдань та способів їх вирішення.

Командири (начальники) не повинні втручатися в дискусію особового складу і сприяти цілісності і згуртованості групи (підрозділу).

Групу (підрозділ) необхідно заохочувати до розробки своїх власних рішень та спрямовувати на їх виконання.

Принципи проведення АПД:

• розпочніть із позитивного – наприклад, з похвали, жарту;
• залучення всіх учасників до активної участі;
• однакове представлення ідей та думок (незалежно від військових звань і посад);
• креативність (творчий підхід);
• відкритість новим ідеям;
• критичне мислення (стосовно теми чи ідеї);
• викладення (слідування) фактам, поки вони не розкриють події у повному обсязі;
• знаходження консенсусу (спільної думки), де це можливо;
• взяття зобов’язання покращувати результати наступного разу.

Структура проведення АПД.

1. Вступ

АПД – це динамічне, об’єктивне, справедливе обговорення підготовки та виконання завдань особовим складом відповідно до вимог (стандартів). Кожен може і повинен брати участь, якщо в нього є розуміння, інформація, погляди чи питання, що допоможуть підрозділу визначити та підсилити слабкі сторони та укріпити сильні.

Аналіз проведених дій передбачає навчання один в одного, незалежно від звань і посад.

АПД не оцінює успіх чи невдачу під час підготовки і діяльності. Завжди будуть слабкі сторони, які потрібно посилити, та сильні сторони, що потрібно утримувати і удосконалювати.

2. Мета підготовки (виконання завдання).

3. Замисел та завдання (місія) командира.

4. Замисел та завдання (місія) противника.

Керівник АПД повинен переглянути цілі підготовки або діяльності. Він також повинен так переформулювати питання, щоб були переглянуті як умови, так і вимоги (стандарти) щодо поставлених особовому складу завдань.

5. Завдання командира і його замисел (Що мало статися?)

Використовуючи оперативну графіку, карти чи макет місцевості командир уточнює завдання та пояснює свій задум. За необхідності керівник заняття спрямовує обговорення в таке русло, щоб переконатися, що всі розуміють план та задум командира. Інша техніка полягає в тому, щоб підпорядковані командири переформулювали завдання (місію) та обговорили задум їхнього командира.

6. Аналіз реалізації замислу (Що відбулось?).

Командиру (начальнику, керівнику) потрібно послідовно використовувати логічний хід подій. Ставити особовому складу запитання, які спрямовують його на дискусію. Не ставити запитання таким чином: “Сержант Іваненко, чому Ви не розмістили відділення на позиції передового спостереження перед тим, як розпочати наступ?”

Необхідно запитати так: “Сержант Іваненко, як Ви вважаєте, чому противник побачив ваші сили першим, а ви його не помітили?”

Командир (начальник, керівник) під час АПД повинен дотримуватися такого порядку обговорення:

• хронологічний порядок подій (завдань, дій);
• обговорення відповідно до функціонального аналізу дій (порядку виконання нормативу, алгоритму виконання завдань, поля бою тощо);
• обговорення ключових подій (ситуацій, дій).

Керівник АПД переглядає у логічній послідовності події (виконання завдання, діяльності), щоб описати та обговорити те, що насправді сталося. Він не повинен задавати прямі запитання з однозначною відповіддю “так” чи “ні”, а заохочувати до участі кожного в обговоренні, використовувати питання, що спрямовують на критичне мислення і такі, що вимагають розширеної відповіді. Запитання, що вимагають розширеної відповіді не містять конкретної однозначної відповіді та дозволяють особі акцентувати увагу на тому, що важливе для неї.

Процес вирішення проблем АПД.

Метою обговорення ставиться визначення сильних та слабких сторін, пропонування рішень та адаптація плану дій щодо поточної проблеми. Керівники можуть організувати обговорення, використовуючи одну з трьох технік, описаних в наступному пункті.

Різновиди техніки обговорення.

Розкриття хронологічного порядку подій (діяльності).

Техніка обговорення логічна, структурована та легка для розуміння. Вона відповідає порядку діяльності з початку до кінця та дозволяє особовому складу побачити ефективність їхніх дій на фоні інших підрозділів та подій. Розглядаючи події в порядку, в якому вони відбулися, особовий склад та командири (начальники, керівники) можуть легше повернутися до того, що сталося.

Розкриття системи управління бойовими діями.

