Фактичне і планове положення військ: як показати на одній карті

На одній робочій карті командиру майже завжди треба показати дві реальності одночасно: де війська стоять зараз і що вони робитимуть далі. Наказ Головнокомандувача ЗСУ № 140 вирішує це одним коротким правилом у пункті 2.2.11 і доповнює його технікою нанесення кількох положень у часі (пункт 2.2.14).

Розберімо ці правила зі сторінок 26–27 документа — з прикладами ліній прямо з тексту порядку.

Головне правило: суцільна — факт, переривиста — план

Пункт 2.2.11 формулює принцип дослівно так: фактичне положення і дії військ, об'єктів наносяться суцільною лінією, а імовірні та сплановані дії позначаються переривистими (штриховими) лініями.

Це правило універсальне і працює для будь-якого елемента обстановки: рубежів, районів, маршрутів, напрямків дій, знаків підрозділів. Побачили на карті штриховий контур району — це район, який підрозділ ще має зайняти, або дії, які лише плануються чи вважаються імовірними. Суцільний контур — те, що вже є на місцевості за наявними даними.

Зверніть увагу: документ ставить в один ряд «імовірні» та «сплановані» дії. Тобто переривиста лінія показує не тільки власний план, а й прогнозовані дії противника — наприклад, імовірний напрямок його наступу. Належність при цьому показується кольором (свої — синім, противник — червоним), а лінія відповідає лише на питання «факт чи припущення». Детальніше про кольори — у розборі шести кольорів бойової карти.

Планове ураження цілі — теж пунктиром

Той самий принцип наказ поширює і на результати вогневого ураження (п. 2.2.12). Знищена ціль перекреслюється двома суцільними лініями, виведена з ладу чи подавлена — однією суцільною та однією переривистою. А от ціль, яку лише плановано знищити, вивести з ладу, пошкодити або подавити, перекреслюється переривистими лініями. Логіка та сама: суцільне — зроблено, переривисте — заплановано. Повний розбір цих позначок — у статті про знищені та пошкоджені цілі.

Кілька положень військ на одній карті

Обстановка змінюється, а карта одна. Пункт 2.2.14 визначає, як показати положення військ (сил) станом на різний час: базове положення наноситься суцільною лінією, а до неї додаються паралельні пунктирні, штрихові, штрихпунктирні лінії, спеціальні позначки та (або) суцільна лінія виділяється (підтушовується) різними кольорами.

Розшифровку цих ліній документ вимагає включати до формалізованої таблиці «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ» — це 18-й реквізит бойового документа. Ось приклад прямо зі сторінки 26 наказу — чотири варіанти лінії для чотирьох моментів часу одного дня:

І важливе обмеження зі сторінки 27: на одну карту (схему) наноситься, як правило, не більше чотирьох положень. Більше — карта перестає читатися. Якщо динаміка довша, її розносять по кількох документах. Про саму таблицю та інші службові таблиці на карті читайте в матеріалі «Таблиці на карті».

Звідки дані: підпис джерела і часу

Показати положення противника станом на певний час — це ще не все: пункт 2.2.15 вимагає зазначати джерело отримання інформації, час і дату її одержання літерами чорного кольору за встановленими скороченнями (ПвР — повітряна розвідка, С — спостереження, П — зізнання полоненого тощо). Якщо спостереження тривало певний період, на карту наносять час початку і кінця через тире. Інформація, яка потребує перевірки, позначається знаком питання синього кольору. Повний перелік скорочень — в окремій статті про джерела інформації про противника.

Типові помилки

• Планований район суцільною лінією. Читач карти сприйме його як зайнятий фактично. Усе, що ще не відбулося, — тільки переривистою.
• Лінії часу без розшифровки. Пунктир і штрихпунктир поруч нічого не скажуть без таблиці «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ» з конкретними датою і часом для кожного варіанта лінії.
• П'ять і більше положень на одній карті. Наказ прямо обмежує: як правило, не більше чотирьох.
• Планове положення «іншим кольором». Колір у системі наказу показує належність і функцію, а не час: планованість передається типом лінії, а різні моменти часу — додатковими лініями чи підтушовуванням із розшифровкою.

Часті питання

Як позначити заплановані дії на карті?

Переривистою (штриховою) лінією — це пряма вимога пункту 2.2.11 Наказу 140. Стосується будь-яких спланованих чи імовірних дій і положень: районів, рубежів, маршрутів, напрямків. Колір при цьому залишається кольором належності: свої війська — синій, противник — червоний.

Скільки положень військ можна нанести на одну карту?

Як правило, не більше чотирьох (сторінка 27 порядку). Кожне положення отримує свій варіант лінії — суцільна, з паралельним пунктиром, штрихова, штрихпунктирна — або підтушовування кольором, з обов'язковою розшифровкою в таблиці «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ».

Що означає пунктирна лінія на робочій карті командира?

Залежно від контексту: або сплановані чи імовірні дії (на відміну від суцільної лінії фактичного положення), або положення військ станом на інший час, якщо пунктир іде паралельно суцільній лінії. У другому випадку конкретний час має бути розшифрований у таблиці умовних позначень на цій самій карті.

Чи можна показувати динаміку кольором, а не лінією?

Так, пункт 2.2.14 дозволяє виділяти (підтушовувати) суцільну лінію різними кольорами для позначення положення станом на різний час — окремо або в поєднанні з додатковими лініями і позначками. Головна умова та сама: кожен варіант виділення заноситься до таблиці «УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ».