Принтер без кольорового картриджа, ксерокопія робочої карти, схема, накидана одним олівцем у бліндажі, — ситуацій, коли шести кольорів під рукою немає, на війні вистачає. ВКДП 5(3)-00(01).02 (Наказ 140) передбачив це окремим пунктом: графічні документи дозволено оформлювати у чорно-білому варіанті. Розбираємо, як тоді розрізнити свої війська і противника та які прийоми документа працюють без жодного кольору.
- Пункт 2.2.13 прямо дозволяє оформлювати графічні документи у чорно-білому (некольоровому) варіанті.
- Свої війська (сили) — одинарна чорна лінія.
- Противник — подвійна чорна лінія або одинарна лінія з позначкою літер «ПТН» по краях.
- Фактичне положення — суцільна лінія, імовірне і сплановане — переривиста (п. 2.2.11): це правило кольору взагалі не потребує.
- Додаткові, нестандартні позначення пояснюють у формалізованій таблиці «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ» (18-й реквізит).
- Джерело: стор. 26–27 документа.
Що саме дозволяє пункт 2.2.13
Формулювання в документі коротке: «Графічні документи дозволяється оформлювати у чорно-білому (некольоровому) варіанті». Тобто монохромна карта чи схема — це не порушення, а передбачена норма. Головна проблема, яку при цьому треба розв'язати, — розрізнення сторін: у кольоровому варіанті свої війська наносяться синім, противник — червоним (детальніше — у розборі шести кольорів бойової карти). Без кольору цю роль беруть на себе типи ліній.
Свої і противник: одинарна та подвійна лінія
Для позначення розмежувальних ліній і рубежів у чорно-білому варіанті документ встановлює два способи:
- одинарна чорна лінія — свої війська (сили);
- подвійна чорна лінія — противник, або одна чорна лінія, по краях якої ставиться позначка літер «ПТН».
Тобто там, де на кольоровій карті рубіж противника був би червоним, на монохромній він або подвоюється, або підписується «ПТН». Як правильно записувати самі розмежувальні лінії (пункти праворуч і ліворуч), ми розібрали окремо — правила запису розмежувальних ліній.
Прийоми, які й так працюють без кольору
Значна частина графічної мови Наказу 140 від початку побудована не на кольорі, а на накресленні лінії — тож на чорно-білій карті вона нічого не втрачає:
- Суцільна проти переривистої (п. 2.2.11). Фактичне положення і дії військ наносяться суцільною лінією, імовірні та сплановані дії — переривистими (штриховими) лініями. Це головний інструмент розрізнення «є» і «планується» — він однаково читається у будь-якому виконанні.
- Перекреслення цілей (п. 2.2.12). Знищення цілі — дві суцільні лінії, що перекреслюють знак; виведення з ладу, пошкодження, подавлення, нейтралізація — одна суцільна плюс одна переривиста; ціль, яку лише плановано знищити, перекреслюється переривистими лініями. Сама логіка накреслення монохромна — колір ліній перекреслення (синій за свої засоби, червоний за засоби противника) додає інформації лише на кольоровій карті.
- Джерела інформації (п. 2.2.15). Джерело, час і дата одержання даних завжди зазначаються літерами чорного кольору — ПвР, НЗР, РР тощо. На монохромній карті цей блок виглядає так само, як і на кольоровій.
Положення на різний час: лінії замість підтушовування
Пункт 2.2.14 пропонує ще один готовий монохромний інструмент. Положення військ станом на різний час позначається суцільною лінією з додаванням паралельних до неї пунктирних, штрихових, штрихпунктирних ліній і спеціальних позначок — а підтушовування різними кольорами названо лише як додатковий варіант. Приклад із документа:
Кожен наступний час отримує свій тип паралельної лінії, а розшифрування всіх варіантів включають до таблиці «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ». Повний розбір цієї техніки — у пості про положення військ у різний час.
Таблиця «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ» — страховка від неоднозначності
Якщо стандартних засобів бракує, пункт 2.2.16 дозволяє використовувати додаткові, не передбачені керівними документами умовні знаки. Для цього застосовується формалізована таблиця «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ» (18-й реквізит): накреслення знака — у графі «Знак», пояснення — у тому ж рядку праворуч. На чорно-білій карті ця таблиця особливо важлива: саме в ній варто розшифрувати, що означає подвійна лінія, «ПТН» та типи паралельних ліній, щоб документ читався однозначно будь-ким.
Типові помилки
- Позначати противника одинарною лінією без «ПТН» — на монохромній карті сторони стають нерозрізненними.
- Забувати таблицю «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ» — без неї нестандартні лінії часових положень перетворюються на ребус.
- Плутати суцільну і переривисту лінії: фактичне положення завжди суцільне, плановане — переривисте, незалежно від наявності кольору.
Часті питання
Чи можна оформлювати робочу карту командира без кольорів?
Так. Пункт 2.2.13 ВКДП 5(3)-00(01).02 прямо дозволяє чорно-білий (некольоровий) варіант графічних документів. Головна вимога — зберегти розрізнення сторін типами ліній: одинарна чорна лінія для своїх військ, подвійна або з позначкою «ПТН» — для противника.
Як показати позначення противника на карті без червоного кольору?
Двома способами: подвійною чорною лінією або одинарною чорною лінією, по краях якої ставиться позначка літер «ПТН». Обраний спосіб доцільно розшифрувати у таблиці «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ».
Де пояснювати умовні позначення на чорно-білій карті?
У формалізованій таблиці «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ» — це 18-й реквізит документа. Накреслення знака розташовують у графі «Знак», пояснення пишуть у тому ж рядку у графі праворуч. Куди саме ставити таблицю на аркуші — див. пост про таблиці на карті.
Чи діють на монохромній карті звичайні правила нанесення знаків?
Так, змінюється лише передача кольорової інформації. Суцільна лінія для фактичного положення і переривиста для планованого, перекреслення уражених цілей, чорні літери для джерел інформації — усі ці правила однакові для кольорового і чорно-білого варіантів.
Джерело
ВКДП 5(3)-00(01).02 «Тимчасовий порядок оформлення оперативних (бойових) документів», затверджений наказом Головнокомандувача ЗСУ № 140 від 11.09.2020, пункти 2.2.11–2.2.17, стор. 26–27. Документ тимчасовий (редакція 2020 року, апробація до грудня 2021) — перевіряйте актуальність перед застосуванням. Друковане видання Наказу 140 з усіма розділами й таблицями можна придбати у нашому магазині.