Структура та ідея АПД полягає в тому, що командир (начальник, керівник) може скористатися деякими пунктами з таких елементів системи управління бойовими діями, що найбільше йому підходять: розвідка, маневр, вогневе забезпечення, мобільність, контрмобільність, виживання, протиповітряна оборона, матеріально-технічне забезпечення, командування та управління.

Зосереджуючись на кожному елементі системи, обговорюючи всі її фази під час діяльності, учасники обговорення можуть визначити сильні та слабкі сторони.

Обговорення ключових подій зосереджено на критичних моментах діяльності, що напряму забезпечують навчальні цілі, порядок, який визначений до його початку. Зосередивши ретельну увагу на цих подіях, обговорення заходить в безвихідь через проблемні питання, що також не відносяться до цілей та предмету діяльності. Дана техніка частково ефективна, коли час обмежений.

7. Обговорення ключових питань (Чому це відбулось саме так, та як покращити виконання (діяльність, злагодженість тощо)?)

Всі учасники АПД повинні брати участь у з’ясуванні, чому певна подія (дія, проблема) мала місце. Керівнику АПД необхідно визначити завдання, для виконання яких потрібна подальша підготовка; намагатися знайти консенсус (спільну думку) щодо найкращого способу покращення ситуації. Визначити завдання, які підрозділ виконав належним чином та способи підтримання такого ж рівня виконання у подальшому.

Ключ до успіху АПД – це надання особовому складу можливості самостійно визначити як удосконалити виконання поставленого завдання. Якщо військовослужбовці треновані, підготовлені та розуміють що мало відбутися, то вони зможуть визначити свої власні помилки, а також те, як удосконалити власні дії. Коли у військовослужбовців з’являються ідеї щодо удосконалення своїх дій, тоді вони стануть більш впевненими у своїх рішеннях і будуть докладати більше зусиль для їх реалізації.

Під час проведення АПД керівник має бути готовим визначити власний якісний показник (еталон) виконання завдання (досягнення результату діяльності).

Важливо також визначити хороші моменти. Визначте чому вони були успішно виконані. Ймовірно, що визначені фактори успіху можуть бути переведені на інші процеси, де необхідне певне підсилення. Важливо дати знати військовослужбовцям, що ви помітили їхній успіх. Це буде підтвердженням того, що вони дійсно діють правильно.

8. Безпека. Командиру (начальнику, керівнику) необхідно поставити перед особовим складом такі питання:

Чи було проведено виконання завдання (навчання, заняття, дії) з дотриманням особовим складом всіх заходів безпеки?

Чи існують способи посилення заходів безпеки? Якщо існують, тоді які?

Неврахування факторів ризику призводить до втрат. Багато від чого залежить безпека військовослужбовців: дотримання правил користування обладнанням, правильне застосування тактики, відповідне врахування погоди, місцевості, розташування ресурсів – все це впливає на дотримання заходів безпеки. Надайте можливість особовому складу поговорити про те, як можна посилити заходи безпеки.

9. Висновки.

Переконайтеся, що ключові моменти записуються (фіксуються) підпорядкованими командирами (начальниками, керівниками) під час АПД.

Наприкінці АПД ще раз наголосіть на ключових пунктах:

• Що особовий склад виконав належним чином?
• Що потрібно покращити?
• Як підрозділ планує посилити виявлені слабкі місця?

Завершіть АПД на позитивній ноті. Зробіть так, щоб військовослужбовці шукали можливості і прагнули вдосконалюватися.

---

1. В органах військового управління (організаціях, установах) – наказ про організацію службової діяльності. У військових навчальних закладах – наказ про організацію освітньої діяльності.↩︎
2. Плани складаються:
   у військових частинах, військових навчальних закладах МО України та ЗС України;
   в органах військового управління, які мають у безпосередньому підпорядкуванні арсенали, бази, склади, на яких зберігається зброя масового ураження, ракетна і стрілецька зброя, боєприпаси, вибухові та отруйні речовини, а також пально-мастильні матеріали;
   в Головному управлінні Військової служби правопорядку ЗС України (узагальнений План антитерористичного забезпечення МО України та ЗС України).
   План антитерористичного забезпечення для частин корабельного складу Військово-Морських Сил ЗС України не складається. Реагування на рівні терористичних загроз здійснюється у загальній системі протипідводно-диверсійної оборони Військово-Морських Сил ЗС України.↩︎